Справа № 2-705/10

-

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" грудня 2010 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: судді Талько О.Б.

секретаря: Демчук О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом -

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3

та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,-

Встановив:

Позивач звернувся з вказаним позовом та в обгрунтування вимог зазначив, що 8 березня 2008 року пс вул. Котовського в м. Житомирі сталася дорожньо - транспортна пригода, в результаті якої належний йому автомобіль Ауді А6 отримав механічні ушкодженні. Відповідно до вироку Богунського районного суду м, Житомира від 27 серпня 2009 року, винним в дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_2, який керував належним гр. ОСОБА_4 автомобілем НОМЕР_1. При цьому, позивач зауважив, що вказаний автомобіль перебував у розпорядженні гр. ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченого доручення.

З огляду на вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку 175889 фн. 35 ког» матеріальної шкоди, 5000 грн. витрат, пов'язаних з наданням йому правової допомоги та 650 грн.. сплачених позивачем за проведення автотоварознавчої експертизи.

Окрім того, гр. ОСОБА_1 просить суд стягнути з гр. ОСОБА_2 20000 грн. е рахунок відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд також стягнути з відповідачів витрати в сумі 576 грн., пов'язані з викликом їх до суду.

Відповідачі судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили та від них не надходили заяви про розгляд справи без їх участі. За таких обставин суд має можливість винести заочне рішення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи. Позивач не заперечував проти цього.

Заслухавши пояснення позивача, експерта та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, згГнаявності її вини.

В судовому засіданні встановлено, що 8 березня 2008 року близько 19 год. в м!"Житомирі по вул. Котовського сталося зіткнення транспортних засобів - автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, та належного позивачеві автомобіля Ауді А6, д.н. AM 7710 АІ під керуванням ОСОБА_5.

Право власності на автомобіль BA3-21013 зареєстроване за гр. ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Проте, з наявної в матеріалах справи копії доручення, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_6 8 листопада 2007 року, вбачається, що гр. ОСОБА_3 набу ла право керувати та розпоряджатися вказаним автомобілем.

Досліджений в су довому засіданні вирок Богунського районного суду м. Житомира від 27 серпня 2009 року свідчить про те. що зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_7, який, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи технічно несправним транспортним засобом, не врахував дорожню обстановку , перевищив дозволену швидкість, не дотримався безпечної дистанції руху, виконуючи в забороненому місці обгін, здійснив зіткнення з належним позивачеві автомобілем. При цьому, ОСОБА_7 керував автомобілем BA3-21013 з дозволу ОСОБА_3

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, шо на момент вчинення^ТП володільцем автомобіля BA3-21013 була ОСОБА_3, яка передала транспортний засіб ОСОБА_8 в технічне управління без належного правового оформлення. Отже, врахову ючи положення частини 2 ст.118" ЦК

України, обов'язок відшкодувати позивачеві матеріальну шкоду покладається на ОСОБА_3 як на володільця джерела підвищеної небезпеки.

З висновку експерта від 17 березня 2008 року вбачається, що внаслідок ДТП позивачеві були заподіяні матеріальні збитки в сумі 88058 грн. 26 коп.

Оскільки в судовому засіданні було встановлено, що ДТП сталася з вини ОСОБА_7, суд стягує з нього на користь позивача 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд виходить із засад розумності та виваженості, враховуючи характер та тривалість втрат немайнового характеру, яких зазнав позивач.

Відповідно до квитанцій №17240332 та №765 позивач сплатив 576 грн. витрат, пов'язаних із викликом відповідачів до суду, а також 650 грн. за проведення автотоварознавчої експертизи, що підтверджується довідкою №067. Окрім того, позивачем було сплачено 5000 грн. за надання правової допомоги.

Враховуючи ту обставину, що позовні вимоги задоволено частково, понесені позивачем судові витрати присуджуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідачів в солідарному порядку належить стягнути 3133 грн. судових витрат.

Керуючись ст.ст. 1167, 1188 ЦК України, ст.ст. 10,60,88, 208, 209,212,224-226 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з гр. ОСОБА_3 на користь гр. ОСОБА_1 88058 грн. 26 коп. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з гр. ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь гр. ОСОБА_1 3133 грн. судових витрат.

В задоволенні позову до ОСОБА_4 - відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути переглянуте Корольовським районним судом м. Житомира за письмовими заявами відповідачів, поданими протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо гаку скаргу не подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту рішення. -

Суддя О. Б. Талько