Справа № 127/13225/15-ц

Провадження № 2/127/4384/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

01.09.2015 року м.Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Волошина С.В.,

при секретарі Тонкопій Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1-й міський відділ у м.Вінниці УДМС України у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та про зняття з реєстраційного обліку в квартирі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 09.06.2015 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1-й міський відділ у м. Вінниці УДМС України у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та про зняття з реєстраційного обліку в квартирі. Свої вимоги мотивував тим, що позивач та члени його сім’ї з 20.03.1970 року проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1. Станом на день подання позову в зазначеній квартирі проживають: позивач, дружина позивача – ОСОБА_4, син позивача ОСОБА_5, син позивача ОСОБА_6 з дружиною ОСОБА_7 та шістьма дітьми: ОСОБА_5Л, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7. Крім того, у вказаній квартирі зареєстровані, але не проживають та ніколи не проживали: колишня дружина сина позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_2 (зареєстрована з 13.03.1993 року) та онук позивача (син ОСОБА_6 та ОСОБА_2А.) ОСОБА_3 (зареєстрований з 17.05.1997 року). ОСОБА_2 та ОСОБА_3 добровільно знятися з реєстрації в квартирі відмовляються. Позивач змушений сплачувати комунальні платежі та квартирну плату з розрахунку на 13 осіб (всіх зареєстрованих у квартирі). Позивач є інвалідом ІІ групи, його дружина через хворобу протягом тривалого часу «прикута» до ліжка, вони є людьми похилого віку. При цьому вони змушені витрачати зайві кошти на оплату зайво нарахованих платежів на не проживаючих у квартирі осіб. Викладене стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_13 в судове засідання не з’явилися, представник надала до суду заяву, в якій позов підтримала, просила його задоволити, проти ухвалення заочного рішення не заперечила.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені завчасно належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів в судове засідання свого представника не направила, начальник 1-го міського відділу у м.Вінниці УДМС України у Вінницькій області ОСОБА_14 надав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без участі представника 1-го міського відділу у м.Вінниці УДМС України у Вінницькій області, при вирішенні справи поклався на розсуд суду.

Інші учасники процесу в судове засіданні не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи зазначені обставини, зважаючи на зміст заяви представника позивача, яка не заперечила проти заочного розгляду позовної заяви, судом ухвалено провести заочний розгляд справи за наявними у ній доказами, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що в ТОВ «ЖЕО» на ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується копією довідки №1779 від 19.05.2015 року (а.с.8), виданій ТОВ «ЖЕО», в якій ОСОБА_1 зазначений квартиронаймачем (дата реєстрації 20.03.1970 р.). Крім нього в квартирі зареєстровані: ОСОБА_4 -дружина (дата реєстрації 20.03.1970 р.), ОСОБА_5 - син (дата реєстрації 13.01.1998 р.), ОСОБА_6 - син (дата реєстрації 16.03.1990 р.), ОСОБА_2 – невістка (дата реєстрації 13.03.1993 р.), ОСОБА_3 – онук (дата реєстрації 17.05.1997 р.), ОСОБА_7 – невістка (дата реєстрації 14.04.2010 р.), ОСОБА_15 – онук (дата реєстрації 14.04.2010 р.), ОСОБА_8 – онук (дата реєстрації 14.04.2010 р.), ОСОБА_9 – онука (дата реєстрації 14.04.2010 р.), ОСОБА_10 (дата реєстрації 14.04.2010 р.), ОСОБА_11 – онука (дата реєстрації 22.07.2010 р.) та ОСОБА_12 (дата реєстрації 01.09.2014 р.), форма власності квартири – державна.

З довідки №683, виданої Міським комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора №2 від 10.07.2008 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, копію якої долучено до справи (а.с.7) вбачається, що ОСОБА_1 прописаний і проживає в ІНФОРМАЦІЯ_9 з 20.03.1970 року.

Актом комісії у складі інспектора та юриста ТОВ «ЖЕО» в присутності сусідів від 21.05.2015 року, встановлено, що на момент обстеження квартири №6 за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 14, з 2000 року не проживають зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.10).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено факт непроживання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, понад 6 місяців, однак останні залишаються зареєстрованими за даною адресою.

Відповідно до ч. 1 ст. 163 Житлового кодексу Української РСР у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.64 Житлового кодексу Української РСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.

Згідно положень ст. 71 Житлового кодексу Української  РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках: 1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п'яти років перебування на дійсній військовій службі; 2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання; 3) влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. 4) виїзду у зв'язку з виконанням обов'язків опікуна чи піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дитячого будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов'язків; 5) влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги – протягом усього часу перебування в них; 6) виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому; 7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї. У випадках, передбачених пунктами 1-7 цієї статті, право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті.

Відповідно до ст. 72 Житлового кодексу Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Враховуючи те, що факт непроживання відповідачів за місцем своєї реєстрації понад 6 місяців встановлений, а визнання їх таким, що втратили право користування жилим приміщенням має для позивача важливе юридичне значення та ніким не оспорюється, суд вважає можливим задовольнити вимоги в частині визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

Стосовно вимоги позивача, про зобов’язання 1-й міський відділ у м.Вінниці УДМС України у Вінницькій області зняти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1, суд зазначає наступне.

Згідно положень ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Винесення судом рішення про зняття з реєстрації місця проживання особи за наявності рішення про позбавлення права користування житловим приміщенням не є необхідним, тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини позову. З огляду на вказане положення, суд приходить до висновку про солідарне стягнення з відповідачів на користь держави суми судового збору в розмірі 243,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64, 71, 72, 107, 163 ЖК України, ст. ст. 8, 10, 11, 60, 88, 208, 209,212-215, 224-226 ЦПК України, суд – 

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_10, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_11, такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою №6 по вул. Соборній, 14 в м. Вінниці.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_10, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_11, на користь держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: