У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 4 липня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на вирок Коростишівського районного (місцевого) суду Житомирської області від 7 грудня 2004 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

несудимого,

засуджено за  ст. 286 ч. 1 КК України на 510 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 49 КК України ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнено у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь фінансового управління Коростишівської райдержадміністрації 1552, 53 грн. витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 У задоволенні цивільних позовів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 29 березня 2005 року цей вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджено за те, що 25 квітня 2000 року, приблизно о 9 год. 30 хв., керуючи автомобілем “ІНФОРМАЦІЯ_2” державний № НОМЕР_1, який є його особистою власністю, рухаючись по правій стороні АДРЕСА_1, допустив порушення п. п. 10. 1, 12. 1, 12. 3, 13. 3 Правил безпеки дорожнього руху України, що спричинило заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_3, який був пасажиром автомобіля.

У касаційних скаргах:

засуджений ОСОБА_1 стверджує, що він не порушував правила безпеки дорожнього руху, вважає, що судове слідство у справі проведено неповно та однобічно, що суд необгрунтовано не взяв до уваги докази, які свідчать на його користь, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, просить вирок та ухвалу скасувати і направити справу на новий судовий розгляд;

захисник ОСОБА_2 вказує на те, що досудове та судове слідство у справі проведені неповно та однобічно, з істотними порушеннями кримінально-процесуального законодавства, що судом не усунуті протиріччя між доказами, тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, просить вирок та ухвалу скасувати і направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного злочину грунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом і є обгрунтованим. Цей висновок, зокрема, грунтується на послідовних показаннях потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5 про те, що аварійну ситуацію на дорозі створив водій автомобіля “ІНФОРМАЦІЯ_2” ОСОБА_1, виїхавши на зустрічну смугу руху. Ці їх показання узгоджуються з висновком комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи та показаннями експерта ОСОБА_6, а також висновком судово-медичної експертизи, протоколом огляду місця події, протоколами огляду автомобілів “УАЗ” та “ІНФОРМАЦІЯ_2”, протоколом відтворення обстановки і обставин події  та сукупностю інших доказів.

Істотних порушень норм КПК України на досудовому слідстві та при судовому розгляді справи не допущено.

Злочинні дії засудженого кваліфіковано вірно. Покарання йому призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України.

Підстав, передбачених ч. 1 ст. 398 КПК України для скасування або зміни судового рішення, у справі немає.

На підставі наведеного і керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 відмовити.

Судді: