Справа № 162/1139/15-к Провадження №11-кп/773/368/15 Головуючий у 1 інстанції:Гладіч Н. І.

Категорія:ч.1 ст.152 КК України Доповідач: Фідря О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2015 року м. Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого – судді Фідрі О.М.,

суддів – Опейди В.О., Борсука П.П.,

при секретарі – Власюк О.С.,

з участю прокурора – Сіжука В.П.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника – ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні – старшого прокурора прокуратури Любешівського району ОСОБА_3 на ухвалу Любешівського районного суду від 30 липня 2015 року, якою задоволено клопотання потерпілої ОСОБА_4 та закрито кримінальне провадження за ч.1 ст152 КК України щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України у зв’язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати,

В С Т А Н О В И Л А:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він 07 червня 2015 року близько 19 години, перебуваючи на березі річки Стохід в урочищі „Грушки”, що на території Любешівської селищної ради Волинської області, застосовуючи фізичне насильство відносно ОСОБА_4, яке виразилося в утриманні її рук, насильницькому оголенні статевих органів та розведенні ніг, вступив з потерпілою в статевий зв'язок природнім шляхом проти волі останньої, чим заподіяв їй легкі тілесні ушкодження та глибоку моральну травму.

У судовому засіданні від потерпілої ОСОБА_4 надійшло клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України у зв’язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Ухвалою Любешівського районного суду від 30 липня 2015 року клопотання потерпілої задоволено та закрито кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015030140000130 від 08 червня 2015 року, про обвинувачення ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152 КК України, у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор у кримінальному провадженні – старший прокурор прокуратури Любешівського району ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом істотно порушені вимоги кримінального процесуального закону та неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність. Вказує на те, що статтею 477 КПК України передбачено виключний перелік кримінальних правопорушень у формі приватного обвинувачення, серед яких визначено і зґвалтування без обтяжуючих обставин (ч.1 ст.152 КК України). Зазначає, що зґвалтування ОСОБА_1 вчинено в стані алкогольного сп’яніння, що зазначено в обвинувальному акті, як обставина, що обтяжує його покарання відповідно до ст.67 КК України. Вважає, що, оскільки ОСОБА_1 вчинено зґвалтування у стані алкогольного сп’яніння, тобто за наявності, передбаченої ст.67 КК України обтяжуючої обставини, а тому закрите судом першої інстанції кримінальне провадження не може відноситься до кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі вона оскаржена, виклав основні доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, думку обвинуваченого та захисника, які просили апеляційну скаргу відхилити, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.23 КПК України в основу своїх висновків по кримінальному провадженню суд зобов’язаний брати лише дослідженні в судовому засіданні докази, подані сторонами.

З пояснень прокурора, який заперечував в суді І інстанції можливість закриття кримінального провадження, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 під час вчинення правопорушення був у стані алкогольного сп’яніння.

Висновок суду про те, що, оскільки в обвинувальному акті не зазначено, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, тому безпідставними є доводи прокурора про неможливість закриття кримінального провадження за відмовою потерпілої від обвинувачення, на думку колегії суддів, є передчасним.

Так, згідно положень ч.2 ст.337 КПК України, під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. Суд І інстанції на це не звернув увагу.

Крім того, у обвинувальному акті вказано на обставину, що обтяжуючу покарання обставину – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Суд, без дослідження в судовому засіданні обвинувачення, пред’явленого ОСОБА_1, фактично визнав недоведеним перебування ОСОБА_1 під час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення у стані алкогольного сп’яніння.

Непереконливим є твердження суду, що обтяжуючими обставинами вчинення передбаченого ч.1 ст.152 КК України кримінального правопорушення є лише кваліфікуючі ознаки, зазначені у ч.ч.2,3,4 ст.152 КК України.

Суд І інстанції обґрунтовує такий висновок покликанням на зміст п.2 ч.1 ст.477 та п.7 ч.1 ст.284 КПК України. Проте, у п.7 ч.1 ст.284 КПК України лише зазначено, що потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник можуть відмовитися від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. А у п.2 ч.1 ст.477 КПК України вказано, що кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочато слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 152 (зґвалтування без обтяжуючих обставин).

Відносячи кримінальне правопорушення, передбачене саме ч.1 ст.152 КК України (а не взагалі ст.152 КК України) до кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення, законодавець, як вважає колегія суддів, зробив застереження, що за наявності обтяжуючих обставин кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.152 КК України, не може бути віднесено до приватного звинувачення.

Отже, можна зробити висновок, що наявність обтяжуючих обставин, які є разом з тим і кваліфікуючими обставинами, виключає кваліфікацію правопорушення за ч.1 ст.152 КК України.

Слушними є твердження прокурора про те, що у відповідності до ч.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, у тому числі верховенство права, законність та доступ до правосуддя.

З урахування вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, а ухвала суду, у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального та кримінального процесуального закону – скасуванню із призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні – старшого прокурора прокуратури Любешівського району ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Любешівського районного суду Волинської області від 30 липня 2015 року щодо ОСОБА_1 скасувати, і призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді :