№ провадження 33/490/793/12 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1

Категорія: Головуючий у 2-й інстанції - Румянцев П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 року суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Румянцев П.О. у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпропетровську за участю особи, яка подала апеляційну скаргу та прокурора – Стенюкової Л.М., розглянув протест прокурора Заводського району м. Дніпродзержинська та апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 6 серпня 2012 року, якою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Щорсівка Генічеського районну Херсонської області, паспорт серія АЕ №603090 виданого Ленінським РВ УМВС України у Дніпропетровській області 12 травня 1997 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1 присвоєного Держподатковою інспекцією у Ленінському районі Дніпропетровської області - довідка видана 07 грудня 2000 року, працюючого інспектором сектору оформлення матеріалів ДТП, дізнання та розшуку транспортних засобів, що зникли з місця ДТП відділу ДАІ Дніпродзержинського міського управління ГУМВС України у Дніпропетровській області, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає в селищі Горького, вул ОСОБА_3, 8/4,

провадження по справі про корупційне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, закрито,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська перебувала справа про корупційне правопорушення, відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП. Згідно до наявного у матеріалах справи протоколу, у вину ОСОБА_2 ставилося те, що він, працюючи інспектором сектору оформлення матеріалів ДТП, дізнання та розшуку транспортних засобів, що зникли з місця ДТП відділу ДАІ Дніпродзержинського міського управління ГУМВС України у Дніпропетровській області, будучи суб’єктом корупційного правопорушення, обіцяв ОСОБА_4 за неправомірну винагороду у розмірі 8000 гривень надати останньому водійське посвідчення категорії “Д”. ОСОБА_2 отримав за свою обіцянку отримав від ОСОБА_4 2000 гривень, іншої частини у розмірі 6000 гривень домовилися передати пізніше.

Розглянувши матеріали справи, суддя районного суду дійшов висновку про необхідність, у відповідності до ст. 253 КУпАП, закрити провадження по справі, мотивуючи свої висновки ти, що прокурор належним чином не перевірив наявні по справі докази, а постанову про відмову у порушенні кримінальної справи належним чином не мотивував.

Не погоджуючись з рішенням судді, прокурор та особа, відносно якої складено протокол, подали протест та апеляційну скаргу відповідно.

У своєму протест прокурор зазначає, що зазначений у протоколі факт корупційного правопорушення був належним чином перевірений, згідно до ст. 97 КПК України, та по результатам перевірки було винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи через відсутність складу кримінально карного діяння, передбаченого ст. 368 КК України. Але у діях останнього вбачався склад корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, про що і був складений протокол про адміністративне правопорушення. Провина ОСОБА_2 повністю підтверджується наявними по справі доказами, а не призначене судом відповідне стягнення фактично звільнило правопорушника від відповідальності.

У свою чергу ОСОБА_2 не погоджуючись з постановою судді, у своїй апеляційній скарзі зазначив, що суддя проігнорував вимоги ст. 38 КУпАП, не зазначивши у постанові те, що з моменту винесення постанови про відмову у порушенні кримінальної справи минуло більше ніж один місяць, а справу було розглянуто з порушення п’ятнадцятиденного строку, передбаченого ст. 277 КУпАП. Крім цього, підчас розгляду було порушено вимоги ст. 245 КУпАП, не з’ясовано усі обставини які мають суттєве значення для правильного вирішення справи по сутті. Так, підчас розгляду не було враховано те, що з боку органу дізнання наявні провокаційні дії, не законно проводився запис телефонних розмов, а результати експертизи змивів рук так і не були додані до матеріалів справи. Заступником прокурора також було допущено порушення вимог ст.ст. 258, 268 КУпАП, що також залишилося поза увагою судді.

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою провину категорично заперечував, вказавши, що з боку органів дізнання наявна провокація, він не мав жодного умислу направленого на отримання неправомірної вигоди, лише погодився допомогти особі, яка до нього звернулася.

Прокурор у свою, чергу заперечив доводи викладенні ОСОБА_2 та просив постанову судді скасувати та винести нову, якою визнати провину за ОСОБА_2 в отриманні неправомірної вигоди у розмірі 2000 гривень та відповідно кваліфікувати його дії за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи, доводи протесту та апеляційної скарги, заслухавши прокурора та апелянта, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ані протест, ані апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП суд зобов’язаний повно та всебічно з’ясувати усі обставини справи, зокрема, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, наявність обставин, що пом’якшують та обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного її вирішення.

Згідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП, доказами по справі визнаються будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, а наявні по справі докази посадова особа оцінює за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Поряд з цим, у відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним проступком визнається правопорушення, яке за своїм характером не тягне кримінальну відповідальність.

У відповідності до тексту постанови, суддя районного суду, досліджуючи наявні по справі докази, дійшов висновку, що дійсно у діях ОСОБА_2 є склад правопорушення. При вирішенні питання щодо кваліфікації діяння, суддя дослідив постанову про відмову у порушення кримінальної справи, з аналізу якої дійшов висновку, що прокурор у постанові, виклавши пояснення свідків, не давши їм жодної належної оцінки. Таким чином, залишилось не вирішеним питання щодо правильності кваліфікації дій за нормами саме кодексу про адміністративне правопорушення, а не кримінального кодексу.

Вбачаючи у діях ОСОБА_2 склад злочину, суддя у відповідності до вимог ст. 253 КУпАП, закриваючи справу, направив її для додаткової перевірки у порядку ст. 97 КУпАП, не звільнюючи особу від відповідальності, а лише, вимагаючи від органу дізнання та досудового слідства, проведення більш якісної перевірки з послідуючим направленням справи до суду.

Стосовно доводів апеляційної скарги, то вони також необґрунтовані і свого підтвердження не знайшли. Так, посилання на вимоги ст. 38 КУпАП може мати місце лише у випадку накладення стягнення, а не при вирішені питання щодо кваліфікації. Наявні порушення вимог ст. 277 КУпАП, попри свою недопустимість, не можуть бути достатньою підставою для скасування постанови судді. Поряд з цим, доводи неналежності доказів також необґрунтовані, оскільки суддя у своїх висновках, встановивши сумнівність кваліфікації та ознаки злочину, направив справу на додаткову перевірку, у ході якої органом дізнання буде дано відповідну оцінку доказам вини правопорушника та законності їх походження.

Отже, підчас перегляду справи було встановлено, що доводи якими вмотивований протест та апеляційна не доводять хибність висновків суду першої інстанції, жодних аргументів які б спростовували правову позицію суду не наведено. А тому з урахуванням того, що законом саме на прокурора покладено обов’язок доводити провину особи, відносно якої складено протокол про корупційне правопорушення, вважаю за необхідне протест прокурора залишити без задоволення, а постанову районного суду - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7, 252, 294КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні протесту прокурора Заводського району м. Дніпродзержинська

ОСОБА_5 та апеляційної скарги ОСОБА_2 –відмовити.

Постанову судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 6 серпня 2012 року, якою провадження по справі, відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, закрито, з направленням матеріалів справи прокурору для належної перевірки, у відповідності до ст. 253 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає. 

Суддя

апеляційного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_6