Єдиний унікальний номер 235/5279/15-ц Номер провадження 22-ц/775/586/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2015 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Соломахи Л.І.

суддів Постолової В.Г., Канурної О.Д.

при секретарі Бондарчуку І.Е.

за участю:

представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську Донецької області апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 липня 2015 року про відмову у прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

Красноармійським міськрайонним судом Донецької області 14 липня 2015 року постановлено ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу (а.с. 10).

На зазначену ухвалу Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (далі – ТОВ «ДТЕК Східенерго») подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить ухвалу суду скасувати, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 13-14).

В судовому засіданні апеляційного суду представник заявника ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності юридичної особи від 18 грудня 2014 року № 332, доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити

Боржники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки у судове засідання не повідомили і відповідно до частини 2 ст. 77 ЦПК України вважається, що вони не з'явилися у судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника, дослідивши матеріали заяви та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:

З матеріалів справи встановлено, що 14 липня 2015 року заявник ТОВ «ДТЕК Східенерго» звернувся до суду з заявою про видачу судового наказупро стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги та трьох процентів річних, нарахованих на суму заборгованості.

Зазначало, що ОСОБА_2 є власником квартири № 35 в будинку № 2 мікрорайону Южний у м. Курахове. В цій квартирі разом з нею мешкають ОСОБА_3, ОСОБА_4 Квартира забезпечена централізованим опаленням, централізованим постачанням гарячої та холодної води, які надаються заявником.Заборгованість боржників за надані послуги за період з жовтня 2010 року по квітень 2015 року складає 9 472,25 грн., яку заявник просив стягнути солідарно з боржників, а також стягнути три проценти річних, нарахованих на суму заборгованості, за час прострочення у розмірі 1 019,11 грн. (а.с. 1-3)

Відмовляючи у прийнятті заяви ТОВ «ДТЕК Східенерго» про видачу судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що із заяви і доданих документів вбачається пропуск строку позовної давності, тобто спір про право.

Не погоджуючись з ухвалою суду про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу, апелянт посилається на те, що відповідно до частин третьої та четвертої ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Застосування позовної давності судом на власний розсуд чинним законодавством не передбачено. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності, а боржник має просити суд скасувати винесений судовий наказ (а.с. 13-14).

Відповідно до частини 1 ст. 95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника заборгованості за житлово-комунальні послуги,за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Відповідно до п. 3 частини 1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Відповідно до п. 2 частини 3 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 ЦК України).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Оскільки частиною 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IVта п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630,встановлені зобов'язання споживача вносити плату за послуги з централізованого опалення щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим,то право позивача вважається порушеним 21 числа кожного місяця, що настає за розрахунковим, в разі нездійснення відповідачами оплати за розрахунковий місяць, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий щомісячний платіж починається з моменту порушення строку його оплати.

В матеріалів справи встановлено, що заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу 14 липня 2015 року (а.с. 1), просить стягнути заборгованість за період з жовтня 2010 року по квітень 2015 року, тобто більш ніж за три роки. Виходячи з цього, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що із заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів вбачається, що вимоги про стягнення заборгованості пред'явлені з пропуском строку позовної давності, а отже, вбачається спір про право.

Доводи апеляційної скарги заявника про те, що суд на власний розсуд застосував позовну давність є необгрунтованими.Суд лише послався на те, що з заяви та доданих матеріалів вбачається пропуск позовної давності. При цьому суд не застосовував позовну давність та не відмовив заявнику у захисті його порушеного права у зв’язку із пропуском строку позовної давності, не вирішував питання щодо наявності підстав для стягнення заборгованості в межах строку позовної давності або за весь час, за який утворилася заборгованість.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку,що із заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів вбачаєтьсяспір про право, та відмовив у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Ухвала суду про відмову в прийнятті заяви про видачу судового наказу постановлена з додержанням вимог закону, тому відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. 307, ст. 312, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» відхилити.

Ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 липня 2015 року про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Л.І. Соломаха

Судді: В.Г. Постолова

ОСОБА_5