ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

ВСТАНОВИВ:

Подана до Вищого господарського суду України касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ¹  Господарського процесуального кодексу України, не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржнику відповідно до  п. 4 ч.1 ст.111³ ГПК України, оскільки до скарги не додано документу, що підтверджує сплату держмита у встановленому розмірі.

За приписом частини 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита.

Згідно ст.3 п.2 підп. а,б,г Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”  (в редакції з 31.03.2005р.)  державне мито сплачується в наступних розмірах: із  позовних   заяв   немайнового     характеру   5  неоподатковуваних мінімумів   громадян,  із  позовних  заяв  майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але  не   менше  6  неоподатковуваних мінімумів доходів   громадян   і   не  більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  Із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а    також заяв про  перегляд їх за  нововиявленими обставинами    50 відсотків ставки, що підлягають сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції.

В касаційній скарзі СПД -фізична особа ОСОБА_1 просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 30.11.2005р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду  від 23.03.2006р., якими було частково задоволено позовні вимоги, а саме зобов'язано останнього звільнити приміщення і стягнуто 2 230,54 грн. боргу та 108,34 грн. пені, в решті позову відмовлено.

Звертаючись з  касаційною скаргою, скаржник сплатив державне мито за   квитанцією НОМЕР_1 лише в сумі 43 грн. Хоча повинен був сплатити 51 грн. за вимоги майнового характеру  та 42,50 грн. за вимоги немайнового характеру, тобто загальна сума державного мита повинна складати 93,50 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 111³ ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,2,3,4,6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу у загальному порядку, тобто з урахуванням вимог цього Кодексу, і зокрема вимог ст. ст. 53, 110 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 86,  п. 4 ч.1 ст.111³ ГПК України, Вищий господарський суд України

                                               УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу СПД -фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду  від 23.03.2006р. у справі №11/4280 повернути без розгляду.

Головуючий                                                                                              Н.Кочерова

Судді                                                                                                           В. Рибак

                                                                                      М. Черкащенко