Справа № 515/341/22

Провадження № 2/515/623/22

Татарбунарський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

12 квітня 2022 року   Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Тимошенко С.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Білгород-Дністровської окружної прокурату- ри, яка діє в інтересах Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Державної еко- логічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Національний природ- ний парк «Тузловські лимани», до Одеської обласної державної адміністрації, Білгород-Дністров- ської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ни 

                                                        про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання

                                                        недійсним договору оренди, скасування рішення державного реє-

                                                        стратора, припинення права оренди земельної ділянки,

                                                                   В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

     11 квітня 2022 року автоматизованою системою документообігу суду судді Тимошенку С.В. роз поділена для розгляду цивільна справа № 515/341/22, провадження № 2/515/623/22 за позовом Біл- город-Дністровської окружної прокуратури, яка діє в інтересах Головного управління Держгеока- дастру в Одеській області, Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаїв- ська та Одеська області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Національний природний парк «Тузловські лимани», до Одеської обласної дер- жавної адміністрації, Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди, скасування рішення державного реєстратора, припинення права оренди земельної ділянки.

     Однак під час вирішення питання про відкриття провадження у справі з`ясувалося, що суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає самовідводу, в порядку ст.36 ЦПК України, оскі- льки існують інші обставини, крім передбачених згаданою нормою, які можуть викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

    Так, 14 серпня 2019 року суддею Тимошенком С.В. розглядалась справа про адміністративне правопорушення за ознаками ст.91 КУпАП відносно ОСОБА_4 , якого було притягнуто до ад- міністративної відповідальності за заначеною нормою Кодексу та накладено стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті. Представник НПП «Тузлівські лимани» - в.о. директора Вихристюк І.М. брала участь у розгляді зазначеної справи. Через кілька годин у Facebook на сторінках зазна- ченої особи та керівника НПП «Тузлівські лимани» ОСОБА_5 з`явились ганебні і образливі зви- нувачення на адресу судді Тимошенка С.В. про те, що він «неприкрито сприяє правопорушникам, ігнорує чинне законодавство, дозволяє у суді ображати представників Парку, призначив аж 170 грн. штрафу латифундисту ОСОБА_6 . Суддя виправдав двох порушників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Суддя не визнає Указ Президента «Про створення НПП «Тузлівські лимани» в частині картогра- фії…». ОСОБА_9 підібрані відповідні заголовки своїй писанині – «Непокаране зло зростає і цьому сприяє правосуддя та суддівська система», «Кривосуддя по Татарбунарські. Татарбунарсь- кий районний суд, єдиний суддя Тимошенко С.В.». А ОСОБА_5 у написаному під заголовком «Та- тарбунарський суддя – адвокат лісових розбійників» зазначив, що суддя Тимошенко С.В. як і в ба- гатьох випадках за направленими НПП «Тузлівські лимани» матеріалами на порушників українсь- кого законодавства, шукає лазівки, щоб захистити не державні інтереси, а навпаки – «не образити» порушника. Ось і цього разу, суддя просто стає адвокатом лісових розбійників, про що я вже чет- вертий рік пишу і не визнає їх провини…».

     Крім того, 30.03.2020 р. о 15.20 год. ОСОБА_10 , як слідчим суддею Татарбунарського ра йонного суду Одеської області, мало розглядатись в рамках кримінального провадження клопотан- ня слідчого СВ Татарбунарського ВП Арцизького ВП ГУНП в Одеській області про арешт майна, належного Кілійському міжрайонному управлінню водного господарства. До початку розгляду за- значеного клопотання до приміщення суду, не дивлячись на запровадження карантину, з`явився на товп осіб, очолюваний керівництвом НПП "Тузлівські лимани" в особі ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , перебування яких у приміщенні суду тривало до кінця робочого часу і мало за мету, є такі під- стави вважати, здійснення тиску на суд. І хоча того дня у зв`язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті у цивільній справі клопотання не розглядалось і судове рішення не ухвалювалось, у соціа- льних мережах з`явилася стаття ОСОБА_5 , в якій було у цинічній формі вилито чергову порцію бруду на адресу правоохоронних органів і особисто судді Тимошенка С.В.

     Наслідком зазначених дій ОСОБА_9 та ОСОБА_5 явилось те, що у судді Тимошенка С. В. до керівництва НПП «Тузлівські лимани» склалося особливе ставлення – відчуття неприязні та зневаги, які будуть впливати на його об`єктивність та неупередженість у прийнятті рішення у да- ній справі.

     Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

     Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) гаран- тує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безсторон- нім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

     Відповідно до цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів поведінки су- ддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р., неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, забезпечен- ня дії принципу незалежності, неупередженості та безсторонності, в тому числі і у стороннього спостерігача. Вона знаходить вияв не лише у змісті рішення, але й у ході судового процесу, що пе- редує винесенню рішення.

     Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Фельдман проти України» визнав пору- шенням статті 6 Конвенції незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності.

     Зазначені обставини унеможливлюють розгляд зазначеної справи суддею Тимошенком С.В., ос- кільки призведуть до сумнівів щодо неупередженості та безсторонності прийняття будь-якого рі- шення даним складом суду, що, у відповідності до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, є обставинами, які виключають участь судді у цивільному провадженні.

     Зазначені обставини існують, тому заява судді про самовідвід підлягає задоволенню.

     Як передбачено ч.ч.1,3 ст.41 ЦПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який роз- глядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визна- чається у порядку, встановленому ст.33 цього Кодексу. Якщо після задоволення відводів (самовід- водів) або за наявності підстав, зазначених у ст.37 цього Кодексу, неможливо утворити новий ск- лад суду для розгляду справи, справа за розпорядженням голови суду передається до іншого суду, визначеного в порядку, встановленому цим Кодексом.

     Згідно п.2 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після задо- волення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для роз- гляду справи.

     На даний час у Татарбунарському районному суді Одеської області здійснює правосуддя один суддя – Тимошенко С.В.

     Оскільки самовідвід судді Тимошенка С.В. підлягає задоволенню, то у даному суді неможливо утворити новий склад суду для розгляду цієї справи, у зв`язку з чим справу необхідно передати на розгляд іншому суду.

     За змістом ч.4 ст.31 ЦПК України, передача справи з підстави, передбаченої п.2 ч.1 цієї статті, здійснюється на підставі розпорядження голови суду на розгляд суду, найбільш територіально на- ближеного до цього суду.

     Таким судом є Саратський районний суд Одеської області.

     З урахування викладеного вбачаються підстави для передачі даної справи на розгляд до Сарат- ського районного суду Одеської області, який є найбільш територіально наближеним до Татарбу- нарського районного суду Одеської області.  

     На підставі викладеного, керуючись ст.ст.31, 36, 39-41, 258-261, 353 ЦПК України,  суддя

                                                                       У  Х  В  А  Л  И  В:

     Заяву судді Тимошенка С.В. про його відвід від участі у розгляді даної справи задовольнити.

     Цивільну справу за позовом Білгород-Дністровської окружної прокуратури, яка діє в інтересах Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Державної екологічної інспекції Пів- денно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), третя особа, яка не заявляє самостій- них вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Національний природний парк «Тузловські лимани», до Одеської обласної державної адміністрації, Білгород-Дністровської районної держав- ної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання неза- конним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди, скасування рішення державного реєстратора, припинення права оренди земельної ділянки повернути до канцелярії су- ду для передачі її за розпорядженням виконуючого обов`язки голови суду для розгляду до Сарат- ського районного суду Одеської області .

    Ухвалу в частині передачі справи на розгляд іншого суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення. 

     Суддя                                                                                                                         Тимошенко С.В.