Справа № 1-27/09                          

                                                                  В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  24   березня 2009 року.  

                                Любарський районний суд Житомирської області

          у складі : головуючого – судді     І.І.Замеги      

                                                    при   секретарі     Г.М.Войтович  

                  за участю прокурора     В.Й.Коника  

                                                             адвокатів     ОСОБА_1,  ОСОБА_2    

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт.Любар кримінальну справу по обвинуваченню    

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, військовозобов’язаного, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, непрацюючого, раніше не судимого,

       у  вчиненні   злочину,  передбаченого ст. 286 ч. 2  КК України.

ВСТАНОВИВ:

       24 травня 2008 року близько 2 години 30 хвилин підсудний ОСОБА_3, керуючи автомобілем ВАЗ-21093, державний номерний знак НОМЕР_1 по автодорозі Любар–Хмільник 18-й км + 32 м в с. Березівка Любарського району зі швидкістю більше 71 км/год, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, в порушення вимог „Правил дорожнього руху”, виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги де скоїв зіткнення із моторолером „КАНУНІ” під керуванням ОСОБА_4, який рухався в напрямку смт Любар.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 заподіяно  тілесні ушкодження у вигляді саден колінних суглобів, рани лівої гомілки, закритого перелому лівої ключиці,  важкої черепно – мозкової травми, гострої субдуральної гематоми правої лобної ділянки, геморагічного забою головного мозку, підапоневротичного крововиливу лівої тім’яно –скроневої ділянки, забійної рани лівої завушної ділянки, які відносяться до тяжких , що є небезпечними для життя  в момент заподіяння.

 Причиною даної дорожньо-транспортної пригоди, стало грубе порушення підсудним  вимог “Правил дорожнього руху України”, а саме:

-   п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

-   п. 2.3. (б)  Для забезпечення дорожнього руху водій зобов’язаний : бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та закріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

-   п. 10.1.   Перед початком руху перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

-   п.12.3.  У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди , яку водій об’єктивно спроможний виявити , він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості  аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди .

-   п.12.4.  – у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

-   лінії 1.1 горизонтальної дорожньої розмітки  (вузька суцільна лінія) – поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах. Лінію 1.1 перетинати забороняється.

      Невідповідність дій водія автомобіля НОМЕР_2  ОСОБА_3 технічним вимогам п.п. 10.1., 12.3.  “Правил дорожнього руху України” з технічної точки зору знаходяться у причинному зв’язку із створенням аварійної обстановки й виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

       В судовому засіданні в пред’явленому обвинуваченні ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненому повністю і пояснив, що 24 травня минулого року після 2 год. ночі не доїжджаючи до кілометрового знака з позначкою (18) в с.Березівка Любарського району,  який розташований на узбіччі по правій стороні,  він замітив трьох пішоходів, котрі рухались в напрямку центру села по правій смузі дороги. Вказана автодорога має дві смуги протилежного напрямку, чи були вони розділені відповідними смугами дорожньої розмітки не пам’ятає. З метою об’їзду даних пішоходів він виїхав на зустрічну смугу дороги, минув їх та проїхавши декілька метрів, відчув удар лівою стороною автомобіля і почав гальмувати, однак транспортний засіб не зупинився, а проїхав по інерції декілька метрів. Після  повної зупинки автомобіля він вийшов з салону і побачив позаду нього розбитий скутер та уламки від нього, що знаходилися на дорозі, а ще далі за ним лежачу невідому йому людину. Тоді він зупинив автомобіль, котрий рухався в сторону смт.Любар і в подальшому доставив потерпілого  в Любарську ЦРЛ для надання медичної допомоги.

       Крім повного зізнання, вина підсудного у скоєнні даного злочину стверджується  зібраними по справі доказами.

       Потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що близько 21 години 23 травня 2008 року він разом з ОСОБА_5 на його скутері поїхали на дискотеку в с.В.Волиця Любарського району, котрий був у технічно справному стані. За кермом їхав він особисто.  У вказаному населеному пункті ОСОБА_6 повернув йому гроші в сумі 300 грн.   В той вечір погода була похмурою, але дощу на протязі дня не було. Приїхавши в с.Лісогірку Хмільницького району, вони з ОСОБА_5 порозходилися по домах. У дома він виявив відсутність грошей, які йому повернув ОСОБА_6, після чого переодягнувшись в старий одяг, сів на моторолер та поїхав їх шукати.   Проїжджаючи міст в с. Березівка Любарського району, біля повороту до школи помітив, що на зустріч їде автомобіль, хоча самого транспортного засобу ще не було видно, так як на тому відрізку є невеликий поворот дороги, якщо в напрямку руху з Хмільника в Любар – то вліво. Потім, коли автомобіль приблизився, то засліпивши його світлом фар несподівано виїхав на смугу руху по якій він рухався і що відбувалося далі не пам’ятає.  

      Свідок ОСОБА_7Є .  показала, що 23 травня 2008 року син ОСОБА_8 разом із своїм товаришем ОСОБА_5 біля 20 години на скутері поїхали в с. Велика Волиця Любарського району на дискотеку. ОСОБА_9 додому біля 1 години 24 травня. Під час їх розмови він виявив відсутність грошей і сказав, що загубив їх. Після цього роздягнувся та ліг спати. Через хвилин 15 він одягнувся  і пішов на вулицю. Після цього вона почула як завівся його скутер і син кудись поїхав. Близько 6 години до неї приїхав працівник Любарської міліції і  повідомив, що ОСОБА_9 потрапив у ДТП.

     Свідок  ОСОБА_10 пояснила, що про обставини ДТП знає зі слів матері. В її брата ОСОБА_9 на скутері на передній фарі завжди світиться підсвітка синього кольору. Він її вмикає навіть коли транспорт не працює.

  Свідок ОСОБА_11 показав, що 23 травня .2008 року у ОСОБА_12 сільському  клубі проводилася дискотека, яка розпочалася о 22 годині. Приблизно після 24 години, до кабінету зайшов ОСОБА_3, привітався з ним, побув декілька хвилин і вийшов. Приблизно 20 хвилин на першу дискотека закінчилася і він поїхав додому в с. Мотовилівку.

   Згідно токсикологічного дослідження, проведеного Житомирським облнаркодиспансером станом  на 08 год. 40хв.  24 травня 2008 року етилового алкоголю в крові ОСОБА_3 не виявлено.

У відповідності з висновком повторної судово-автотехнічної експертизи від 23 грудня 2008 року вбачається, що в умовах скоєної ДТП  величина швидкості руху автомобіля ВАЗ 21093 д.н.з. АМ 9936АН перед пригодою визначається 79,0 км/год. Водій мотороллера « КАНУНІ»  ОСОБА_4 не мав технічної можливості зупинити транспортний засіб до місця пригоди і таким чином уникнути зіткнення із вказаним  транспортним засобом шляхом термінового гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху при заданих умовах. Рухаючись автомобілем ВАЗ 21093 д.н.з. АМ 9936АН на даному заокругленні проїзної частини та виконуючи вимоги пунктів 2.3 (б), 10.1, 12,3 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_3 своїми односторонніми діями мав технічну можливість попередити розвиток аварійної ситуації та виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди у наведених дорожніх умовах. У дорожній ситуації що склалася, водій моторолера КАНУНІ ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. У дорожній ситуації, що склалася водій автомобіля ВАЗ 21093 ОСОБА_3 повинен був діяти згідно вимог п.п. 1.5, 2.3 (б), 10.1, 12.2, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху. Невідповідність його дій вимогам п.п. 10.1,12.3 даних Правил  з технічної точки зору знаходяться у причинному зв’язку з створенням аварійної обстановки й виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди у наведених дорожніх умовах.

Згідно висновку судово - медичної експертизи ОСОБА_4 внаслідок ДТП    отримав тілесні ушкодження у вигляді саден колінних суглобів, рани лівої гомілки, закритого перелому лівої ключиці, важкої черепно-мозкової травми, гострої субдуральної гематоми правої лобної ділянки, геморагічного забою головного мозку, підапоневротичного крововиливу лівої тім’яно-скроневої ділянки, забійної рани лівої завушної ділянки, що відносяться до тяжких, що є небезпечними для життя в момент заподіяння і утворилися від удару передньою частиною легкового автомобіля з послідуючим падінням на дорожнє покриття.

Аналізуючи всі зібрані та перевірені матеріали справи суд вважає, що вина підсудного в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження доведена в повному об’ємі і кваліфікує його дії за ст.286 ч. 2 КК України.

 Обираючи покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а тому обирає його в межах санкції ст.286 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі.

Однак приймаючи до уваги те, що він щиро розкаявся у скоєному, вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю відшкодував потерпілому матеріальні збитки та частково моральну шкоду, позитивно характеризується по місцю проживання та має на утриманні дружину, яка перебуває в післяродовій відпустці та малолітню дитину то суд приходить до висновку, що його  виправлення та перевиховання можливе в умовах без ізоляції від суспільства і вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи вищезазначені обставини і те, що підсудний вчинив злочин з необережності і раніше не притягувався до адмінвідповідальності за порушення Правил дорожнього руху, то суд вважає за доцільне не застосовувати до нього додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати  транспортними засобами.

По справі заявлений цивільний позов потерпілим про стягнення з підсудного понесених ним матеріальних збитків в сумі 7612 грн. 27 коп., 50000 грн. моральної шкоди 1500 грн. витрат за надання юридичної допомоги.

В судовому засіданні ОСОБА_4змінив позовні вимоги і пояснив, що на даний час підсудним йому повністю відшкодовано матеріальні витрати та 15000 грн. моральної шкоди, а тому просить стягнути з останнього на його користь 35000 грн. моральної шкоди  та 1500 грн. за надання йому юридичної допомоги.

 При вирішенні  позовних вимог, щодо стягнення  моральної шкоди з підсудного на користь потерпілого суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, при цьому враховує майновий стан ОСОБА_3, який не працює, на його утриманні перебуває дружина, що знаходиться в післяродовій відпустці та малолітня дитина, ним повністю відшкодовано майнову шкоду потерпілому, а також приймає до уваги характер немайнових витрат  та обсяг страждань, яких зазнав ОСОБА_4, при цьому враховує стан його здоров’я, що він є інвалідом 2 групи, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках та і зусилля необхідні  для відновлення попереднього стану здоров’я, а тому задовольняє їх частково в сумі 18500 грн..

                              Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України

                        Суд,

ЗАСУДИВ:

              ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України і  обрати  йому покарання за цим законом у вигляді  4 ( чотирьох) років позбавлення волі

Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 / два/ роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов”язки.

           Згідно ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_3 в період відбування покарання з випробуванням повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання та  періодично з’являтися для реєстрації в її органи.

            Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

            Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4  18500 грн. завданої злочином моральної шкоди та 1500 грн. за надання юридичної допомоги.

            Стягнути з ОСОБА_3  на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 1947 грн. 12 коп. за проведення судових експертиз.

             Речові докази по справі:  автомобіль НОМЕР_3, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_13 після вступу вироку в законну силу повернути власнику; моторолер «КАНУНІ», який знаходиться на зберіганні в Любарському РВ УМВС; зимову куртку, кофту, спортивні штани та майку, які знаходяться у камері зберігання речових доказів прокуратури Любарського району  знищити.

           На вирок може бути подана апеляція в  апеляційний суд Житомирської області через Любарський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

                Суддя                                                                І.І. Замега