Справа № 2-а-104
2009р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 квітня 2009 року Дніпровський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді – Стрижеуса А.М.
при секретарі - Данилко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за адміністративним позовом:
ОСОБА_1
до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва
про поновлення строку для звернення до суду та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити 30% надбавку до пенсії як дитині війни , -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить відновити пропущений строк для звернення до суду, зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва нарахувати до виплати у повному обсязі щомісячну державну соціальну 30% надбавку до пенсії як дитині війни за період часу з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що вона є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком, вказана норма вступила в дію з 01 січня 2006 року, однак до цього часу призначена на підставі наведеного Закону державна соціальна допомога їй не виплачується, тому вона змушена звернутись за захистом своїх інтересів до суду, та просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом її порушених прав за період часу з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року, та зобов'язати відповідача виконати вимоги діючого законодавства шляхом нарахування та виплати недоплаченої їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки, яка відповідно до здійснених позивачем розрахунків складає 3891 гривню 90 копійок, проіндексувавши її з урахуванням інфляції за весь вказаний період.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала та просила суд зобов’язати відповідача нарахувати до виплати щомісячну державну соціальну 30% надбавку до пенсії як дитині війни за період часу з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року.
В ідповідача в судове засідання не з’явився, суду надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності та проти позову заперечував, надавши суду заперечення на позов, які долучені до матеріалів справи..
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва та отримує пенсію за віком, також має статус дитини війни, про що зроблено відповідну відмітку в пенсійному посвідченні № НОМЕР_1 , виданому Управлінням пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва /а.с.8/.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно п.1 розділу 4 "Заключного положення" вказаного Закону останній вступає в силу з 01 січня 2006 року.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було зупинено дію положень окремих законів в частині надання пільг, гарантій, компенсацій окремим категоріям громадян.
Згідно з ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Законом України "Про державний бюджет України на 2007 року" від 19 грудня 2006 року, який набрав чинності з 01 січня 2007 року, ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6- рп від 09 липня 2007 року положення ст.111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" визнано неконституційним.
Відповідно до ст. 152 Конституції України - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, тобто відповідні норми вищезазначеного Закону втратили чинність з 09 липня 2007 року.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 41 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України", Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік" від 28 грудня 2007 року в ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" внесені зміни, відповідно до яких дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленою для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України по справі №1-28/2008 від 22 травня 2008 року за конституційним поданням Верховного Суду України і 101 народного депутата щодо відповідальності Конституції України окремих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" визнано такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними положення пункту 41 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік".
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення Законів України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. 4.1 ст.100 КАС України передбачає, що пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки Закон України "Про соціальний захист дітей війни" набрав чинності з 01 січня 2006 року - відповідно, не отримавши соціальну допомогу, передбачену цим законом, позивач з цього часу повинен був дізнатися про порушення своїх прав. Юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення строку звернення до суду. Закони та інші нормативно-правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами, можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання людини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до місцевого адміністративного суду 15 січня 2009 року.
Тому, суд вважає, що вимога позивача щодо відновлення пропущеного строку для звернення до суду за період з 01 січня 2006 року по 22 травня 2008 року та зобов'язання відповідача до вчинення перерахунку за вказаний період не підлягає задоволенню.
Згідно Закону України " Про державний бюджет на 2008 рік" від 28 грудня 2007 року, були скасовані відповідні соціальні допомоги оспорюваній категорії громадян.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" щодо скасування відповідної допомоги визнано неконституційним. З цього дня зазначений закон втратив чинність.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що вимога позивача щодо нарахування соціальної допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року є законною.
Така позиція суду також базується на рішенні Європейського Суду з прав людини, яка викладена у рішенні по справі "Кечко проти України" від 08 листопада 2005 року.
Як зазначається у вищезазначеному рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Кечко проти України" про незворотність дії у часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують, або скасовують відповідальність особи, реалізація особою права на отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судами не повинні прийматися до уваги, у випадках, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше. До спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
В ч. 1 ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та в абзаці 1 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 зазначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії, стипендії та ін. Відповідно до ч.5 ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та згідно абзацу 1 п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 зазначено, що індексації підлягають грошові доходи у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Також згідно абзацу 3 п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 зазначено, що в межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат). Враховуючи, розмір пенсії позивача перевищує прожитковий мінімум, встановлений для осіб, які втратили працездатність, то проведення індексації надбавки "дитині війни" згідно Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 є неправомірною та безпідставною.
Крім того, враховуючи те, що Управління пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва діяло на підставі законів України та не є розпорядником коштів Державного бюджету України, суд не вбачає підстав для визнання відмови Управління пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва щодо нарахування і виплати їй державної соціальної допомоги як дитині війни ( 30% надбавки до пенсії) з 01 січня 2006 року по теперішній час, незаконною.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії, згідно із ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період часу з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, діючи в межах наданих адміністративному суду повноважень, проаналізувавши наведені сторонами доводи та заперечення з приводу заявлених позовних вимог, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну надбавку, як дитині війни підлягає частковому задоволенню, тому, задовольняючи позов в цій частині, суд зобов'язує Управління пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як дитині війни щомісячну державну соціальну надбавку в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року , в межах строків визначених ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ч.2 ст.19, ст. 152 Конституції України, рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Кечко проти України" від 08 листопада 2005 року, рішенням Конституційного Суду України №1-28/2008 від 22 травня 2008 року, ст.ст.1,6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 серпня 1999 року, Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" від 28 грудня 2007 року, ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", ст.8, 9, ч.2 ст.99, ч.1 ст.100, 159-163 Кодексу Адміністративного судочинства України суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про поновлення строку для звернення до суду та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити 30% надбавку до пенсії як дитині війни - задовольнити частково.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як дитині війни, щомісячну державну соціальну надбавку в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва у 20-ти денний термін з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається на протязі 10 – ти днів після винесення рішення суду.
Суддя: