Ленінський районний суд м.Дніпропетровська

м. Дніпропетровськ, вул. Коробова, 6, 49128, (056) 370-77-51

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2010 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Залімської Н.В.

при секретарі Голуб О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ квартири, стягнення грошової компенсації, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розділ майна, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розділ квартири, стягнення грошової компенсації. В обґрунтування заявлених вимог вказав, що зі ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з 25.12.1987 року по 27.01.1997 року. До реєстрації шлюбу, 26.04.1984 року, він вніс первісний внесок у ЖБК – 352 у сумі 1676 рублів, а також пайові внески у сумі 791 рублів, що складає 43,93 % від повної вартості квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. У період шлюбу сумісно зі ОСОБА_2 ним було сплачено 3151 рублів 76 копійок, що склало 56,06 % пайових накоплень, що є спільною сумісною власністю подружжя. Повністю пай був сплачений 29.12.1992 року у сумі 5621 рублів 63 копійки.

ОСОБА_1 посилається на те, що у відповідності з реєстраційним свідоцтвом МБТІ від 16.02.1993 року він є власником спірної квартири, при розділі квартири спільного майна подружжя їх частки є рівними, тому кожному з них відповідно належить по 28,03% від 56,06% вартості квартири, а йому також належить особисто 43,93% вартості спірної квартири. Таким чином йому належить 71,97% від вартості спірної квартири, а ОСОБА_2 – 28,03 %. ОСОБА_2 у добровільному порядку не бажає сплатити йому грошову компенсацію за належну йому частину квартири, квартиру поділити в натурі не можливо, що і змусило його звертатись до суду з позовом. Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію за належні йому 71,97% спірної квартири у розмірі 74351,49 грн.

ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про розділ майна. В обґрунтування зустрічного позову вказала, що з ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з 25.12.1987 року по 27.01.1997 року. Після розірвання шлюбу вона залишилась проживати у спірній квартирі. Сумісно нажите майно ОСОБА_1 вивіз з квартири, хоча воно є сумісною власністю подружжя та підлягає розділу між ними. Так розподілу між ними підлягає:

1.меблева стінка 12000 грн.

2.диван – 4800 грн. та два крісла по 1600 грн.

3.крісло – ліжко – 400 грн.

4.меблі кухонні з мийкою – 2400 грн.

5.стіл для обіду – 70 грн., стільці для кухні 4 шт. кожний по 30 грн.

6.меблі для прихожої – 250 грн..

7.крила для автомобіля УАЗ – 140 грн.

8.коленвал до автомобіля УАЗ – 120 грн.

9.ковдри 3 шт. по 200 грн., ковдри настінні 2 шт. по 600 грн.

10.люстра – 200 грн.

11.карниз – 60 грн.

12.жалюзі - 70 грн.

13.полиці книжкові – 3 шт. по 70 грн.

14.пилосос – 130 грн.

15.відеомагнітофон «Електроніка» - 400 грн.

16.обігрівач масляний – 140 грн.

17.шкіряний дорожній чемодан – 1200 грн.

18.розкладушка – 60 грн.

19.очищувач повітря – 150 грн.

20.терези господарчі – 20 грн.

21.дзеркало для прихожої -30 грн.

22.дзеркала для ванної 2 шт. по 80 грн.

23.набор для ванної – 35 грн.

24.пластикові перекриття для ванної – 20 грн.

25.дверний дзвоник – 10 грн.

26.двері філенчаті зі склом – 300 грн.

27.стілець до піаніно – 50 грн.

28.дачний стілець – 20 грн.

29.радіо приймач одно канальний – 80 грн.

30.вимикачі 3 шт. по 3 грн.

Всього на суму 28654 грн.

Крім зазначеного майна у період шлюбу вони придбали автомобіль УАЗ, який також підлягає розподілу у рівних частках. Оскільки у них є спір про майно подружжя вона змушена звертатись до суду з зустрічним позовом. Просила суд виділити їй у порядку розділу на праві власності квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, усе спільне майно, що перелічене нею у позові залишити ОСОБА_1.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Зустрічні позовні вимоги визнав частково. Пояснив, що з речей, які ОСОБА_2 вказала як спільне майно подружжя, йому особисто належить: меблева стінка 12000 грн., диван – 4800 грн. та два крісла по 1600 грн., крісло – ліжко – 400 грн., меблі кухонні з мийкою – 2400 грн., стіл для обіду – 70 грн., стільці для кухні 4 шт. кожний по 30 грн., меблі для прихожої – 250 грн., крила для автомобіля УАЗ – 140 грн., коленвал до автомобіля УАЗ – 120 грн., ковдри настінні 2 шт. по 600 грн., люстра – 200 грн., карниз – 60 грн., жалюзі - 70 грн., полиці книжкові – 3 шт. по 70 грн., пилосос – 130 грн., відеомагнітофон «Електроніка» - 400 грн., шкіряний дорожній чемодан – 1200 грн., розкладушка – 60 грн., дзеркало для прихожої -30 грн., дзеркала для ванної 2 шт. по 80 грн., набор для ванної – 35 грн., пластикові перекриття для ванної – 20 грн., дверний дзвоник – 10 грн., двері філенчаті зі склом – 300 грн., стілець до піаніно – 50 грн., дачний стілець – 20 грн., вимикачі 3 шт. по 3 грн..

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, зустрічні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, позов ОСОБА_1 визнала частково. Вказала, що речі зазначені її довірителем є спільним майном і їх вартість повинна бути зарахована у суму компенсації, яку ОСОБА_1 просить стягнути зі ОСОБА_2. Визнала позов в частині стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми компенсації за спірну квартиру у розмірі 48234,97 грн..

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 необхідно відмовити за наступних підстав:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зі ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з 25.12.1987 року по 27.01.1997 року. До реєстрації шлюбу, 26.04.1984 року, він вніс первісний внесок у ЖБК – 352 у сумі 1676 рублів, а також пайові внески у сумі 791 рублів, що складає 43,93 % від повної вартості квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. У період шлюбу сумісно зі ОСОБА_2 ним було сплачено 3151 рублів 76 копійок, що склало 56,06 % пайових накоплень, що є спільною сумісною власністю подружжя. Повністю пай був сплачений 29.12.1992 року у сумі 5621 рублів 63 копійки.

У відповідності з реєстраційним свідоцтвом МБТІ від 16.02.1993 року ОСОБА_1 є власником спірної квартири, при розділі квартири спільного майна подружжя частки сторін є рівними, тому кожному з них відповідно належить по 28,03% від 56,06% вартості квартири, а ОСОБА_1 також належить особисто 43,93% вартості спірної квартири. Таким чином ОСОБА_1 належить 71,97% від вартості спірної квартири, що становить 74351,49 грн., згідно висновку експертизи, а ОСОБА_2 – 28,03 %, що становить 28957,51 грн..

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 57 Сімейного Кодексу України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є – майно набуте нею, ним до шлюбу.

Згідно ч. 1 ст. 60 Сімейного Кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

Згідно ч. 1 ст. 69 Сімейного Кодексу України, дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ч. 1 ст. 70 Сімейного Кодексу України, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ч. 4 ст. 71 Сімейного Кодексу України, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним Кодексом України.

Згідно ч. 3 ст. 370 Цивільного Кодексу України, виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 364 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 364 Цивільного Кодексу України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його майна.

ОСОБА_1 відмовився уточнювати позовні вимоги. Таким чином, в судовому засіданні викладене ОСОБА_1 не було підтверджено належними доказами у відповідності з положенням ст. 57, 59 ЦПК України, а отже ОСОБА_1 всупереч ст. 60 ЦПК України не були доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Не підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про розподіл майна, оскільки не надано підтверджень дійсної вартості майна, зазначеного нею як спільним майном, не надано підтверджень придбання майна за сумісні кошти та під час перебування у шлюбі.

Керуючись ст. ст. 57, 60, 69, 70, 71 Сімейного Кодексу України, ч. 3 ст. 370, ч. 2 ст. 364 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 10,11,14,60,212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, стягнення грошової компенсації, в розмірі 71,97 % від дійсної вартості квартири у розмірі 74351,49 грн. – відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: Н.В. Залімська