Справа № 2-а-244/2009 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(в повному обсязі)
26.02. 2009 р.
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в особі суддя Кривка В.П.,
при секретарі Курин М.І.,
без участі сторін і їх представників,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Міжгір'ї в райсуді справу за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, до управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду і про стягнення недоплачених сум у виді щомісячної надбавки до пенсії по статусу “Дитина війни” за вказаний період, -
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2009 року позивачі звернулися з указаними позовами в суд, які вмотивували таким. Кожен з позивачів має статус “дитина війни” згідно із законом України “Про соціальний захист дітей війни” (надалі закон) та право на щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2006 р. Цю надбавку до пенсії відповідач мав виплачувати у вказаному розмірі пропорційно до чинного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак не виплачував, оскільки дія ст. 6 Закону у 2006-2008 р.р. щорічно зупинялась законами України “Про Державний бюджет України”. Позивачі зіслались на рішення Конституційного Суду України № 6 – рп/2007 від 09.07.2007 р., № 10 рп/2008 р. від 22.05.2008 р., якими визнано неконституційними норми законів про зупинення дії ст. 6 Закону. В зв'язку з цим кожен з позивачів вважає, що відповідач не виплатив їм пільгової надбавки до пенсії в розмірі 30 % до мінімального прожиткового мінімуму, який був чинним у цей період, з урахуванням виплаченого розміру. Позивачі також просять відновити пропущений ними строк для звернення в суд, оскільки бездіяльністю відповідача обмежено їх конституційні права та інтереси шляхом прийняття неконституційних положень закону, відповідач про належні їм виплати не довів до їх відома, а про порушення своїх прав вони дізнались з преси.
Позивачі подали в суд заяви про розгляд справи в їх відсутності.
Відповідач позови заперечив повністю, подавши заяву про розгляд справи у відсутності представника та письмові заперечення з такою позицією. Виконання вимог ст. 6 Закону покладено на відповідача без відповідного нормативно-правового врегулювання. З Держаного бюджету відповідачу виділено кошти на виплату особам, які мають статус “дітей війни” тільки у 2007 і 2008 рр. у розмірі 10 % від чинного розміру мінімальної пенсії за віком, зокрема: у 2007 р. тим “дітям війни”, які мають інвалідність, а у 2008 р. - всім особам, які мають такий статус. Оскільки ст. 3 Закону передбачає фінансування надбавки до пенсії як соціальної допомоги з державного бюджету відповідач не має виплачувати суми, зазначені у позовах , бо не має нормативного врегулювання. Окрім цього, відповідач вважає, що позивачі пропустили строк звернення до суду, а також неправильно розрахували надбавки.
Оцінивши зміст позовних вимог, позицію відповідача, суд дійшов висновку, що позови підлягають частковому задовольненню, виходячи з такого.
Ст. 6 Закону передбачає, що особи, які мають статус “дітей війни” ( ст. 1 Закону), мають право на отримання державної соціальної підтримки , а саме підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Ця норма Закону була зупинена в дії на 2006 р. законом “Про внесення змін до закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”. У 2007- 2008 роках законами України про Державний бюджет України на ці роки також було частково зупинено дією ст. 6 Закону (виплати проводились “дітям війни” - інвалідам у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни у 2007 р. і в розмірі 10 % надбавки (замість розміру 30 %) - всім особам, які мають статус “дітей війни” - у 2008р.). Вищевстановлені закони втратили чинність згідно з рішенням Конституційного суду , а саме: - від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 р., за яким визнано неконституційними положення ст. 71 п. 12 з урахуванням ст. 111 закону “Про Державний бюджет на 2007 рік”;
- від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 р. , за яким визнано неконституційними положення пп. 2 п. 4, розділу ІІ закону України “Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до даних законодавчих актів України” .
Згідно з ст. 152 ч. 2 Конституції України закони , які визнані Конституційним Судом України неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення про їх неконституційність.
Отже, відповідач мав відновити права позивачів на одержання надбавок до пенсій, передбачених ст. 6 Закону відповідно з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. і з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.
Відповідно до ст. 46 ч. 2 закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058 – ІV нараховані суми пенсії , не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Пільга, передбачена ст. 6 Закону, по суті є надбавкою до пенсії особам, які досягли пенсійного віку. Тому з врахуванням наведеної норми закону, ст. 64 Конституції України суд вважає, що позивачі не пропустили строки звернення до суду згідно з ст. 9 ч. 7 КАС України.
Суд вважає, що відповідач є територіальним органом , який законами уповноважений державою призначати, нараховувати, перераховувати пенсії та надбавки до пенсії, передбачені чинним законодавством, кожному пенсіонеру у відповідному районі, веде облік пільгових категорій пенсіонерів, тому має здійснити належний розрахунок надбавки до пенсії кожному позивачу з дня ухвалення рішення Конституційним Судом до закінчення відповідного бюджетного року. Таким чином, вимоги позивачів про стягнення сум у гривнях і повністю за 2008 рік є неправомірними і відхиляються.
Доводи представника відповідача про відсутність механізму реалізації ст. 6 закону № 2195 - ІV , відсутність коштів, неналежність відповідача судом відхиляється як такі, що суперечать вимогам Конституції України з вищевказаних мотивів.
Судових витрат до стягнення чи повернення не має.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позови задовольнити частково.
Поновити позивачам пропущений строк для звернення в суд по вимогам за 2007 рік.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі щодо невиплати позивачам підвищення пенсії відповідно до вимог ст. 6 шення надіслати сторонам.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано в Львівський апеляційний адміністративний суд через райсуд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, а апеляційну скаргу - протягом 20 днізакону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області провести нарахування та виплату з 09.07.2007 р. по 31 грудня 2007 року включно і з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно:
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_10
підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 закону України “Про соціальний захист дітей війни” та іншого чинного пенсійного законодавства.
Копію рішення надіслати сторонам.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано в Львівський апеляційний адміністративний суд через райсуд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, а апеляційну скаргу - протягом 20 днів після подання такої заяви.
Постанова набирає законної сили згідно з ст. 256 КАС України.
Суддя В.П.Кривка