ПОСТАНОВА

                                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2009 року.                                                                      Cправа № 2-а-26/09

Любарський районний суд Житомирської області

                                        в складі головуючого судді    В.М.Паламарчука

                                                                при секретарі   В.І.Демчук

                                                     за участю позивача  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт.Любар адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації та Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про  бездіяльність відповідачів щодо проведення перерахування  разової грошової допомоги як учаснику війни та виплату недоплаченої суми за минулі роки та стягнення  5067,25 грн. різниці невиплаченої допомоги,-

                                                                  ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів різницю недоплаченої  щорічної  разової грошової допомоги у розмірі 5067,25 грн. Вимоги мотивує тим, що йому як  учаснику  війни  відповідно до  Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня  повинна виплачуватися разова  грошова  допомога у розмірі п»яти  мінімальних пенсій  за віком. Однак у 2004-2007 роках вона виплачувалась відповідачами в неповному розмірі, чим були порушені його права.

Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав повністю.

Представники відповідачів в судове засідання не з»явилися, хоча про час, місце та дату розгляду справи були повідомленні належним чином. Згідно поданого  на адресу суду заперечення, Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, заявлені позовні вимоги не визнає  і просить суд відмовити в їх задоволенні у зв’язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю. Розгляд справи просить проводити без участі його представника.

Вислухавши пояснення позивача, розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій на території Афганістану, що підтверджується посвідченням серії АБ № 046259 від 18 листопада 1996 року.

Відповідно до п. 22 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі п»яти мінімальних пенсій за віком.

Як свідчить додатковий атестат № 3217/11 від 05 лютого 2008 року Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня у  2004 році - 120 грн., у 2005 році – 250 грн., у  2006 році - 250 грн., у 2007 році –280 грн., тобто з урахуванням обмежень, встановлених Законами України “Про державний бюджет України на 2004 рік”, “Про державний бюджет України на 2005 рік”, “Про державний бюджет України  на 2006 рік”, «Про державний бюджет України  на 2007 рік”.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни, а нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим законом, є недійсними.

Таким чином суд вважає, що позивач має право на отримання разової грошової допомоги в розмірі, визначеному Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Відповідно до ст.171 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених  статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення, а тому суд вважає, що недовиплачену разову грошову допомогу слід стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації.

Стягненню підлягає допомога за 2007 рік, оскільки початок перебігу строку звернення до суду про стягнення заборгованості по зазначених виплатах починається з 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги ( ч.4 ст.171 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”).

З врахуванням отриманої позивачем разової  грошової допомоги за 2007 рік, суд вважає необхідним стягнути на його користь недовиплачену разову грошову допомогу за вказаний період в розмірі 1770,30 грн. (410,06 грн. х 5 - 280 грн.).

В решті позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду по щорічних виплатах разової грошової допомоги за 2004-2006 роки.

Керуючись ст. 22 Конституції України, ст.ст. 2,14,171 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст.ст. 86,158–163, 167, 254 КАС України,  Суд, -

                                                              ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації та Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо  нарахування та здійснення виплати щорічної разової матеріальної допомоги за 2004-2007 роки у розмірі меншому ніж передбачено  ст.12 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2  заборгованість по виплаті  разової грошової допомоги в розмірі  1770 (одну тисячу сімсот сімдесят) грн. 30 коп., визнавши дії управління по виплаті допомоги в меншому розмірі ніж передбачено законом, незаконними.  

 В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

      Постанова Любарського районного суду  набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Любарський районний суд до Київського апеляційного адміністративного суду  протягом 10 днів з дня проголошення постанови.    

      Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

       Суддя:                                                                                             В.М.Паламарчук