ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

       28 березня 2022 року                                                                                   Справа 215/432/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунальної установи «Будинок нічного перебування» Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) та визнання бездіяльності протиправною, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2022 ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунальної установи «Будинок нічного перебування» Криворізької міської ради, у якій просить про:

- встановлення наявності компетенції (повноважень) Комунальної устаїнови «Будинок нічного перебування» Криворізької міської ради у сфері управління, у тому числі: делегованих повноважень за результатами розгляду заяви від 26.11.2021 № С-1 гарантувати конституційні права на соціальний захист, на свободу пересування, вільний вибір місця проживання шляхом надання соціальної послуги здійснення реєстрації місця перебування за юридичною адресою установи, і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю;

- встановлення наявності компетенції (повноважень) Комунальної установи «Будинок нічного перебування» Криворізької міської ради у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатами розгляду заяви від 26.11.2021 №С-1 надати копію нормативно-правового акту, відповідно до якого виконкому Криворізької міської ради підпорядковується КУ «Будинок нічного перебування» КМР і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю;

- встановлення наявності компетенції (повноважень) Комунальної установи «Будинок нічного перебування» Криворізької міської ради у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатами розгляду заяви від 26.11.2021 №С-1 надати з реєстраційними номерами належним чином засвідчені дві копії його заяви від 26.11.2021 №С-1 і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.02.2022 у справі № 215/432/22 (2-а/215/47/22) зазначену позовну заяву ОСОБА_1 до Комунальної установи «Будинок нічного перебування» Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) та визнання бездіяльності протиправною передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

22.03.2022 зазначена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2022 передана судді Рянській В.В.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161,172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 2   ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частинами 1, 2   статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Позовну заяву подано від імені ОСОБА_1 , однак документів на підтвердження його адміністративної процесуальної дієздатності до матеріалів позовної заяви не додано (копія паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу позивача), у зв`язку із чим у суду відсутня можливість ідентифікувати особу, яка  підписала позовну заяву, та з`ясувати наявність її адміністративної процесуальної дієздатності.

Згідно з приписами частини 1   статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Частиною п`ятою статті 160 КАС України передбачено, що    в позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (ч.9   ст.160 КАС України).

Статтею 167 КАС України   визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Згідно з частиною першою цієї статті будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду (ч. 2 ст. 167 КАС України).

Відповідно до ч.1   ст.5 КАС України   кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.

Зміст позовних вимог ОСОБА_1 не конкретизовано, позовна заява не містить чітких вимог та їх належного обґрунтування, зазначення доказів, послідовного розбірливого викладу обставин на підтвердження позовних вимог та суті спору. У зв`язку з цим немає можливості встановити наявність порушених прав позивача та обставини, які йому передували, які відносини виникли у зв`язку із такими порушеннями, які права були порушені та обрані позивачем способи захисту.

Позовна заява також не містить переліку документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Таким чином, у порядку усунення недоліків позовної заяви позивач має подати до суду уточнену позовну заяву в іншій редакції, складену згідно з вказаними вище положеннями   Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2481,00 грн.

Позивачем заявлені пов`язані вимоги немайнового характеру, що випливають з незгоди позивача з бездіяльністю відповідача щодо неналежного розгляду заяви від 26.11.2021 вх. №С-1.

Відповідно до п.п.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 992,40 грн (2481,00*0,4=992,40).

Судовий збір за подання до суду даної позовної заяви позивачем не сплачено.

До позовної зави додано заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, в якій позивач посилається на ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та тяжкий майновий стан, вказуючи, що його дохід в сумі 2154,25 грн менший за розмір прожиткового мінімуму – 2393,00 грн, а оскільки інших доходів він не має, це позбавляє його можливості провести сплату судового збору за подання адміністративного позову.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При цьому, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

При здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей   132,   133 Кодексу адміністративного судочинства України,    Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України   передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.

Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, податкова декларація про доходи тощо). Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.

У розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.

До заяви про звільнення від сплати судового збору позивач на підтвердження свого майнового стану надав довідку Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради №379 від 10.01.2022, згідно з якою позивач перебуває на обліку в зазначеному управлінні та отримує компенсацію за надання соціальних послуг особам з інвалідністю І групи, за період з січня 2021 року по грудень 2021 року ним отримано таку компенсацію на суму 25851,00 грн. З наданих доказів судом встановлено, що розмір судового збору, який необхідно було сплатити позивачу за подання даної позовної заяви до суду, не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за 2021 рік.

Позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він є членом  малозабезпеченої сім`ї, що могло б бути підставою для звільнення його від сплати судового збору.

Суд зазначає, що наведених позивачем доводів та доданих на їх підтвердження доказів недостатньо для ухвалення судового рішення про звільнення позивача від сплати судового збору. Зі змісту заяви не вбачається підстав, які б беззаперечно вказували на необхідність звільнення позивача від сплати судового збору.

Таким чином, заява ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

З огляду на вищенаведене, позивачеві слід надати докази на підтвердження наявності інших обставин, визначених п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», або надати документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку в сумі 992,40 грн за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків   фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Оскільки обставини, які зазначив позивач, відповідно до вказаних статей Закону України «Про судовий збір», не є умовою для звільнення від сплати судового збору, а позивач не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору, суд не знаходить правових підстав для задоволення його заяви про звільнення від сплати судового збору, виходячи з наданих позивачем доказів.

При цьому, суд роз`яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із такою заявою із обов`язковим наданням необхідних доказів.

Частиною четвертою статті 161 КАС України   передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Також, ч.1   ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України   визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Однак, позивачем до адміністративного позову не додано копій всіх документів, які додаються до позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи в порушення вимог ч.1   ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України   (не надано копій документів, доданих до позовної заяви, для відповідача).

Оскільки позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, встановлених статтями   160,   161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунальної установи «Будинок нічного перебування» Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) та визнання бездіяльності протиправною - залишити без руху.

Надати позивачу строк – десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання (надіслання) до суду:

- уточненої позовної заяви, в якій викласти свої вимоги щодо предмета спору, згідно з вимогами ст.5, ч.5 ст.   160, ст.   161, ст.245 КАС України   та їх обґрунтування у відповідності до положень закону та із урахуванням висновків суду та доказів, що підтверджують виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- копії позовної заяви для направлення відповідачу;

- належним чином засвідчених копій документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу позивача);

- документа про сплату судового збору в сумі 992,40 грн або обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору з доказами на підтвердження зазначених у ньому обставин;

- копій всіх документів, які додаються до позовної заяви (для направлення відповідачу).

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до   статті 256 КАС України   та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                                               В.В. Рянська