ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

14 липня 2006 р.

№ 19/11

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Кочерової Н.О., Рибака В.В., Черкащенка М.М.,

перевіривши  матеріали касаційної  скарги

підприємства “Виробничо-лізингове підприємство “Украгротехніка”

на  постанову

Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2006р.

у справі

№ 19/11 господарського суду м. Києва

за позовом

підприємства “Виробничо-лізингове підприємство “Украгротехніка”

до	ТОВ “Промагрокомплекс - Восток”, ТОВ “Північно-західна нафтова група –Україна”, ВАТ “Родовід банк”, ТОВ “Фортуна-банк”

про	визнання недійсними договорів купівлі-продажу та зобов’язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Подана до Вищого господарського суду України касаційна скарга не відповідає вимогам розділу Х111 Господарського процесуального кодексу України, не приймається до розгляду  і підлягає поверненню скаржнику  на підставі  п. 4 ст.1113 ГПК України, оскільки до скарги не додано документу, що підтверджує сплату держмита у встановленому  розмірі.

За приписом частини 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита.

Відповідно до ч. 2 п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978р. №3 (зі змінами, внесеними Постановою Пленуму від 25.12.1992р. №13) позови про визнання недійсними угод оплачуються державним митом залежно від вартості відшкодовуваного майна або розміру грошових сум, обумовлених угодою.

Суми  договорів купівлі-продажу цінних паперів №К/180/05-1 від 18.10.2005р. та №К/181/05-1 від 18.11.2005р., які позивач просить визнати недійсними, складають, відповідно,  55 720,61 грн. та 57 000 грн. За таких обставин до касаційної інстанції скаржником в цій частині позову державне мито повинно бути сплачено у сумі 573,50 грн.

Частина позовних вимог про зобов’язання вчинити дії визначається як спір немайнового характеру і відповідно до касаційної інстанції повинно бути сплачено в цій частині 42, 50 грн.

Однак, як видно з квитанції №13201/з52 від 07.06.2006р., доданої до касаційної скарги скаржник сплатив державне мито лише у сумі 127,50 грн. всього.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню без розгляду.

Згідно ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,2,3,4,6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу у загальному порядку, тобто з урахуванням вимог цього Кодексу, і зокрема вимог ст. ст. 53, 110 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.  86, п. 4 ст.1113 ГПК України, Вищий господарський суд України  

                                                  УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу підприємства “Виробничо-лізингове підприємство “Украгротехніка” на  постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2006р.  у справі №19/11 повернути  без розгляду.

Головуючий                                                                                              Н.Кочерова

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         

Судді                                                                                                           В. Рибак

                                                                                      М. Черкащенко