РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-777/11

28 лютого 2011 р. Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі

головуючого судді Омельченко К.О.

при секретарі Забіякі Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «С-Инвест» про розірвання договорів та стягнення суми передоплати, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «С-Инвест» про розірвання договорів та стягнення з відповідача 514 481,16 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що між ним та відповідачем 28 січня 2008 року було укладено Договір №155. 13 травня 2008 року з відповідачем додатково укладено Договір №165. Згідно предмету вказаних Договорів Забудовник (відповідач) взяв на себе зобов’язання з будівництва офісного центру з об’єктами інфраструктури за адресою: м. Харків, вул. Бажанова, б.28, а позивач (Замовник) мав здійснювати фінансування будівництва в порядку та на умовах, передбачених вказаними Договорами. За умовами Договорів відповідач після закінчення будівництва мав передати позивачеві у власність два нежитлові приміщення: орієнтовною площею 36,00 кв.м., розташоване на восьмому поверсі, опис якого сторони визначили в Додатку №1 до Договору №155, орієнтовною площею 41,00 кв.м. та розташоване на шостому поверсі, опис якого сторони визначили в Додатку №1 до Договору №165. Строк закінчення будівництва сторонами за домовленістю було встановлено в 4-му кварталі 2009 року.

Вартість приміщень, що є предметом за вказаними Договорами сторонами була визначено у сумі 287425,80 грн. за Договором №155 та 351428,22 грн. за Договором №165 відповідно, а всього – 638854,02 грн., але сторони за домовленістю прив’язали їх вартість до курсу іноземних валют, долара США та ОСОБА_2 відповідно. Із врахуванням цієї умови, вартість приміщень складала 55800,00 доларів США за Договором №155 та 45100,00 ОСОБА_2 за Договором №165.

Відповідно до п.3.2. Договорів оплата за Договором здійснювалась позивачем в національній валюті за курсом НБУ долара США на день сплати із коефіцієнтом 1,02 та без цього коефіцієнта при оплаті еквіваленту ОСОБА_2, шляхом внесення грошових коштів у касу відповідача. Відповідно до п.3.3 Договорів, сторони передбачили, що у випадку зростання курсу долара США чи ОСОБА_2, по відношенню до національної валюти, відповідно мали зростати і зобов’язання позивача за Договорами по внесенню коштів прямо пропорційно росту курсу долара США та ЕВРО, встановленому НБУ України на момент сплати.

В додатку №2 до Договору №155 та в додатку №2 до Договору №165 сторони погодили Графіки платежів. У відповідності до зазначених умов Договорів позивач вносив відповідні суми коштів і до листопада 2008р. включно вніс суму, що еквівалентна 34520,00 доларів США та 21950,00 ОСОБА_2, що складало всього – 336 350,00 грн. Це підтверджується квитанціями, виданими відповідачем, копії яких є в матеріалах справи. Разом з цим, відповідач своїх зобов’язань за договором не виконав, будівництво не розпочав. З цих підстав позивач просить розірвати зазначені договори та повернути сплачену за договором передоплату у сумі, еквівалентній внесеній за курсами іноземних валют на теперішній час, що було зазначено в умовах договору.

З цих підстав позивач та його представники просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та посилався на те, що між відповідачем та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір від 06.02.2007р., згідно якого підприємець ОСОБА_3 в якості інвестиційного внеску зобов’язався внести право користування земельною ділянкою, яка складається із двох земельних ділянок. На даний час з Харківською міською радою не укладено договори оренди двох земельних ділянок, які мали бути передані для будівництва офісного центру підприємцем ОСОБА_3. Щодо однієї із земельних ділянок з Харківською міською радою було укладеного договір оренди землі і відповідачем під час дії цього договору за рахунок коштів інвесторів на цій земельній ділянці було виконано роботи з укладення фундаменту та інші роботи на суму більш як чотири мільйони гривень. Всі кошти від інвесторів, які залучено відповідачем, було вкладено в ці підготовчі роботи. Що стосується строків будівництва, то вони дійсно порушені, але вони порушені не з вини відповідача з огляду на те, що на протязі всього часу відповідачеві створюються перепони з будівництва цього об’єкта. На даний час відповідачем узгоджено проект та готується договір з генеральним підрядником. Також пояснив, що позивачем у своїй частині також були порушені вимоги договору, оскільки сума передплати, обумовлена договором, у повному обсязі не внесена. Таким чином, послався на те, що порушення строків будівництва та здачі об’єкту в експлуатацію і, як наслідок, порушення умов договору, сталося не з їхньої вини. На цих підставах просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенні з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено та сторонами не оспорювало ся те, що між ними 28 січня 2008 року було укладено Договір №155, а 13 травня 2008 року – Договір №165. Згідно предмету вказаних Договорів, Забудовник (відповідач) взяв на себе зобов’язання з будівництва офісного центру з об’єктами інфраструктури за адресою: м. Харків, вул. Бажанова, б.28, а позивач (Замовник) мав здійснювати фінансування будівництва в порядку та на умовах, передбачених вказаними Договорами. За умовами Договорів відповідач після закінчення будівництва мав передати позивачеві у власність два нежитлові приміщення: орієнтовною площею 36,00 кв.м., розташоване на восьмому поверсі, опис якого сторони визначили в Додатку №1 до Договору №155, та орієнтовною площею 41,00 кв.м., розташоване на шостому поверсі, опис якого сторони визначили в Додатку №1 до Договору №165. Строк закінчення будівництва сторонами за домовленістю було встановлено в 4-му кварталі 2009 року.

Відповідно до п.3.1. Договорів сторони визначили вартість приміщень у сумі 287425,80 грн. за Договором №155 та 351428,22 грн. за Договором №165 відповідно, а всього – 638854,02 грн., але сторони прив’язали цю вартість до долара США та ОСОБА_2. Із врахуванням цієї умови, вартість приміщень складала 55800,00 доларів США за Договором №155 та 45100,00 ОСОБА_2 за Договором №165.

Відповідно до п.3.2. Договорів Замовник здійснював оплату за Договором №155 в національній валюті за курсом НБУ долара США на день сплати із коефіцієнтом 1,02 шляхом внесення грошових коштів у касу відповідача та без такого коефіцієнта при внесенні коштів за Договором №165. Відповідно до п.3.3. Договорів сторони передбачили, що у випадку зростання курсу долара США чи ОСОБА_2, мали переглядатися і зобов’язання позивача за Договорами по внесенню ним грошових коштів.

Сторони підписали також Додаток №2 до Договору № 155 від 28 січня 20087 року та Додаток №2 до Договору №165 від 13 травня 2008 року «Графік здійснення платежів». Відповідно до Графіка платежів на позивача було покладено обов’язки з внесення платежів у такому порядку – до 10.02.2008р. він мав внести суму, що еквівалентна 16740,00 доларів США. До 10.03.2008р. – суму, що еквівалентна 1785,00 доларів США. А сума, що залишилась мала бути внесена в період з 10.04.2008р. до 10.12.2009р. рівними платежами у розмірі сум, що еквівалентні 1775,00 доларів США. Відповідно до Графіка платежів до Договору №165 на позивача було покладено обов’язок з внесення платежів у такому порядку – до 13.05.2008р. позивач мав внести суму, що еквівалентна 13650,00 ОСОБА_2. А сума, що залишилась мала бути внесена ним сумами, еквівалентними 1660,00 ОСОБА_2 в період з 20.06.2008р. до 20.12.2009р.

В графіках здійснення платежів також вказувалось на те, що сума, що підлягає внесенню відповідно до графіка, коригується в момент оплати прямо пропорційно до зміни курсу долара США, встановленому Національним банком України на цей же ж день. ОСОБА_2 долара США збільшується на поправочний коефіцієнт 1,02. Оплата здійснюється в українських гривнях. ОСОБА_2 на поправочний коефіцієнт не збільшується, а оплата також здійснюється в гривнях.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 524 ЦК України, зобов’язання має бути виражене у гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 533 ЦК України, грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, у зобов’язаннях за спірними Договорами між позивачем та відповідачем сторони визначили грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті – доларі США та ОСОБА_2 відповідно до Договору №155 та Договору №165.

Відповідно до матеріалів справи, позивач вносив грошові кошти в касу відповідача готівкою згідно з вимогами Договорів.

Станом на 03 листопада 2008 року позивач вніс суму грошових коштів у гривні, що еквівалентна 34520,00 доларів США та 21950,00 ОСОБА_2, що складало всього – 336 350,00 грн. Це підтверджується квитанціями, виданими відповідачем, копії яких є в матеріалах справи.

Відповідно до наданих позивачем доказів, зокрема, фотографій будівельного майданчика, станом на березень 2010 року, а також станом на грудень 2010 року, відповідач будівництво не завершив, тобто умови договорів у визначені сторонами строки не виконав. На зображеннях видно, що відповідач частково виконав лише роботи з укладення фундаменту. Як пояснив позивач, ці роботи було виконано ще до укладення договору між сторонами в першій половині 2008 року. Вказані твердження представником відповідача в судовому засіданні не спростовані.

8 листопада 2008 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію щодо зупинення будівництва , та про призупинення виконання своїх зобов’язань за договорами, яку відповідач залишив без відповіді. В подальшому позивач повторно звернувся до відповідача щодо невиконання своїх зобов’язань за Договорами.

Відповідно до ст. 538 ЦК України, у разі невиконання однією із сторін у зобов’язанні свого обов’язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов’язку у встановлений строк (термін), друга сторона має право зупинити виконання свого обов’язку.

З огляду на те, що відповідач не виконував свого обов’язку у зобов’язанні та були очевидні підстави вважати, що відповідач не виконає свого обов’язку у строки встановлені договором, позивач правомірно зупинив виконання своїх грошових зобов’язань за Договорами по внесенню грошових коштів.

Суд критично ставиться до пояснень представника відповідача про те, що свої зобов’язання за Договором він не виконав з огляду на те, що Харківська міська рада не підписує договір оренди двох земельних ділянок приватному підприємцеві ОСОБА_3 Зазначені умови можливого невиконання зобов’язання, як і взагалі будь-які форс-мажорні обставини не були обумовлені при укладенні договорів між сторонами. Ані СПДФО ОСОБА_3, ані Харківська міська рада, не були стороною у спірних договірних відносинах.

В судовому засіданні позивач дав пояснення про те, що якщо б при укладанні договорів відповідач поставив його у свідомість щодо відсутності у нього будь-якого передбаченого чинним законодавством права на земельні ділянки, на яких проводиться будівництво, ці договори позивач би не укладав взагалі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору, договір може бути розірваний за рішенням суду. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв’язку із виконанням цього договору.

Враховуючи те, що, як було встановлено в судовому засіданні, відповідач не мав передбаченого чинним законодавством права власності чи користування земельною ділянкою, на якій мало здійснюватися будівництво, станом на час розгляду справи не приступив до виконання взятих на себе за договором зобов’язань, а строк закінчення будівництва сторонами було визначено 4 квартал 2009 року, доказів про те, що позивач на момент укладання договорів був обізнаний щодо відсутності у відповідача відповідних правовстановлюючих документів на земельну ділянку ці обставини суд визнає як істотні та такі, що вплинули б на рішення позивача при укладенні спірних договорів.

З огляду на те, що на підставі ст. 524, 533 ЦК України, сторони (позивач і відповідач) визначили грошовий еквівалент своїх зобов’язань за спірними Договорами в іноземній валюті, позивач вносив грошові кошти відповідачеві у гривнях за курсом НБУ до долару США та ОСОБА_2, відповідач тривалий час безоплатно користувався грошовими коштами позивача, а також виходячи із загальних засад цивільного права справедливості, добросовісності та розумності, закріплених ст. 3 ЦК України, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми внесених позивачем грошових коштів в грошовому еквіваленті в доларах США та ОСОБА_2 за курсом НБУ на день звернення до суду за наслідками розірвання договору є правомірними та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Ач касова ОСОБА_4.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 22, 526, 533, 538, 611, 612, 623, ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «С-Инвест» про розірвання договорів та стягнення суми передоплати – задовольнити.

Розірвати Договір №155 від 28 січня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «С-Инвест».

Розірвати Договір №165 від ІЗ травня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «С-Инвест».

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Товариства з обмеженою відповідальністю «С-Инвест» суму в розмірі 514 481,16 (п'ятсот чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят одна) три, 16 коп.

Стягнути з відповідача на користь позивача державне мито в розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подання в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя