Романівський районний суд Житомирської області

смт. Романів, вул. Леніна, 86, 13001, (04146)2-16-50

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2010 р. смт Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого - судді Грубіяна Є.О.,

при секретарі - Лейченко О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СТОВ "ПЕЧАНІВСЬКЕ" про розірвання договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом, який в судовому засіданні повністю підтримав його представник і просив суд ухвалити рішення, яким договір оренди землі, укладений між позивачем та СТОВ "ПЕЧАНІВСЬКЕ" розірвати та зобов’язати відповідача повернути належну позивачеві орендовану земельну ділянку.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали та заперечували проти ухвалення рішення про розірвання такого договору, оскільки вимоги позивача безпідставні.

Суд, проаналізувавши пояснення учасників судового розгляду разом із матеріалами цивільної справи встановив наступні факти і відповідно ним правовідносини. Між сторонами у справі 30 квітня 2007 року був укладений договір оренди (а.с.12) земельної ділянки розміром 1,1862 га, належної позивачеві на праві приватної власності (а.с.11). Укладеним договором обумовлено розмір орендної плати як 1,5% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки. Договором задекларована нормативна грошова оцінка земельної ділянки в сумі 18631,76 гривень (п.5) і, відповідно, розмір орендної плати становить 279,48 гривень на рік, яка повинна вноситись щорічно до 30 грудня поточного року у натуральному виразі зерном (п.п.9,11,12). Відповідно до виписки з відомості про отримання орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 30 квітня 2007 року між сторонами у справі за 2008 та 2009 роки позивач отримав орендної плати в кількості 1,54% вартості земельної ділянки, тобто на 0,04 % більше від встановленої договором. Представник позивача, обґрунтовуючи власні вимоги, посилався на невідповідність норм даного договору положенням Указу Президента України Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) № 92/2002 від 2 лютого 2002 року із відповідними змінами у відповідності до Указу Президента України № 725/2008 від 19.08.2008 року, яким, на думку автора заяви, визначено, що орендна плата повинна бути не меншою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. В свою чергу представники відповідача в судовому засіданні посилалися, що позивач не звертався до СТОВ "ПЕЧАНІВСЬКОГО" із пропозицією підвищувати орендну плату до 3% від нормативної грошової оцінки. В свою чергу представник позивача такий факт не оспорював в судовому засіданні і не спростовував. Представники відповідача наголошували, що внесення змін до згаданого договору, повинні вноситись за згодою сторін у письмовій формі (п.п.28, 36).

Зазначені правовідносини врегульовані наступними нормами. Указом Президента України Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) № 92/2002 від 2 лютого 2002 року із чинними доповненнями, яким було рекомендовано Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Севастопольській міській державним адміністраціям здійснити організаційні заходи щодо забезпечення встановлення сторонами договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) плати за їх оренду в розмірах не менших, ніж 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки. Отже, виходячи із змісту зазначеного виходить, що такий розмір орендної плати був рекомендований для впровадження і доведений до відома сторін у договорах. Положеннями ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Аналогічне продубльовано і укладеним договором між сторонами п. 36.

Враховуючи досліджене, суд приходить до переконання, що позиція позивача з приводу того, що ініціатива підвищення розміру орендної плати повинна виходити від орендаря не ґрунтується на нормах закону або будь - яких інших нормативних документах, а тому не може бути врахована при прийнятті рішення у справі. Разом з тим умови договору оренди землі були дотримані сторонами у справі, порушень таких умов, з боку відповідача у справі судом встановлено не було за наголошеними позивачем підставами і відповідними доводами. Тому суд приходить до висновку про відсутність підстав задовольняти позов, оскільки виходячи з положень ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 209, 210, 212-215,218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Заходи забезпечення позову за ухвалою Романівського районного суду від 19 березня 2010 року - скасувати.

Рішення вступає в законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Романівський районний суд Житомирської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення у справі з подальшою подачею апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Є.О.Грубіян