2-3008/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2010 року м. Балаклія

Балаклійський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Носова Г.С., за участю секретаря Болбот Т.Ю., розглянувши к відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації про зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

17 червня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить визнати дії відповідача незаконними, зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області провести перерахунок щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007, 2008 та 2009 рік в розмірі 5-х мінімальних заробітних плат згідно ч. 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ; провести перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за період 2007, 2008, 2009 та 2010 роки в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком згідно ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , а також провести відповідні виплати.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він відповідно до встановленого йому статусу є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, отриманого при виконанні обов'язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 - ХІІ від 28.02.1991 року, віднесений до 1-ї категорії учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. За цих обставин він має право на отримання різних пільг, компенсацій і допомог, передбачених законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі:

- право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 5-х

мінімальних заробітних плат, як інваліду ІІ групи згідно ч. 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- право на отримання щорічно до 5 травня разової грошової допомоги в розмірі 8-ми

мінімальних пенсій за віком, як інваліду ІІ згідно ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Але ці виплати в належному розмірі йому не виплачувалися.

В судове засідання позивач не з’явився, згідно клопотання, викладеного в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач – Управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації та судове засідання свого представника не направив, але надав заперечення, згідно якого просив справу розглянути без участі його представника, позовні вимоги не визнав, просив залишити адміністративний позов без задоволення. В запереченнях на позов, відповідач посилається на те, що дійсно, управління проводить нарахування та виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС I категорії, щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Вважає, що його дії при виплаті вказаних видів допомоги є цілком законними .

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії А № 018124, виданим 05.04.93 року та інвалідом ІІ групи з 28.08.06 року, що підтверджується довідкою МСЕК серії ХАР-05 № 010396.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Що стосується вимог позивача щодо перерахунку і виплати йому допомоги на оздоровлення за 2007 та 2008 роки в розмірі 5-х мінімальних заробітних плат, то вказана вимога не підлягає задоволенню.

Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року дія ч. 4 ст. 48 Закону № 796-ХІІ зупинена, Закон України «Про Державний бюджет на 2006 рік» неконституційним не визнаний та діяв протягом 2006 року. Щорічна допомога на оздоровлення за 2007 та 2008 роки виплачена позивачеві 19.04.07 року та 11.02.08 року по 120 грн. щомісячно відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.05 року згідно заперечень відповідача.

Згідно з пунктом 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V на 2007 рік, дія ч. 4 ст. 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати була зупинена.

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) № 6-рп/2007 від 09.07.07 р., пункт 13 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є не конституційними).

Рішення Конституційного суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, положення п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V втратило чинність 09 липня 2007 року.

З матеріалів справи вбачається, що УПСЗН Балаклійської РДА позивачу було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 120 грн.(19.04.2007р.) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. за №562, а не статті 48 Закону України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Пунктами 20, 28 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог.

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І пунктів 61,62,63,66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22,24-100 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) №10-рп/2008р. від 22.05.2008 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними) пункт 20, 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно в період з 01.01.2008 до 21.05.2008 Закон України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” був чинним та підлягав виконанню, а органи, уповноважені на здійснення виплат грошової допомоги на оздоровлення, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що УПСЗН Балаклійської РДА позивачу було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 та 2008 роки в розмірі по 120 грн. щомісячно 19.04.07 року та 11.02.08 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. за №562, а не статті 48 Закону України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, тобто до прийняття рішень Конституційного суду України.

Оскільки вказана виплата здійснюється щороку та має разовий характер, то право особи на її отримання та обов’язок органів соціального захисту населення здійснити таку виплату припиняється з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення. Тому вимога позивача щодо перерахунку і виплати йому щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 та 2008 роки не підлягає задоволенню.

Що стосується вимог позивача щодо перерахунку і виплати йому допомоги на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 5-х мінімальних заробітних плат, то вказана вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 48 Закону №796-ХІІ, яка діяла до прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28.12.2007 року, щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ІІ групи виплачується в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат.

Постановою КМУ від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інвалідам ІІ групи установлена щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 120 гривень. Позивач отримав щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік 29 січня 2009 року в розмірі 120 гривень згідно заперечень відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин суд вважає, що відповідають Закону №796-ХІІ, вимоги позивача щодо нарахування і виплати йому щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі мінімальних 5-ти заробітних плат. Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору. Крім того, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46). Розміри мінімальної заробітної плати і мінімальної пенсії за віком встановлюються Законом України «Про Державний бюджет» на відповідний рік.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру належних позивачеві соціальних виплат за 2009 рік застосуванню підлягають ч.4 ст.48 Закону №796-ХІІ, а не положення постанови КМУ від 12.07.2005 року за №562.

Що стосується вимоги позивача стосовно перерахунку і виплати йому щорічної грошової допомоги до 5 травня за період з 2007 по 2008 роки, то вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Щорічна грошова допомога до 5 травня за період з 2007 по 2008 роки виплачена позивачеві, в квітні 2007 років в розмірі 360 грн. згідно ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в квітні 2008 року в розмірі 400 грн. відповідно до Постанови КМУ № 183 від 12.03.08 року згідно заперечень відповідача.

Рішення Конституційного Суду України про визнання змін, внесених законами України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” до законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”, щодо визначення розмірів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня такими, що не відповідають Конституції України, були прийняті 09.07.2007 та 22.05.2008.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно в періоди з 01.01.2007 до 08.07.2007, з 01.01.2008 до 21.05.2008 Закони України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були чинними та підлягали виконанню, а органи, уповноважені на здійснення цих виплат, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки вказані виплати здійснюються щороку та мають разовий характер, то право особи на їх отримання та обов’язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення. Тому вимоги позивача щодо перерахунку і виплаті йому грошової допомоги до 5 травня на оздоровлення за 2007 та 2008 роки не підлягають задоволенню.

Постановою КМУ від 18.03.2009 року № 211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» передбачено, що інвалідам війни ІІ групи у 2009 році виплата разової грошової допомоги здійснюється в розмірі 430 гривень.

Позивач отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 430 гривень у квітні 2009 року.

Постановою КМУ № 299 від 07 квітня 2010 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» встановлено, що у 2010 році виплата разової грошової допомоги особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме інвалідам війни виплачується у розмірі 480 грн.

З заперечень відповідача вбачається, що щорічна разова грошова допомога за 2010 рік була виплачена ОСОБА_1 в квітні 2010 року в розмірі 480 грн. згідно вищевказаної постанови.

Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» надано право Кабінету Міністрів України в 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Але слід зазначити, що ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлює розмір щорічної допомоги з розміру, кратному мінімальній пенсії, а не мінімальної заробітної плати, як це передбачено ст. 70 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2010 рік». Діючими ж є норми законів, які чітко встановлюють розмір допоміг.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин суд вважає, що відповідають Закону №796-ХІІ, вимоги позивача щодо нарахування і виплати йому щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, і Закону №3551-ХІІ – вимоги щодо нарахування і виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 8-ми мінімальних пенсій підлягають задоволенню. Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору. Крім того, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 ). Розміри мінімальної заробітної плати і мінімальної пенсії за віком встановлюються Законом України «Про Державний бюджет» на відповідний рік.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру належних позивачеві соціальних виплат за 2009 рік застосуванню підлягають ч.4 ст.48 Закону №796-ХІІ та ч.5 ст.13 Закону №3551-ХІІ, а не положення постанов КМУ від 12.07.2005 року за №562 та від 18.03.2009 року за №211, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Згідно з ч.2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному чи іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наявність спеціальних законодавчих актів, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд вважає необхідним задовольнити вимогу позивача в частині визнання протиправною бездіяльності УПСЗН Балаклійської РДА по не виконанню приписів ч.4 ст. 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 та 2010 роки.

Суд визнає безпідставним посилання відповідача на те, що розпорядники бюджетних коштів проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених затвердженими кошторисами.

Суд звертає увагу на те, що реалізація особою права, що пов ' язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 46,92, 152 Конституції України, ст.ст. 8, 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 1 ЦК України, ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих 28 грудня 2007, Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області по невиконанню приписів ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка призвела до порушення прав ОСОБА_1 нарахування та отримання щорічної грошової допомоги до 5-го травня за 2009 та 2010 роки та щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік в законодавчо встановленому розмірі.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області провести перерахунок ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2009 роки в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат відповідно до ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру встановленого ст.55 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» та щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 та 2010 роки у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком згідно ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести виплату належних сум відповідно до закону з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні іншої частині позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя