Справа №2-509/09                                                                                        

                                                          Р І Ш Е Н Н Я

                                                 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

02 квітня 2009 р.

                             Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим у складі:

                             судді                         - Брагіної О.Є.;

                             при секретарі           - Гардаш М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Красноперекопську, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Армянської міської ради АР Крим про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

                                                     В С Т А Н О В И В:

   15.09.2008 р., позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути на його користь  з відповідача 850 грн. – матеріальної шкоди та 1000 грн. – моральної шкоди, посилаючись на те, що ухвалою Армянського міського суду АР Крим було відкрите провадження у адміністративній справі  №2а-19/2008 за позовом Армянської міської ради АР Крим до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання розпоряджень міського голови в частині виплати надбавок незаконними та стягненні заподіяної шкоди. Використовуючи своє право на участь у адміністративному процесі представника, позивач уклав угоду з адвокатом ОСОБА_3 на ведення вказаної справи у суді першої інстанції та на представлення його інтересів у суді, за що ним було сплачено за  адвокату 850 грн., які він вважає спричиненою йому матеріальною шкодою, що підлягає відшкодуванню. До того ж зазначив, що відвідування судових засідань при розгляді адміністративної справи, як і сам факт звернення відповідача з адміністративним позовом до суду, спричинило йому моральну шкоду, яка полягала у нервових хвилюваннях,  психологічному дискомфорті та приниженні його гідності, як відомій у місті Армянську, людини, що  потягло за собою розлад його здоров’я. Наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

   В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив  його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

   Представник відповідача позов не визнав, однак сам факт участі адвоката ОСОБА_3 у веденні адміністративної справи №2а-19/2008  в м.Армянську не заперечує. Вважає, що витрати, понесені позивачем не є матеріальною шкодою або збитками, а   відносяться до категорії судових витрат, які мають сплачуватись за власним бажанням особи, яка звернулася за правовою допомогою фахівця у галузі права. З приводу спричинення моральної шкоди, вважає вимоги позивача  в цій частині також безпідставними, з огляду на ч.1 ст.23, 1167 ЦК України, так як особа має право на відшкодування моральної шкоди лише внаслідок порушення її прав, а діями відповідача будь-які  права ОСОБА_1 не порушувались.

   Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи №2-509/09 вважає, що заявлені позивачем  вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

  Судом встановлено, що ухвалою Армянського міського суду АРК від 17.03.2008 р. було порушено провадження у адміністративній справі №2а-19/2008  за позовом Армянської міської ради АР Крим до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання розпоряджень міського голови в частині виплати надбавок незаконними та стягненні заподіяної шкоди.  15.08.2008 р. ухвалою Армянського міського суду АР Крим по тій же справі провадження було закрите на підставі п.7 ч.1 ст.3, ч.4 ст.50, п.1 ч.1ст.157 КАСУ, оскільки відповідачі по справі не відносились до категорії суб’єкта владних повноважень, а також до осіб, перелічених у ч.4 ст.50 КАСУ. Ухвала ніким не була  оскаржена  і на день розгляду справи у суді набрала законної сили.

     Відповідно до ст.6 КАСУ кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого справа віднесена КАСУ. Відповідач по справі – Армянська міська рада, у межах своїх повноважень та у спосіб, визначений законом звернулася із адміністративним позовом до суду, здійснюючи свої дії виключно в рамках ст.19 Конституції України та  КАСУ, а тому  діями Армянської міської ради права позивача порушені не були.

     Як вбачається із квитанцій №№56  від 26.05.2008 р., 65 від 07.07.2008 р., 68 від 14.07.2008 р, 89 від 15.09.2008 р. позивачем було сплачено адвокату ОСОБА_3 відповідно 450 грн.,  200 грн., 200 грн., 150 грн., а всього 950 грн. за представлення його інтересів у суді, згідно угоди про надання правової допомоги, укладеної між адвокатом ОСОБА_3. та позивачем.

      Відповідно до ч.1 ст.90 КАСУ витрати, пов’язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця у галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

      У ст.1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.  Таким чином, для задоволення вимог щодо відшкодування майнової шкоди необхідна наявність 4 складових: завдання майнової шкоди, наявність факту неправомірності рішень дій чи бездіяльності особи, яка завдала таку шкоду, вини  та причинно-наслідкового зв’язку між  неправомірними діями на шкідливими наслідками. Під матеріальною шкодою слід розуміти зменшення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом та мають певну економічну цінність і виражаються у грошовому вимірнику.

   В даному випадку, всі вищезазначені складові відсутні, що свідчить про те, що понесені позивачем витрати не можуть бути віднесені до категорії матеріальної шкоди, представляють собою судові витрати, які чинним законодавством, зокрема ст.90 КАСУ, покладаються на сторону, що уклала угоду з адвокатом.

    Вирішуючи питання щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, суд виходить із положень п.3 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 р.№4 (зі змінами, внесеними постановою від 25.05.2001 р.№5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», де зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. П.2 встановлено, що спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли її право безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає із положень, визначених ЦК України та іншим законодавством.  У ч.1 ст.1167 ЦК України вказано, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Судом встановлено, що дії відповідача щодо звернення з адміністративним позовом до ОСОБА_1 були правомірними, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог і в частині стягнення з відповідача моральної шкоди.

    Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.3, 6,10,11, 57-58, 60,212-215, 218,223 ЦПК  України,  ст.ст.22,23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст.6,90 КАСУ, постановою Пленуму ВСУ від 31.03.1995 р. №4 з наступними змінами, внесеними постановою від 25.05.2001 р. №5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди»,  суд,  

                                                            В И Р І Ш И В:                

     У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Армянської міської ради АР Крим про стягнення матеріальної та моральної шкоди, - відмовити.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.

        СУДДЯ