Справа №11-407    2008 р.                                                                             Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції Мочульська Л.Т.

Доповідач Нешик Р.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінниць­кої області в складі:

головуючого-судді Старинця Ю.В.

суддів: Нешик Р.І.,  Рупака А.А.

за участю прокурора Каленяка Р.А.

захисника: ОСОБА_6

засуджених: ОСОБА_1,  ОСОБА_2 розглянула 18 червня 2008 року у відкритому судовому засіданні у м.  Вінниці криміналь­ну справу за апеляціями засуджених та адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 на вирок Липовецького районного суду Вінницької області від 24 березня 2008 року,  яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше судимий:

19.08.1998 р. за  ст.  140 ч. 3 КК України

на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією

майна із застосуванням  ст.  46-1 КК України

і відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

13.12.2000 року за  ст.   ст.  81 ч. 3,  43 КК України

на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна;

звільненого по відбуттю строку 09.03.2004 року;

21.09.2007 року за  ст.  186 ч. 1 КК України

на 2 роки позбавлення волі; засуджено за  ст.   ст.  15,  186 ч. 3 КК України на 5 років позбавлення волі; за  ст.  304 КК України на 2 роки позбавлення волі. Згідно  ст.  70 КК України остаточно визначено пока­рання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суво­рим остаточно визначено 5 років позбавлення волі. На підставі  ст.  70 ч. 4 КК України за сукупністю із вироком від 21.09.2007 року остаточно визначено 5 років 6 місяців позбав­лення волі.

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,  засудженого раніше за  ст.  185 ч. 3 КК України,  вироком від 21.09.2007 року на 3 роки позбавлення волі,  звільненого від відбування покарання згідно  ст.   ст.  75,  76,  104 КК України із 2 річним іспитовим строком,  засуджено за  ст.   ст.  15,  186 ч. 3 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Стягнуто солідарно з засуджених на користь потерпілої ОСОБА_4 400 грн. моральної шкоди.

Обоє вони засуджені за те,  що попередньо домовившись на пограбування,  достові­рно знаючи,  що брат ОСОБА_2 неповнолітній,  09.08.2007 року біля 2 години но-

чі,  прийшли в домогосподарство ОСОБА_5,  1918 року народження,  розташованого в АДРЕСА_1,  розбили скло в будинку,  проникли всередину примі­щення,  застосувавши силу до потерпілої,  причинивши їй фізичну біль,  намагались відкри­то заволодіти її грошима,  але їх не знайшли,  залишили приміщення не довівши злочинний намір до кінця з причин,  що не залежали від їх волі.

Після чого,  вони вдвох біля 3 години тієї ж ночі,  зайшли в господарство ОСОБА_4,  1937 року народження,  що по АДРЕСА_2,  де розбили скло у ві­кні будинку,  проникли через нього всередину приміщення,  змушували потерпілу вказати місце знаходження її грошей,  при цьому побили її,  заподіявши легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я.

Проте,  грошей не знайшли,  після чого покинули приміщення.

Крім того,  ОСОБА_1 достовірно знаючи про неповнолітній вік свого брата ОСОБА_2,  втягнув його в злочинну діяльність.

У всіх трьох апеляціях ставиться питання про скасування вироку і повернення справи на додаткове розслідування,  посилаючись на невідповідність висновків суду фак­тичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; пояснення обох засуджених,  під­тримавших подані ними апеляції,  адвоката ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2,  підтримавшого позицію засудженого; міркування прокурора про закон­ність вироку; дослідивши доводи апеляції та перевіривши матеріали кримінальної справи,  колегія суддів не знайшла підстав для зміни чи скасування вироку суду зі слідуючих мо­тивів.

Скасування вироку та повернення справи на додаткове розслідування можливе ли­ше тоді,  коли органами досудового слідства допущена така неповнота і неоднобічність при розслідуванні справи,  яку неможливо усунути в судовому засіданні.

Ні в одній апеляції не наведено жодної із цих підстав,  яка би ставила під сумнів об­ґрунтованість пред'явленого обвинувачення чи законність вироку суду.

Посилання у апеляціях,  що потерпіла ОСОБА_4 не стверджувала,  що бачила їх в ту ніч,  не є підставою для визнання їх невинними,  оскільки вона пояснювала,  що коли спала,  невідомі через розбите скло проникли в її помешкання,  накинули на неї ковдру і стали вимагати гроші і горілку та бити її по голові. Тому вона і не могла бачити хто саме знаходився біля неї.

Суд також дав вірну оцінку суперечливим показам іншої 90 річної потерпілої ОСОБА_5. Хоча її покази узгоджуються не лише із частиною даних нею на досудовому слідстві,  а із іншими,  на які суд послався у вироку.

Так,  зі свідчень ОСОБА_7 - вранці заплакану ОСОБА_4 він зустрів на подвір'ї,  яка йому розповіла,  що вночі до неї залізли бандити,  били та вимагали гроші і горілку,  самі шукали по будинку,  все порозкидали в хаті.

Він був понятим при вилученні скла із відбитками пальців рук.

Свідок ОСОБА_8 підтвердила,  що проживала із ОСОБА_1 в незареєс-трованому шлюбі. О 2 годині ночі 8.08.07 року задзвонив будильник в хаті,  обидва засу­джені проснулись,  кудись пішли,  а через годину повернулись.

Понятий,  свідок ОСОБА_9 підтвердив,  що потерпіла ОСОБА_5 в його присутності пояснювала детально всі обставини скоєного відносно неї злочину.

В суді свідки ОСОБА_11  та ОСОБА_10 пояснили,  що засуджені добровільно зі­знавались про скоєні ними злочини відносно жінок похилого віку і ніякої потреби при цьому застосовувати до них будь-який тиск не було.

Працівник міліції свідок ОСОБА_12 пояснив,  що ОСОБА_1 попросив передати пачку цигарок брату - ОСОБА_2 При її огляді виявив записку із про­ханням до молодшого брата взяти всю вину на себе та вказівками як поводитись далі. Да­ну записку він вилучив та із рапортом передав керівництву.

Протоколи огляду місця події,  явки з повинною засуджених,  їх участь при відтво­ренні обстановки і обставин скоєних злочинів,  висновки дактилоскопічних експертиз про наявність відбитків пальців рук засуджених на вилучених кусках скла із помешкань поте­рпілих,  висновки судово-медичної експертизи про заподіяні ушкодження потерпілій ОСОБА_4 підтверджують правильність прийнятого судового рішення та необґрунтованість поданих апеляцій.

Тому,  керуючись  ст.   ст.  365,  366 КПК України,  судова колегія,  -

ухвалила:

Апеляції засуджених та адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Липовецького районного суду Вінницької області від 24 березня 2008 року відносно засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишити без змін.