Справа №343/1118/16-к

Провадження № 1-кп/345/39/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

02.03.2022 року                                                        м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

                      головуючого судді   ОСОБА_1 ,

                   секретар судового засідання    ОСОБА_2 ,

       ознайомившись із кримінальним провадженням по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.3 ст.185 ,ч.5 ст.185,ч.3 ст.289 КК України, ОСОБА_4 за ч.3 ст.185 ,ч.5 ст.185,ч.3 ст.289 ,ч.1 ст.307 КК України, ОСОБА_5 за ч.3 ст.185 ,ч.5 ст.185,ч.3 ст.289 КК України, ОСОБА_6 за ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_7 за ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_8 за ч.3 ст.185 КК України

       за участю прокурора ОСОБА_9

       обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 ,

        ОСОБА_7

            захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

   ВСТАНОВИВ:

        ОСОБА_7 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_3 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.185 ,ч.5 ст.185,ч.3 ст.289 КК України, ОСОБА_5 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 ,ч.5 ст.185,ч.3 ст.289 КК України, ОСОБА_6 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 ,ч.5 ст.185,ч.3 ст.289 ,ч.1 ст.307 КК України , ОСОБА_8 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

       В судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 термін дії запобіжного заходу – особистого зобов`язання,а обвинуваченому ОСОБА_4 – тримання під вартою, оскільки продовжують існувати обставини, що були підставою для обрання обвинуваченим даного виду запобіжного заходу.

      В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задоволити в повному обсязі, а тому підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу немає.

    Обвинувачені та  захисники не заперечили щодо задоволення клопотання прокурора.

  Суд,заслухавши учасників судового розгляду,вислухавши думку прокурора, перевіривши наявні матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Ухвалою слідчого судді Калуського міськрайонного суду від 24.02.2021 року ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12  було обрано запобіжний захід  у виді особистого зобов`язання на строк 60 календарних днів , а обвинуваченому ОСОБА_4  – тримання під вартою  строком  60 днів.

       Ухвалою слідчого судді Калуського міськрайонного суду від 05.01.2022 року ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12  було продовжено  запобіжний захід у виді особистого зобов`язання на строк 60 календарних днів до 16.00 год. 05.03.2022 року, а обвинуваченому ОСОБА_4  –  тримання під вартою строком 60 днів,  по 16.00 год. 05.03.2022 року включно.

       Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За приписом частини 3 цієї статті до спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

       Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

        Відповідно до практики ЄСПЛ допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 у справі «Воляник проти України»). Крім цього, у рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України» зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

       На даний час підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

  Стороною обвинувачення в судовому засідання в підтвердження заявленого клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4  вказано, що він  обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень,  передбачених за ч.3 ст.185 ,ч.5 ст.185,ч.3 ст.289 ,ч.1 ст.307 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років ( ст. 185 ч.3 КК України) та особливо тяжких злочинів за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до двадцяти років (ст. 185 ч.5 КК України) та від восьми до двадцяти років ( ст. 289 ч.3 КК України).

       Під час продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою,а обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 у судових засіданнях було установлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

    Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того,   що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому  розслідуванню   та  судовому розгляду  або ж створять загрозу  суспільству.  Враховуючи  тяжкість   інкримінованих  обвинуваченим злочинів, а також те, що обставини, за  яких судом обвинуваченим  було  обрано  запобіжні заходи у виді тримання під вартою  особисте   зобовязання,   не відпали, суд приходить до висновку, що ризики, передбачені п.п. 1, 3,   5  ч.  1 ст. 177   КПК  України продовжують існувати та є реальними.

       Суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, проте при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4  строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України.

       Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії» визначено: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».

       При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обгрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

       Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, а також суспільної небезпеки злочинних дій, у скоєнні яких обвинувачуються обвинувачені.

       Суд також вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою та обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 – увиді особистого зобов`язання відповідає особам обвинувачених, характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що їм інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

       Відповідно дост. 179 КПК України, запобіжний захід у виді особистого зобовязання обирається без визначення граничного строку дії до його скасування (зміни, припинення) у передбачених законом випадках. При обранні запобіжного заходу у виді особистого зобовязання на підозрюваного (обвинуваченого) покладається зобов`язання прибувати до суду (слідчого, прокурора) за кожною вимогою. Таке зобов`язання є суттю всіх запобіжних заходів не пов`язаних з позбавленням вол і покладається на підозрюваного (обвинуваченого) на весь строк дії запобіжного заходу не залежно від покладення на нього інших обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

       Оскільки зазначені обставини на даний час залишилися без змін, а термін дії запобіжних заходів, обраних обвинуваченим, закінчується 05.03.2022 року, суд приходить до висновку, що слід продовжити обвинуваченим строк дії запобіжного заходу на 60 (шістдесят) днів.  

       На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 178, 179,183,199, 331 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

             Клопотання задоволити.

       Продовжити обвинуваченим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 строк дії запобіжного заходу – особистого зобов`язання,а обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6  – тримання  під  вартою  на 60 (шістдесят) днів,  по 16.00 год. 30.04.2022 року включно.

       Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

       Суддя