Справа № 2а- 2608

2009 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

02 квітня 2009 року Ялтинський  міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді  Прищепа О.І., при секретарі Амірджанян Н.М., розглянувши  у відкритому судовому  засіданні в залі суду м. Ялта адміністративну справу  за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим про зобов’язання виконати певні дії,

ВСТАНОВИВ:

позивач  звернувся  до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Ялта  АРК у якому просить  зобов’язати  останнього нарахувати та сплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 2007 – 2008 рік у розмірі 3180, 60 гривень, а також зобов’язати відповідача нарахувати дану допомогу щомісячно з січня 2009 року, мотивуючи позовні вимоги тим, що він є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і має право на пільги, передбачені цим Законом, які йому не сплачені  відповідачем з 2007 по 2008 рік. Крім того, просить поновити строк позовної давнини звернення з даним позовом до суду.

Позивач у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи сповіщений у встановленому порядку. Представ суду заяву з проханням розглянути справу без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи сповіщений у встановленому порядку. Надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта та  письмові заперечення, відповідно до яких, вказані позивачем виплати не були передбачені Законом України «Про державний бюджет України», тому й не виплачувались. Також звертає увагу суду на те, що позивачем пропущений строк на звернення до суду, й просить застосувати ст. 100 КАС України.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 21 Конституції України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. ст. 22 Конституції України встановлено, що зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.

Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився 23 січня 1943 року, тобто станом на час закінчення Другої світової війни йому було менше 18 років, тому він є особою, яка віднесена до категорії осіб, визнаних дітьми війни.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла у 2007 році, було визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 цього Закону.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення ст.ст.29, 36, ч.2 ст.56, ч.2, ст.62, ч.1 ст.66, п.п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст.71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції України. Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з моменту прийняття рішення Конституційним судом України.

Таким чином, позивачу повинна була виплачуватися з 09 липня 2007 року, та неправомірно не виплачувалась управлінням Пенсійного фонду України в м. Ялта зазначена пільга.

Згідно зі ст.ст. 99,100 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк з дня коли особа дізналася про порушення своїх прав. Пропущення строків звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволені позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Строк звернення до суду про нарахування невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2007 рік позивачем пропущений, оскільки позивач звернувся до суду в березні 2009 року, тобто поза межами річного строку, встановленого ст. 99 КАС України.

Доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав в цій частині позивач не надав.    

Законом України від 28.12.2007 № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» був викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Вказані зміни, згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10рп-2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України та втратили чинність з моменту прийняття рішення Конституційним судом України.

Статтею 152 Конституції України  передбачено, що закони, інші правові  акти або  їх  окремі положення , що визнанні  неконституційними, втрачають чинність з дня  ухвалення  Конституційним Судом України  рішення про їх неконституційність.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення державної соціальної допомоги як дитині війни є обґрунтованими частково, а саме з моменту ухвалення рішення Конституційним судом України, тобто з 22 травня 2008 року.

Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у наступному розмірі:  з 1 квітня – 481 гривню, з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня – 498 гривень.  

Статтею 54 ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у розмірі 498 гривен.

Розрахунок щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни необхідно проводити  з урахуванням рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року, тобто за травень - грудень 2008 року та січень-березень 2009 року

Щомісячна державна соціальна допомога за травень - грудень 2008 року дорівнює - 1170,60 гривень (481грн. х 30%  х 2 + 482 грн. х 30% х 3 + 498грн.х 30%х 3) за січень-березень 2009 року –  448, 2 гривень (498грн х 30%х3).

Та з урахуванням виплаченої  позивачу соціальної допомоги дітям війни за той самий період у розмірі  539,60 гривень невиплачена позивачу державна соціальна допомога за травень - грудень 2008 року та січень-березень 2009 року дорівнює – 1079,20 гривень (481грн. х 30%  х 2 + 482 грн. х 30% х 3 + 498грн.х 30%х 6 – 539, 60грн).

 Згідно з п.3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24.10.2007р. до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплат пенсій та інших виплат, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного Фонду.

Таким чином суд вважає, що саме відповідач повинен виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу. Відсутність бюджетних коштів не є підставою для відмови в задоволені позовних вимог. Особа, яка повинна отримати бюджетні кошти, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання відповідача на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, судом до уваги не приймається.    

Що стосується позовних вимог про зобов’язання виконувати начислення щомісячної соціальної допомоги у розмірі встановленому Законом України «Про соціальний захист дітей війни», тобто на майбутнє, то суд вважає зазначені вимоги не підлягаючими задоволенню з наступних підстав.

Строк виплати зазначеної державної соціальної допомоги ще не настав, а відповідно порушення прав позивача по отриманню допомоги відсутнє.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши докази, з’ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що відповідно  до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню, зобов’язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за травень 2008 року по березень 2009 року у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 9,70-72, 86, 158-163, 167  КАС України, ст.ст. 21, 152 Конституції України, ст.ст. 1, 6  Закону України «Про соціальних захист дітей війни»,   суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1  -  задовольнити частково.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_1  соціальну допомогу як дитині війни за період з травня 2008 року-березень 2009 року у розмірі 1079 (одна тисяча сімдесят дев’ять) гривень 20 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  витрати зі сплати судового збору  у розмірі 3,40 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя: