ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

17 липня 2006 р.

№ 2/387

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Карабаня В.Я.

суддів:                                               Чабана В.В.

                                                           Ковтонюк Л.В.

за участю представників:

позивача                                           Бурлака Г.Д. дов. № 1 від 20.02.2006

відповідача                                      не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Хлібокомбінату Олександрівського районного споживчого товариства

на  постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2006

у справі

№ 2/387

господарського суду

Кіровоградської області

за  позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Триліси”

до	Хлібокомбінату Олександрівського районного споживчого товариства

про	стягнення 23401,24 грн.

В С Т А Н О В И В:

27  грудня 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю “Триліси”  (далі –ТОВ “Триліси”) звернулось з позовом до хлібокомбінату Олександрівського районного споживчого товариства про стягнення
23 401,24 грн. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що на день подачі позову відповідач не розрахувався за отриману від позивача  кукурудзу, що підтверджується накладною № 67 від 26.11.2003.

Заявою від 20.02.2006 позивач зменшив розмір позовних вимог на суму 640 грн. у зв’язку із сплатою відповідачем 260 грн. за платіжним дорученням № 35 від 31.12.2005 та отриманням позивачем від відповідача матеріальних цінностей на суму 380 грн. за накладною від 19.12.2005 року.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.

Рішенням господарського суду  Кіровоградської області від 17.03.2006 (суддя Деревінська Л.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від 10.05.2006 (колегія суддів: Виноградник О.М., Коршун А.О., Джихур О.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з хлібокомбінату Олександрівського районного споживчого товариства на користь ТОВ “Триліси” 22 761,24 грн. боргу, 230,21 грн. втрат по сплаті державного мита, 116,07 грн. втрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне  забезпечення  судового процесу. Провадження у справі в частині стягнення 260 грн. боргу припинено. В задоволенні позову про стягнення 380 грн. боргу відмовлено. Позов в частині стягнення 22 761,24 грн. боргу задоволено з підстав його обґрунтованості та доведеності.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, хлібокомбінат Олександрівського районного споживчого товариства звернувся  з касаційною скаргою, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, також вважає, що у відповідача відсутнє зобов’язання розрахуватись за отриману кукурудзу грошовими коштами.

            В судове засідання 17.07.2006 не з’явився представник Хлібокомбінату Олександрівського районного споживчого товариства. Враховуючи, що про час і місце розгляду справи Хлібокомбінат Олександрівського районного споживчого товариства повідомлений належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за його відсутності.

    Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним відмовити у  задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, факт отримання відповідачем від позивача кукурудзи у кількості 223 900 кг на загальну суму 89 560 грн. підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку та відповідною довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, а також було визнано відповідачем в процесі розгляду справи. Судами також з’ясовано, що після пред’явлення позивачем претензії № 3 від 25.05.2005 з вимогою оплатити вартість одержаної та не оплаченої на суму 36 054,04 грн. кукурудзи, відповідач розраховувався грошовими коштами, в тому числі і після звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тому суди попередніх інстанцій дійшли цілком обґрунтованого та законного висновку про те, що накладна про передачу зерна кукурудзи  відповідачу є підставою для виникнення у сторін цивільних прав і обов’язків, зокрема зобов’язання відповідача щодо здійснення розрахунку за отриманий товар та  відповідно сплати грошових коштів.

Приймаючи рішення у справі, суд першої та апеляційної інстанції, дослідивши подані у справі докази, дійшли обґрунтованих висновків про задоволення позову в частині стягнення 22 761,24 грн. боргу.

Вказані висновки відповідають матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, тому Вищий господарський суд України  не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В  И В:

Касаційну скаргу хлібокомбінату Олександрівського районного споживчого товариства залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від 10.05.2006 у справі № 2/387 залишити без змін.

Головуючий                                                                                       В.Карабань

                     

Судді:                                                                                                   В.Чабан

                                                                                                             Л.Ковтонюк