Справа № 2-601/10

-

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" квітня 2010 р. м.Житомир

Корольовський Корольовський районний суд м.Житомира в складі: головуючого-судді Гансецької I.A. при секретарі Маковей О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з даним позовом і в обгрунтування позовних вимог зазначила, що постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1/20 в м.Житомирі, яка належала їй на праві власності. В 2001 році вона, на прохання племінниці ОСОБА_2 JIM., зареєструвала в належній їй квартирі чоловіка племінниці - ОСОБА_3 В подальшому, племінниця запропонувала надавати їй допомогу в лікуванні, утриманні та оплаті комунальних послуг до її смерті, на що вона погодилась і передала їй документи на квартиру. Через деякий час племінниця відвезла її до нотаріуса, де вона підписала якісь документи, які за станом здоров»я не могла прочитати. Племінниця продовжувала надавати допомогу, приносила продукти харчування, оплачувала комунальні послуги, прала білизну. З початку 2009 року племінниця почала з»являтись рідко, раз на місяць. По рахунках вона побачила наявність великих боргів по комунальних платежах, в зв»язку з чим звернулась до доньки та її чоловіка, які і з»ясували, що в 2004 році між нею та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу належної їй квартири. Вважає, що відповідач умисно ввів її в оману, скориставшись станом

договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 20.02.2003 року, як укладений між нею і ОСОБА_3 внаслідок помилки, оскільки вона вважала, що уклала з племінницею договір про догляд, тобто договір довічного утримання. Також, просила поновити їй строк позовної давності для звернення до суду з позовом, оскільки про існування договору купівлі-продажу квартири дізналась лише на початку 2009 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнані і просили відмовити в його задоволенні з тих підстав, що стан здоров»я позивачки на час підписання договору купівлі-пролажу квартири був задовільний, вона не хворіла і знала який договір укладала

Заслухавши пояснення сторін , свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.56 ЦК України в редакції 1963 року, який діяв на момент укладення оспорюваного договору, угода, укладена внаслідок помилки, що має істотне значення, може бути визнана недійсною за позовом сторони, що діяла під впливом помилки.

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належала квартира АДРЕСА_1. 20.02.2003 року позивач уклала з відповідачем договір купівлі-продажу, за яким передала ОСОБА_3 у власність квартиру АДРЕСА_2. В пункті 3.1. цього договору зазначено, що продаж квартири вчинено за 32400,0 грн., з яких 2160,0 грн. продавець отримав до підписання договору, а решту, 30240,0 грн., покупець зобов»язується сплатити продавцю протягом одного тижня з моменту підписання даного договору. Пунктом 4.4. передбачено, що продавець зобов»язується звільнити квартиру протягом одного тижня з моменту підписання договору, з квартири буде вивезено все майно, що не відноситься до її обладнання і будуть виписані всі особи, що були прописаними у цій квартирі.

З моменту укладення вказаного договору і до часу звернення позивачки до суду відповідач не вимагав у неї виселення з квартири, зняття з реєстрації, вивезення майна. Не переоформляв особові рахунки на себе, не мав намір вселитись в належне йому майно. Позивачка іншого житла, крім проданого, не має, вивозити речі і виселятись їй нікуди. Дружина відповідача як до, так і після підписання договору надавала позивачці допомогу по приготуванню їжі, утриманню квартири, купівлі необхідних речей.

Крім зазначеного, відповідач не надав суду доказів на підтвердження факту передачі позивачу грошових коштів за купівлю квартири.

Згідно відомостей з медичної картки та довідки заступника головного лікаря КУ ЦМЛ №1 з поліклінічного розділу роботи вбачається, що позивачка зверталась за медичною допомогою з приводу поганого самопочуття, підвищеного тиску. В картці є два рецепти на окуляри і згідно висновку лікаря позивач має вікову далекозорість, тому для читання їй безперечно потрібні окуляри.

Вказане дає підстави вважати, що позивачка могла сприймати укладений між нею та відповідачем договір, як договір довічного утримання.

Пояснення свідків, допитаних в судовому засіданні за клопотанням позивача та відповідача, суд не бере до уваги в якості належних доказів, оскільки вони є протилежними і взаємовиключаючими.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність у позивача волевиявлення на відчуження квартири та наявність факту, що під час укладення договору купівлі-продажу вона діяла під впливом помилки щодо природи правовідносин, які виникли між нею , відповідачем і його дружиною, їхніх прав, обов'язків та правових наслідків. Зазначені обставини мають істотне значення, про що свідчить факт позбавлення позивача власності і місця проживання.

Враховуючи викладене, суд вважає обгрунтованими позовні вимоги позивача. Також, суд визнає поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з підстав, зазначених в позовній заяві.

Керуючись ст.ст.10,57-60,208,209,212-215 ЦПК України, ст.ст. 56 ЦК України в редакції 1963 року, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з даним позовом.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 20.02.2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 160,0 грн. та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення позову в розмірі 120,0 грн. та на користь держави 164,0 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення

районний суд м.Житомира в складі: головуючого-судді Гансецької I.A. при секретарі Маковей О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з даним позовом і в обгрунтування позовних вимог зазначила, що постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1/20 в м.Житомирі, яка належала їй на праві власності. В 2001 році вона, на прохання племінниці ОСОБА_2 JIM., зареєструвала в належній їй квартирі чоловіка племінниці - ОСОБА_3 В подальшому, племінниця запропонувала надавати їй допомогу в лікуванні, утриманні та оплаті комунальних послуг до її смерті, на що вона погодилась і передала їй документи на квартиру. Через деякий час племінниця відвезла її до нотаріуса, де вона підписала якісь документи, які за станом здоров»я не могла прочитати. Племінниця продовжувала надавати допомогу, приносила продукти харчування, оплачувала комунальні послуги, прала білизну. З початку 2009 року племінниця почала з»являтись рідко, раз на місяць. По рахунках вона побачила наявність великих боргів по комунальних платежах, в зв»язку з чим звернулась до доньки та її чоловіка, які і з»ясували, що в 2004 році між нею та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу належної їй квартири. Вважає, що відповідач умисно ввів її в оману, скориставшись станом здоров»я та неграмотністю, оскільки вона ніколи не мала наміру продавати належну їй квартиру і гроші за продаж житла не отримувача ні до, ні після підписання договору. Просила визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 20.03.2004 року.

Під час розгляду справи позивач змінила підставу позову і просила визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 20.02.2003 року, як укладений між нею і ОСОБА_3 внаслідок помилки, оскільки вона вважала, що уклала з племінницею договір про догляд, тобто договір довічного утримання. Також, просила поновити їй строк позовної давності для звернення до суду з позовом, оскільки про існування договору купівлі-продажу квартири дізналась лише на початку 2009 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнані і просили відмовити в його задоволенні з тих підстав, що стан здоров»я позивачки на час підписання договору купівлі-пролажу квартири був задовільний, вона не хворіла і знала який договір укладала

Заслухавши пояснення сторін , свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.56 ЦК України в редакції 1963 року, який діяв на момент укладення оспорюваного договору, угода, укладена внаслідок помилки, що має істотне значення, може бути визнана недійсною за позовом сторони, що діяла під впливом помилки.

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належала квартира АДРЕСА_1. 20.02.2003 року позивач уклала з відповідачем договір купівлі-продажу, за яким передала ОСОБА_3 у власність квартиру АДРЕСА_2. В пункті 3.1. цього договору зазначено, що продаж квартири вчинено за 32400,0 грн., з яких 2160,0 грн. продавець отримав до підписання договору, а решту, 30240,0 грн., покупець зобов»язується сплатити продавцю протягом одного тижня з моменту підписання даного договору. Пунктом 4.4. передбачено, що продавець зобов»язується звільнити квартиру протягом одного тижня з моменту підписання договору, з квартири буде вивезено все майно, що не відноситься до її обладнання і будуть виписані всі особи, що були прописаними у цій квартирі.

З моменту укладення вказаного договору і до часу звернення позивачки до суду відповідач не вимагав у неї виселення з квартири, зняття з реєстрації, вивезення майна. Не переоформляв особові рахунки на себе, не мав намір вселитись в належне йому майно. Позивачка іншого житла, крім проданого, не має, вивозити речі і виселятись їй нікуди. Дружина відповідача як до, так і після підписання договору надавала позивачці допомогу по приготуванню їжі, утриманню квартири, купівлі необхідних речей.

Крім зазначеного, відповідач не надав суду доказів на підтвердження факту передачі позивачу грошових коштів за купівлю квартири.

Згідно відомостей з медичної картки та довідки заступника головного лікаря КУ ЦМЛ №1 з поліклінічного розділу роботи вбачається, що позивачка зверталась за медичною допомогою з приводу поганого самопочуття, підвищеного тиску. В картці є два рецепти на окуляри і згідно висновку лікаря позивач має вікову далекозорість, тому для читання їй безперечно потрібні окуляри.

Вказане дає підстави вважати, що позивачка могла сприймати укладений між нею та відповідачем договір, як договір довічного утримання.

Пояснення свідків, допитаних в судовому засіданні за клопотанням позивача та відповідача, суд не бере до уваги в якості належних доказів, оскільки вони є протилежними і взаємовиключаючими.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність у позивача волевиявлення на відчуження квартири та наявність факту, що під час укладення договору купівлі-продажу вона діяла під впливом помилки щодо природи правовідносин, які виникли між нею , відповідачем і його дружиною, їхніх прав, обов'язків та правових наслідків. Зазначені обставини мають істотне значення, про що свідчить факт позбавлення позивача власності і місця проживання.

Враховуючи викладене, суд вважає обгрунтованими позовні вимоги позивача. Також, суд визнає поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з підстав, зазначених в позовній заяві.

Керуючись ст.ст.10,57-60,208,209,212-215 ЦПК України, ст.ст. 56 ЦК України в редакції 1963 року, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з даним позовом.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 20.02.2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 160,0 грн. та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення позову в розмірі 120,0 грн. та на користь держави 164,0 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений законом строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційн

Суддя І. А. Гансецька