ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2006 р. | № 2/2534 |
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представників сторін С. Венгерука (дов. від 4.01.06), В. Приведьона (дов. від 4.01.06), І. Свідерського (дов. від 10.07.06), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Житомиробленерго” на рішення від 4 листопада 2005 року господарського суду Житомирської області у справі № 2/2534 за позовом закритого акціонерного товариства “Житомирська фабрика нетканих матеріалів “Тетерів” до відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Житомиробленерго” про стягнення 5 900 грн. 56 коп.,
| ВСТАНОВИВ: |
В липні 2005 року закрите акціонерне товариство “Житомирська фабрика нетканих матеріалів “Тетерів” подало до господарського суду Житомирської області позов до відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Житомиробленерго” про повернення грошових сум.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на відсутність підстав для коригування величини споживання електричної енергії, а отже і безпідставність застосування санкції за порушення правил її споживання.
Відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Житомиробленерго” позов не визнало, вказуючи, що позивач в березні 2004 року порушив строки розрахунків за спожиту електричну енергію і ця обставина зумовила корегування величини її споживання до рівня фактично сплаченої за цей місяць і, як наслідок, стягнення енергопостачальником п’ятикратної вартості різниці між фактично спожитою і договірною величиною.
Рішенням від 4 листопада 2005 року господарського суду Житомирської області (суддя О. Тимошенко) позов задоволено з мотивів не визнання факту прострочення платежу як підстави корегування величини споживання електричної енергії; фактичної зміни енергопостачальником умов договору без згоди контрагента; невідповідності положень пункту 5.2 договору, який укладений між сторонами, та пункту 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам вимогам статей 626 і 627 Цивільного кодексу України.
Відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Житомиробленерго” вважає, що господарський суд порушив та неправильно застосував до спірних правовідносин положення статті 230 Господарського кодексу України, статей 26 і 27 Закону України “Про електроенергетику”, постанови від 24 березня 1999 року № 441 Кабінету Міністрів України ”Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі”, постанови від 9 квітня 2002 року № 475 Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до порядку постачання електричної енергії споживачам”, постанови від 28 січня 2004 року № 93 Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку обмеження споживання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їм електропостачання та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1995 року № 705”, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою від 31 липня 19996 року № 28 Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України та просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Закрите акціонерне товариство “Житомирська фабрика нетканих матеріалів “Тетерів” вважає рішення господарського суду законним і обґрунтованим і в задоволенні касаційної скарги просить відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Господарський суд встановив, що 26 серпня 2003 року сторони уклали договір за № 78, на умовах якого відповідач постачає позивачу електричну енергію. Відповідно до пункту 2.2.3 цього договору розрахунковим періодом вважається період з 21 числа по 20 число включно і прирівнюється до календарного місяця. Згідно абзацу другому пункту 7.3 вказаного договору остаточний розрахунок за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 5 діб після закінчення розрахункового періоду в розмірі фактичного споживання електроенергії за місяць з врахуванням сальдо на початок місяця.
В березні 2004 року позивач спожив 14 756 кВт/год електричної енергії, але її вартість (3 808 грн. 47 коп.) сплатив не в повному обсязі (2 333 грн. 33 коп.) і його борг дорівнював 1770 грн. 16 коп. за активну і 199 грн. 55 коп. за реактивну електричну енергію. Остаточний розрахунок за цей місяць був проведений позивачем 1 квітня 2004 року платіжними дорученнями №№ 108 і 109.
У зв’язку з неповною оплатою фабрикою спожитої електричної енергії відповідач скоригував договірну величину споживання електроенергії за березень 2004 року до рівня фактично оплаченої, про що 9 квітня 2004 року на адресу позивача надіслав відповідне повідомлення за № 768 і виставив рахунок.
В червні 2005 року позивач сплатив на користь відповідача 5 900 грн. 56 коп.
Відповідно до пункту 6.1 Правил користування електричною енергією договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії і споживачем, визначає зміст правових відносин, прав та обов’язків сторін. При укладанні договору від 26 серпня 2003 року сторони в розділі 2 погодили, що при його виконанні, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, керуються чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією.
Постановою від 24 березня 1999 року Кабінету Міністрів України № 441 затверджено Порядок постачання електричної енергії споживачам, пункт 1 якого, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, зазначає, що регулювання постачання електричної енергії проводиться шляхом встановлення граничних величин її споживання. Відповідно до пунктів. 2, 3, 5, 6, 7, 11 цього Порядку граничні величини споживання електричної енергії визначаються, затверджуються та доводяться до споживачів до початку розрахункового місяця. Частиною другою пункту 11 цього Порядку встановлено, що за підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання.
П’ятикратна вартість різниці фактично спожитої та договірної величини є відповідальністю за споживання електричної енергії понад договірну саме за розрахунковий період.
Згідно статті 26 Закону України “Про електроенергетику”, в редакції на день проведення коригування, споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п`ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
За обставин порушення споживачем встановлених договором строків розрахунків за спожиту електричну енергію, енергопостачальна компанія правомірно здійснила коригування величини споживання електричної енергії, а отже застосувала до споживача встановлену законодавством в сфері електроенергетики санкцію, і висновок місцевого господарського суду про набуття цією особою грошових коштів без достатньої правової підстави є помилковим.
Неправильне застосування господарським судом норм матеріального права зумовлює скасування рішення в даній справі та відмову в задоволені позову.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
| ПОСТАНОВИВ: |
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Житомиробленерго” задовольни.
Рішення від 4 листопада 2005 року господарського суду Житомирської області у справі № 2/2534 скасувати.
В позові відмовити.
Стягнути з закритого акціонерного товариства “Житомирська фабрика нетканих матеріалів “Тетерів”(10003, м. Житомир, вул. 1-го Травня, 75, р/р 260023011171090 в ЦВ ПІБ м. Житомира, МФО 311056, код 00306897) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Житомиробленерго” (м. Житомир, вул. Пушкінська, 32) 51 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату касаційної скарги державним митом.
Доручити видати наказ господарському суду Житомирської області.
Головуючий, суддя | М. В. Кузьменко |
Суддя | І. М. Васищак |
Суддя | В. М. Палій |