У Х В А Л А

20 квітня 2022 року

м. Київ

Справа № 9901/401/21

Провадження № 11-462заі21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора як правонаступника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП), Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора як правонаступника КДКП про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність КДКП щодо непроведення конкурсу на зайняття вакантних посад місцевої прокуратури для осіб, які рішенням КДКП від 4 квітня 2018 року № 41дк-18 зараховані до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів у межах конкурсу, оголошеного рішенням КДКП від 26 липня 2017 року № 1дк-17;

- визнати протиправною бездіяльність Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора щодо незатвердження з 19 вересня 2019 року по 1 вересня 2021 року порядку заміщення тимчасово вакантних посад прокурорів в органи прокуратури (у зв`язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю, відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відрядженням для участі в роботі інших органів на постійній основі тощо), який затверджується Генеральним прокурором;

- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо непроведення з 19 вересня 2019 року по 1 вересня 2021 року конкурсу на заміщення тимчасово вакантних посад прокурорів в органи прокуратури для осіб, які перебувають у резерві на вакантні посади прокурорів місцевих (окружних) прокуратур;

- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо непроведення конкурсу на заміщення тимчасово вакантних посад прокурорів в органі прокуратури з 1 вересня 2021 року по теперішній час для осіб, які перебувають у резерві на вакантні посади прокурорів місцевих (окружних) прокуратур;

- зобов`язати Офіс Генерального прокурора в особі його керівника провести конкурс на заміщення тимчасово вакантних посад прокурорів для осіб, які перебувають у резерві на вакантні посади прокурорів місцевих (окружних) прокуратур, та призначити ОСОБА_1 на вакантну посаду прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва;

- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 заробітну плату прокурора окружної прокуратури з 19 вересня 2019 року до моменту фактичного призначення на посаду прокурора окружної прокуратури.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 11 жовтня 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 передав за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.

ОСОБА_1 не погодився із таким судовим рішенням і 5 листопада 2021 року подав апеляційну скаргудо Великої Палати Верховного Суду.

Статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) встановлено вимоги до апеляційної скарги. Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

ОСОБА_1 не додав до апеляційної скарги документа про сплату судового збору, натомість, посилаючись на скрутне матеріальне становище, заявив клопотання про звільнення від його сплати на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки скаржник ОСОБА_1 доказів неможливості сплати судового збору одночасно із заявленим клопотанням суду не надав, ухвалою судді Великої ПалатиВерховного Суду від 11 листопада 2021 року в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення зазначених у ній недоліків скарги шляхом надання документа, який підтверджує сплату судового збору.

Копія зазначеної ухвали від 11 листопада 2021 року відповідно до вимог процесуального закону неодноразово направлялася скаржнику засобами поштового зв`язку за вказаною ним в апеляційній скарзі адресою (супровідні листи від 11 листопада та 10 грудня 2021 року, 2 лютого 2022року). Однак ці поштові відправлення у відділенні поштового зв`язку ОСОБА_1 не отримувалися.

Текст ухвали від 11 листопада 2021 року про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України «Про доступ до судових рішень» оприлюднено у Єдиному держаному реєстрі судових рішень 12 листопада 2021 року.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні цього суду від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, щозаявник зобов`язанийдемонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Утім скаржник ОСОБА_1 станом на 20 квітня 2022 року (після спливу більше п`яти місяців з дня подання апеляційної скарги) не звертався до суду з питань розгляду його скарги, жодних документів на виконання ухвали від 11 листопада 2021 року не надіслав, щодо продовження процесуального строку для усунення недоліків скарги не клопотав. Натомість судом вживалися можливі для нього заходи щодо належного повідомлення скаржника про прийняте рішення.

На підставі частини другої статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо він не усунув її недоліки протягом установленого строку (пункт 1 частини четвертої статті 169КАС).

Оскільки недоліків апеляційної скарги, на які вказано в ухвалі судді Великої Палати Верховного Суду від 11 листопада 2021року, ОСОБА_1 не усунув, то апеляційна скарга відповідно до частини другої статті 298 та пункту 1 частини четвертої статті 169КАС підлягає поверненню скаржнику.

Суд звертає увагу на те, що за правилами частини восьмої статті 169 КАС, положення якої згідно із частиною другою статті 298 цього Кодексу застосовуються до апеляційної скарги, повернення такої скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року у справі № 9901/401/21повернути скаржнику.

2. Матеріали апеляційної скарги разом з копією цієї ухвали надіслати ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. Б. Прокопенко

Судді: В. В. Британчук Г. Р. Крет

Ю. Л. Власов Л. М. Лобойко

Д. А. Гудима К. М. Пільков

Ж. М. Єленіна В. В. Пророк

І. В. Желєзний Л. І. Рогач

О. С. Золотніков О. М. Ситнік

Л. Й. Катеринчук В. М. Сімоненко

В. С. Князєв І. В. Ткач