Справа  № 1- 38/09

                                                         В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                 24   березня 2009   року.  

                        Любарський районний суд Житомирської області

        в складі :     головуючого  -     судді       Замеги І.І.

                                секретаря       Войтович Г.М.

               з участю прокурора       Тещенка М.М.            

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт.Любар справу по обвинуваченню:

          ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, військовозобов”язаного, розлученого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого,  раніше не судимого,

          у вчиненні  злочину,  передбаченого ст. 164 ч.1 КК України.        

                                                  В с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_1  згідно рішення Любарського районного суду від 18 лютого 2008 року зобов”язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини сина  – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця,  до досягнення ним повноліття, тобто до 23 січня 2025 року. Стягнення аліментів розпочате з 15 січня 2008 року.

          Однак  підсудний  від сплати аліментів ухиляється. Незважаючи на неодноразові усні та письмові попередження про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів він  в добровільному порядку з січня 2008 року їх не сплачує, ніде не працює. В результаті цього враховуючи перерахунок заборгованості по аліментним платежам відповідно до ст.182 Сімейного Кодексу України у нього утворилась заборгованість в сумі 1449 грн. 50 коп..

В судовому засіданні в пред”явленому обвинуваченні ОСОБА_3 визнав  себе винним у вчиненому повністю і пояснив, що аліментів  не сплачує тому, що ніде не працює, підсобного господарства не утримує і постійного прибутку не має. На даний час заборгованість, яка становить більше 1449.50 грн. виплатити не може.

Крім його  зізнання , вина  підсудного в скоєнні даного злочину також стверджується  зібраними по справі доказами.

  Свідок ОСОБА_2 в суді пояснила, що перебувала в шлюбі з підсудним і в період спільного проживання у них  23 січня 2007 року народився син ОСОБА_4. В свідоцтві про його народження  батьком вказаний  ОСОБА_1. Згідно рішення Любарського райсуду від 18 лютого 2008 року останній зобов”язаний сплачувати аліменти на  його утримання в розмірі ј частини всіх видів його заробітку  щомісячно до досягнення нею повноліття. Однак з січня минулого року аліментів  підсудний не платить незважаючи на неодноразові нагадування, хоча мав змогу надавати матеріальну допомогу.

В свідоцтві про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 батьком вказаний ОСОБА_1.

 Свідок ОСОБА_5, працюючи державним виконавцем Любарського районного управління юстиції показала, що в її провадженні на виконанні знаходиться виконавчий лист про стягнення аліментів із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини сина  – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця,  до досягнення ним повноліття. Однак, незважаючи на неодноразові попередження підсудний злісно ухиляється від їх сплати, ніде не працює, ігнорує на її виклики, внаслідок чого в зв"язку з перерахуванням заборгованість по них складає  1449.50 грн..

 Вина підсудного у вчиненому також стверджується виконавчим листом №2-32/08 від 18 лютого 2008 року.

 Про те, що підсудний на протязі 2008 та 1 кварталі 2009 р.р. неодноразово попереджався про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів стверджується дослідженими в судовому засіданні представленими матеріалами ДВС Любарського районного управління юстиції.

  Аналізуючи всі зібрані та перевірені матеріали справи суд вважає, що вина ОСОБА_1 у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини /аліментів/  доведена повністю і кваліфікує його  дії за ст.164 ч.1 КК України.

      Обираючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує його щире каяття, що вчинений ним злочин відноситься до невеликої тяжкості, а тому обирає його в межах санкції ст.164 ч.1 КК України у вигляді громадських робіт.

Керуючись  ст.ст.323, 324 КПК України,

                                                Суд

                                      З а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.164 ч. 1 КК України  та обрати йому  покарання за цим законом у вигляді 100  /сто / год. громадських робіт.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Житомирської області через Любарський районний суд протягом  п”ятнадцяти  діб з моменту його проголошення.

    Суддя                                                                            І.І.Замега