Справа № 346/2221/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1942/2015

Категорія 48

Головуючий у 1 інстанції Калинюк О. П.

Суддя-доповідач Пнівчук О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Пнівчук О.В.

суддів: Беркій О.Ю., Мелінишин Г.П.

секретаря Бойчука Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Коломийської міської ради, третя особа: ОСОБА_3, про скасування рішення виконкому Коломийської міської ради, зміну порядку участі у вихованні дитини та зобов»язання вчинити певні дії за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 24 липня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

У травні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона та ОСОБА_3 є батьками малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв'язку з розлученням, відповідно до рішення суду дитина проживає з матір'ю.

Рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради №75 від 24.04.2014 року визначено порядок спілкування батька з дитиною, а саме: кожної неділі з 10 год. до середи 13 год. із залишенням на ночівлю.

Позивач вважає, що дане рішення порушує інтереси дитини та права позивачки як матері. Зокрема при встановлені порядку спілкування дитини з батьком виконавчий комітет не врахував висновків психологічних досліджень стану дитини, а також вироку Коломийського міськрайонного суду від 02.12.2014 року, згідно якого ОСОБА_3 визнано винним за ст.125 ч.1 КК України та притягнуто до кримінальної відповідальності за нанесення ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень.

Позивач просила скасувати рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради №75 від 24.04.2014 року та визначити наступний порядок спілкування та участі у вихованні дитини:

- один раз на два тижні протягом восьми годин (щосуботи з 11 год. до 19 год.) без присутності матері, з поверненням дитини до місця проживання матері;

- під час святкових днів та в день народження дитини - за попередньою домовленістю з матір'ю дитини.

- зобов'язати ОСОБА_3 в дні свого спілкування з сином надавати можливість матері спілкуватись з сином по телефону.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 24 липня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Скасовано рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради №75 від 24.04.2014 року «Про визначення способів часті батька у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_4».

Визначено наступні способи участі ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні із його сином ОСОБА_4:

- побачення тричі на тиждень, а саме: щоп'ятниці з 14 год. до 19 год., а також щосуботи та щонеділі з 11 год. до 18 год., крім випадків, коли такі побачення не відповідають стану здоров'я дитини, необхідності її навчання, лікування, відпочинку тощо;

- побачення в дні народження та іменини дитини, у визначені законодавством України про працю святкові та неробочі дні, а також дні інших релігійних чи світських свят - за попередньою домовленістю з матір'ю дитини - ОСОБА_2, крім випадків, коли такі побачення не відповідатимуть стану здоров'я дитини, необхідності її навчання, лікування, відпочинку тощо;

- зобов'язано ОСОБА_3 під час перебування з сином у вищевказані дні надавати можливість ОСОБА_2 вільно і без обмежень спілкуватись по телефону з сином, а по закінченню спілкування - повертати дитину за місцем фактичного проживання ОСОБА_2

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На дане рішення ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначив, що при ухвалені рішення, суд першої інстанції зіслався на визнання позову представником відповідача - виконкому Коломийської міської ради. Однак апелянт вважає, що представник відповідача при цьому вийшов за межі своїх повноважень та порушив приписи Положення про комісію з питань захисту прав дитини. Всупереч положенням ст.19 СК України орган опіки і піклування не надав суду свого письмового висновку щодо розв'язання даного спору, а виклав свій висновок у клопотанні.

Судом першої інстанції також взято до уваги дослідження емоційного стану дитини Центру соціально-психологічної допомоги в смт. Верховина Івано-Франківської області, однак такі дослідження проводились у 2012 році, до прийняття оскаржуваного рішення виконкому та не можуть бути підставою для його скасування.

Водночас суд залишив поза увагою психологічне обстеження дитини, проведене у 2014 році, результати якого вказують на доброзичливе ставлення батька до сина, а також однакове сприйняття дитиною як матері, так і батька.

Встановлюючи графік спілкування батька з дитиною, суд вказав, що враховує вік дитини та часті конфлікти між батьками у недалекому минулому. Проте, запропонований судом час спілкування з дитиною навпаки підвищує ймовірність виникнення нових конфліктів батьками, зважаючи на часті зустрічі.

ОСОБА_3 заперечує висновок суду щодо створення ним перешкод у спілкуванні сина з матір'ю по телефону. При цьому вказує на листи Коломийського МВ УМВС, з яких вбачається, що перешкоди створює не він, а позивачка.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки доказам по справі та ухвалив помилкове рішення, яке просив скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2

Позивач ОСОБА_2 також оскаржила рішення Коломийського міськрайонного суду від 24 липня 2015 року в частині встановленого графіка спілкування батька з сином.

В апеляційній скарзі вказала, що своїм рішенням суд першої інстанції обмежив її право на спілкування з сином у вихідні дні тижня. Крім того, суд не взяв до уваги пояснень позивача про те, що ОСОБА_3 повідомляє синові негативну неправдиву інформацію про матір, після чого дитина закривається в собі, негативно емоційно реагує на слова мами про необхідність йти на побачення до батька.

Крім того, ОСОБА_2 зазначила, що на момент подання позову та по даний час ОСОБА_3 не погасив заборгованості по аліментах, що вказує на його небажання матеріально утримувати дитину.

Просила скасувати рішення суду у частині встановленого графіка спілкування ОСОБА_3 з сином тричі на тиждень (щоп'ятниці з 14 год. до 19 год., щосуботи та щонеділі з 11 год. до 18 год.) та в цій частині ухвалити нове рішення, яким визначити спосіб участі ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_4,а саме - побачення раз на тиждень - щосуботи з 11 год. до 19 год.

Апелянт ОСОБА_3 підтримав доводи поданої ним апеляційної скарги та заперечив вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу позивача та заперечив доводи апелянта ОСОБА_3

Представник виконавчого комітету Коломийської міської ради - Мисливчук Г.М. заперечила доводи апеляційних скарг та вважає що рішення виконкому Коломийськоїміської ради щодо визначення способів участі батька ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з сином є обґрунтованим.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Коломийського міськрайонного суду від 03.12.2010 року. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який згідно рішення суду проживає з матір'ю (а.с.6,8).

Згідно копії свідоцтва про шлюб від 06.06.2014 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2» (а.с.5).

За заявою ОСОБА_3 рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради №75 від 24.04.2014 року йому встановлено графік спілкування з сином: кожної неділі з 10 год. до середи 13 год. із залишенням на ночівлю; в релігійні та сімейні свята можливі зустрічі за попередньою домовленістю з матір'ю дитини (а.с.7).

Відповідно до ч.1 ст.303, ч.ч.2,3 ст.213 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Україною 27.02.1991 року, визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Згідно статті 9 Конвенції, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

За змістом ст.153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно положень ст.157 СК України, виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує тривалий конфлікт щодо участі батька у вихованні сина.

Так, із відповіді Коломийського МВ УМВС на звернення ОСОБА_3 щодо усунення перешкод гр. ОСОБА_2 у спілкуванні із їхнім спільним сином ОСОБА_4, вбачається, що наведені факти частково знайшли своє підтвердження, у зв»язку з чим, ОСОБА_2 роз'яснено недопустимість створення перешкод у спілкуванні батька із малолітнім сином.

Вироком Коломийського міськрайонного суду від 02.12.2014 року ОСОБА_3 визнано винним та покарано за умисне нанесення 23.05.2013 року, легких тілесних ушкоджень потерпілій (позивачці по справі) ОСОБА_2 (а.с.55-57).

Так, станом на липень 2012 року за результатами дослідження емоційного стану малолітнього ОСОБА_4 психологом центру соціально-психологічної допомоги в смт. Верховина у дитини виявлено страх, тривожність пов»язані з батьком, дитина категорично відмовлялася бачитися з батьком, розмовляти з ним, та повертатися в його дім у зв»язку з чим, було рекомендовано обмежити спілкування батька з сином, так як батько являється стресогенним чинником, викликає в дитини страх та тривогу (а.с.16-18).

Згідно психологічного обстеження психологом ОСОБА_9 для оцінки психологічного стану ОСОБА_4 від 09.10.2014 року, вбачається, що дитина однаково позитивно сприймає як батька, так і матір. Він сприймає ситуацію в сім»ї як таку, яка може виправитися, бо хоче щоб тато і мама були разом. Його тривожать теперішні стосунки між батьками. Йому важко і не хочеться надавати перевагу комусь із батьків ( а.с. 86).

Разом з тим, відповідно до психологічного дослідження психологом ОСОБА_10, з виявлення негативного впливу конфліктної поведінки батька на психіку дитини від 15.11.2014 року встановлено, що часті конфлікти між батьками призвели до появи високого рівня особистісної тривожності, низької самооцінки та внутрішнього неспокою ОСОБА_4 Спостерігаються прихильне ставлення та емоційне тепло до матері поряд з душевними переживаннями в очікуванні чергових конфліктів, спровокованих батьком.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2, суд першої інстанції при визначенні порядку участі ОСОБА_3 у вихованні сина (встановлюючи графік побачень батька з сином щоп'ятниці з 14 год. до 19 год., а також щосуботи та щонеділі з 11 год. до 18 год.), врахував вік дитини, часті конфліктні ситуації між батьками в недалекому минулому та ймовірність їх повторення в майбутньому при зустрічах.

Колегія суддів з таким висновком суду частково погоджується, проте вважає, що встановлений судом щотижневий трьохденний графік побачень ОСОБА_3 з сином (без ночівлі) є недоречним і таким, що суперечить як інтересам дитини, так і обох батьків.

Так, з огляду на безперервність навчального процесу ОСОБА_4 (в тому числі виконання домашніх завдань, тощо), а також враховуючи те, що ОСОБА_3 проживає та працює у м. Києві (а.с.20,43) колегія суддів вбачає недоцільними побачення дитини з батьком щоп'ятниці з 14 год. до 19 год.

Так само необґрунтованими є побачення батька з сином щосуботи та щонеділі без ночівлі, оскільки таких графік порушує нормальний ритм життя дитини, зумовлює часту зміну обстановки, а також, як зазначалось вище, може спровокувати нові конфлікти між батьками при частих зустрічах.

Враховуючи те, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 склалися вкрай неприязні стосунки та з метою недопущення негативного впливу частих конфліктних ситуацій батьків на сина ОСОБА_4, який однаково позитивно сприймає як батька, так і матір, колегія суддів дійшла висновку, що станом на даний час за обставин що склалися, є доцільність визначення способу участі батька у вихованні сина таким чином, щоб як батько так і матір мали можливість проводити час із сином у вихідні дні (суботу неділю) почергово.

Із врахуванням наведених обставин справи, положень СК України, найкращих інтересів дитини та права батьків на спілкування з дитиною, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині слід змінити, а саме - визначити побачення батька ОСОБА_3 з сином ОСОБА_4 в перший та третій тиждень щомісяця з 11 год. суботи до 18.00 год. неділі з ночівлею, з поверненням дитини до місця проживання матері.

Що стосується рішення суду в частині визначення побачень батька ОСОБА_4 в дні народження та іменини дитини, у визначені законодавством України про працю святкові та неробочі дні, а також дні інших релігійних чи світських свят - за попередньою домовленістю з матір'ю дитини - ОСОБА_2 крім випадків, коли такі побачення не відповідатимуть стану здоров'я дитини, необхідності її навчання, лікування, відпочинку тощо та зобов»язання ОСОБА_3 під час перебування з сином у вищевказані дні надавати можливість ОСОБА_2 вільно і без обмежень спілкуватись по телефону з сином - залишити без зміни.

У зв»язку з наведеним, рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 24 липня 2015 року в частині визначення способу участі батька ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні із сином ОСОБА_4 щодо побачення тричі на тиждень, а саме: щоп'ятниці з 14 год. до 19год.. а також щосуботи та щонеділі з 11 год. до 18 год., крім випадків, коли такі побачення не відповідають стану здоров'я дитини, необхідності її навчання, лікування, відпочинку тощо - змінити.

Визначити побачення в перший та третій тиждень щомісяця з 11 год. суботи до 18.00 год. неділі з ночівлею, з поверненням дитини до місця проживання матері.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча: Пнівчук О.В.

Судді: Беркій О.Ю.

Мелінишин Г.П.