Постанова

Іменем України

21 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 466/3711/20

провадження № 61-1288св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом представника ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Кулиняк Ігор Ярославович, про визнання іпотечного договору припиненим та зняття заборони відчуження нерухомого майна за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 27 травня 2020 року, постановлену суддею Єзерським Р. Б., та постанову Львівського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: Ніткевича А. В., Цяцяка Р. П., Шеремети Ю. Н.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що 15 грудня 2006 року між ним та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі -ПАТ «ВіЕйБі Банк») було укладено кредитний договір, на забезпечення виконання умов якого сторони того ж дня уклали договір іпотеки. Предметом іпотеки є житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами розташовані на АДРЕСА_1 .

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 30 серпня 2012 року затверджено мирову угоду у справі за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, відповідно до якої останній визнав заборгованість у розмірі 582 110 грн 84 коп. та зобов`язався її оплатити до 30 червня 2015 року.

19 квітня 2020 року ОСОБА_1 надійшла вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») як нового кредитора про погашення кредитної заборгованості.

Посилаючись на те, що він виконав умови мирової угоди та сплатив кредитну заборгованість в повному обсязі, проте це не визнається ТОВ «Вердикт Капітал», позивач просив визнати іпотечний договір припиненим та зняти заборону відчуження нерухомого майна.

Крім того, у травні 2020 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами розташовані на АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що ТОВ «Вердикт Капітал» не визнає факту сплати кредитної заборгованості та має намір звернути стягнення на предмет іпотеки, що утруднить виконання рішення суду у цій справі та унеможливить подальше повернення вказаного майна позивачеві.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 27 травня 2020 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у вказаній справі задоволено. Накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 16393821 та земельну ділянку площею 0,0479 га, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 4610166300:02:002:0018 та заборонено будь-яким особам вчиняти будь-які дії відносно вказаної земельної ділянки.

Судові рішення мотивовані тим, що ТОВ «Вердикт Капітал» надіслало ОСОБА_1 лист, в якому висловило бажання звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації останнього за собою або його відчуження. Такі дії, на переконання судів, свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 27 травня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Заявник посилається на те, що задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій посилалися лише на загальні норми процесуального права без дослідження фактів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Крім того, між позовною заявою про визнання іпотечного договору припиненим та зняття заборони відчуження нерухомого майна із застосованим заходом забезпечення позову у вигляді накладення арешту на житловий будинок та земельну ділянку немає зв`язку, оскільки майно, на яке накладено арешт, не підлягає передачі позивачу у випадку задоволення його позовних вимог, а тому застосований захід забезпечення позову не відповідає заявленим позовним вимогам.

Доводи інших учасників справи

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2021 року касаційну скаргу ТОВ «Вердикт Капітал» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від17 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Судами встановлено, що 15 грудня 2006 року ОСОБА_1 уклав із ПАТ «ВіЕйБі Банк» кредитний договір та договір іпотеки, відповідно до якого передав банку в заставу житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами розташовані на АДРЕСА_1 .

28 листопада 2019 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договори відступлення права вимоги за вказаними кредитним договором та договором іпотеки.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 посилався на те, що ТОВ «Вердикт Капітал» не визнає факту сплати ним кредитної заборгованості та має намір звернути стягнення на предмет іпотеки, що утруднить виконання рішення суду у цій справі та унеможливить подальше повернення вказаного майна позивачеві.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з пунктом 1 частини першої, частиною третьою статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти чи заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

15 квітня 2020 року ТОВ «Вердикт Капітал» надіслав ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень основного зобов`язання, в якому попередив, що у разі непогашення кредитної заборгованості, товариство має намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за собою права власності на предмет іпотеки або його відчуження.

Ураховуючи викладене, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а відтак і про наявність підстав для такого забезпечення позову.

При цьому колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що оскаржувані судові рішення ухвалені без додержання норм процесуального права.

Так зокрема, заявник посилається те, що між позовною вимогою та застосуванням заходів забезпечення позову немає зв`язку, оскільки майно, на яке накладено арешт, не підлягає передачі позивачу у випадку задоволення його позову. Ці твердження є безпідставними, оскільки заходи забезпечення позову у даному випадку спрямовані на збереження за позивачем права власності на спірне майно на час розгляду справи, яке у разі задоволення позову залишиться у його володінні. Натомість відмова у забезпеченні позову могла б призвести до втрати ОСОБА_1 права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу ТОВ «Вердикт Капітал» слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 27 травня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: О. С. Ткачук

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров