Справа №: 2-а-234-10

2-а-234-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2010 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді Михайленко В.Г.

при секретарі Щербаковій Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Умані справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області (надалі УПФУ) про перерахунок пенсії по інвалідності,

встановив :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до УПФУ про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок розміру призначеної пенсії, посилаючись на те, що він є інвалідом III групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Листом від 12.03.2010р. управлінням пенсійного фонду в Уманському районі йому повідомлено, що нарахування та виплата пенсії проводиться в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002р. №1 „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", і станом на 11.03.2010р. складає 1152,00 грн. (760 грн. - розмір пенсії; 85,95 грн. - підвищення особам, які прирівняні до інвалідів війни III групи; 50,00 грн. - цільова грошова допомога інвалідам; 28,40 грн. - підвищення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №198 від 11.03.2009р.).

Статтею 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796) передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій І, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на пенсію.

4.4 ст.54 Закону №796 визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, в усіх випадках, розміри пенсій для інвалідів III групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.

Крім того, у ст.54 Закону №796 передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення" (після внесення змін Законом України від 17.11.2005 №3108-ІУ - відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"). Відповідний перерахунок пенсії, її максимальний розмір визначається ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка теж є відсилочною нормою з посиланням на ст.ст.28,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 15 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно з ст.50 Закону №796 особам. віднесеним до категорії 1.

призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:

-інвалідам І групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

-інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

-інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог ч.З ст.4 6 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

За змістом абз.З ст.1 цього Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України „Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Визначений ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України „Про Державний бюджет України" на відповідний рік, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги.

Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок пенсій, визначених в ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Крім того, відповідно до ст.71 Закону України №796 дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішеннях №8-рп/2005 від 11 жовтня 2005р. по справі № 1-21/2005; №19-рп/2009р. від 08.09.2009р.), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.

Крім того, у відповідності до ч.2 ст.4 6 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не нараховані суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов у повнім/ обсязі та просив визнати відмову відповідача у перерахунку пенсії протиправною та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії по інвалідності, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії ІІІ-ої групи інвалідності, відповідно до ст.ст.50, ст.54 -.4, ст.67 п.З Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.07.2008 року у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком у порівнянні з розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом за певний період нарахування пенсії.

ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Уманському районі будучи належним чином повідомлений, в судове засідання представника не направив.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, вивчивші матеріали справи, суд приходить до наступного.

У березні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ~о ОСОБА_2 ПФУ про перерахунок раніше призначеної державної пенсії, виплату якої передбачено ст.54 Закону України від 28 лютого 1991 року ? 796-ХІІ „Про статус і соціальний захист громадян, які постражлали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ) . Позивач зазначав, що він отримує цю пенсію як інвалід III групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Посилаючись на те, що розмір призначеної т= виплачуваної йому пенсії є меншим, ніж установлено Законом №7 96-ХІІ, і на відмову ОСОБА_2 ПФУ привести його у відповідність із цим Законом, ОСОБА_1 просив суд визнати дії відповідача неправомірними га зобов'язати його усунути зазначене порушення, провівши відповідний перерахунок.

Статтею 4 9 Закону №7 96-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч.4 ст.54 цього Закону (у редакції, чинній на чао виникнення спірних правовідносин), в якій наведено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів III групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст.28 Закону України від 9 липня 2003 року №105 8-ІУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №І058-ІУ) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Як установлено судом, ОСОБА_1 є інвалідом III групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений ~о категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи одержує пенсію по інвалідності на підставі ст.54 Закону №7 96-ХІІ.

Розрахунок цієї пенсії позивачу ОСОБА_2 ПФУ провело виходячи з розміру 19 грн. 91 коп., установленого чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету".

З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, суд вважає, що при розрахунку державної пенсії, передбаченої ст.54 Закону №796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, котрі втратили працездатність, який установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік і береться за основу при визначенні мінімального розміру пенсії за віком.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено чинною постановою Кабінету Міністрів України від ЗО травня 1997 року №523, положення якої стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту ст.54 Закону №796-ХІІ. Пунктом 2 Постанови від 3 січня 2002 року №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", всупереч положень статей 50, 54 „Закону, №754 . Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Положення ч.З ст.28 Закону №1058-ІУ, на думку суду, не є перешкодою для застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті всебічного, повного та об'єктивного їх розгляду в судовому засіданні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.б, 9-12,70,71, 158-163 КАС України, на підставі ст.ст. 50, 54, 67 п.З, 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст.8, 19, 22, 55, 95 Конституції України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати неправомірними відмову в перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до вимог ст.ст.50, 54, 67 Закону України №7 96-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постаждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року ОСОБА_2 ПФУ в Уманському районі Черкаської області виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та ст.13 Закону України №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року

Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності і виплачувати її дня звернення до пенсійного фонду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Уманський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з податаею її копії до апеляційного суду Черкаської області або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Суддя: В.Г. Михайленко