Справа № 2- 112\09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2009 року  Рожищенський районний суд Волинської області

в складі: головуючого -                    судді Сіліча І.І.

  при секретарі –                Романчук С.М.

 з участю  позивачів-        Фірчук А.П., ОСОБА_1,ОСОБА_2

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рожище справу за позовом  ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 сільської ради про визнання права власності на спадковий об’єкт  нерухомого   майна-

                                        В С Т А Н О В И В:

         Позивачі звернулися в суд з позовом до ОСОБА_4 сільської ради про визнання права власності на спадковий об’єкт  нерухомого   майна, обгрунтовуючи  свої позовні  вимоги тим, що вони  є спадкоємцями за заповітом  житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами, який знаходиться в с.Носачевичі по вул. Молодіжна,39, Рожищенського району . Дане спадкове майно належало на праві власності їхній бабі – ОСОБА_5, яка померла 16.08.2007 року. Вони є спадкоємцями майна за заповітом. Їхній батько – ОСОБА_6 помер 5 червня 2003 року. Після смерті батька їхня мати ОСОБА_7 в 2004 році переїхала жити в с.Єлізаветин Рожищенського району, де купила собі житловий будинок, із будинку баби виписалася . Рішенням Рожищенського районного суду від 26.10.2005 року ОСОБА_2 був відібраний від матері ОСОБА_7 і направлений в Люблінську школу-інтернат.   Нотаріус відмовляється видати свідоцтво про право власності на вказане спадкове  майно у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкодавця.

        Просять  визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частину, ОСОБА_1 на 1\4 частину, ОСОБА_2 на 1\4 частину спадкового майна, що складається з житлового будинку з  господарсько-побутовими спорудами, який знаходиться в с.Носачевичі по вул. Молодіжна,39, Рожищенського району.

        В судовому засіданні позивачі позов підтримали з підстав, зазначених в позовній заяві, просили  їх  задовольнити.

        Представник позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_8 в судове засідання не з’явився,   хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить відмітка про отримання на судовій повістці, тому суд ухвалив провести розгляд справи у відсутності представника позивача.

        Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву в якій просить справу слухати  у його відсутності, проти даного позову не заперечує. Тому суд ухвалив провести судовий розгляд справи у  відсутності представника відповідача.

        Заслухавши пояснення позивачів, з'ясувавши обставини  справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до  задоволення.

      Відповідно до ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

 Відповідно до ст. 1299 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов"язаний зареєструвати право на спадщину  в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

  В судовому засіданні встановлено, що житловий будинок в с.Носачевичі по вул. Молодіжна,39, Рожищенського району належав  спадкодавцю    ОСОБА_5, що стверджується витягом з погосподарської книги № 1 за 2007 рік. (а.с.18).  

З свідоцтва про народження встановлено, що  матір’ю ОСОБА_6  є ОСОБА_9.  (а.с.13).  

 З свідоцтв про народження встановлено, що  батьками ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_10 є ОСОБА_6 та ОСОБА_7. (а.с.19,20,21).

             З свідоцтва про одруження вбачається, що ОСОБА_10 після укладення шлюбу з  ОСОБА_11 03.11.2000 року,  присвоєно прізвище ОСОБА_11. (а.с.21).                                    

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_6 помер 05.06.2003 року. (а.с.15).

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_5 померла 16.08.2007 року. (а.с.16).

Згідно заповіту від 01.11.2005 року ОСОБА_5 заповіла  майно, що складається з  житлового будинку з господарсько-побутовими  спорудами, який знаходиться в с.Носачевичі по вул. Молодіжна,39,Рожищенського району своїм внукам – 1\2 частину ОСОБА_3, 1\2 частину- Тивонюку М.П., ОСОБА_2  (а.с.14).

Факт прийняття спадщини позивачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 шляхом спільного проживання разом з спадкодавцем стверджується довідкою ОСОБА_4 сільської ради від 21.10.2008 року.(а.с. 17).

Факт прийняття спадщини позивачем ОСОБА_3 шляхом  догляду за житловим будинком до спливу шести місяців з дня смерті спадкодавця стверджується довідкою ОСОБА_4 сільської ради від 21.10.2008 року.(а.с. 17).

Рішенням Рожищенського районного суду від 26.10.2005 року ОСОБА_2 був відібраний від матері ОСОБА_7 без позбавлення її батьківських прав. (а.с.22).

Рішенням виконавчого комітету Люблинецької селищної ради Ковельського району призначено ОСОБА_8- директора Люблинецької школи-інтернату опікуном над неповнолітнім ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.23).

Рішенням Рожищенського районного суду від 10.12.2008 року позивачам визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини. (а.с.25).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.01.2009 року вбачається, що позивачам відмовлено  у видачі свідоцтва про право власності на вказане спадкове  майно у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на ім’я померлої ОСОБА_5І.(а.с.26,27,28).

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 24.02.2009 року ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в с.Носачевичі по вул. Молодіжна,39, Рожищенського району    становить 27855 грн. (а.с.47-56).  

            З оглянутої в судовому засіданні  спадкової справи № 10 Рожищенської державної нотаріальної контори Волинської області від 16.01.2009 року вбачається, що позивачі звернулися в Рожищенську державну нотаріальну контору з заявою про прийняття всієї спадщини після смерті баби – ОСОБА_5

За таких обставин,  суд приходить до висновку, що оскільки позивачі є спадкоємцями за заповітом, фактично прийняли спадшщину, тому  позов слід задовольнити і визнати за  ОСОБА_3 право власності на 1\2 частину, ОСОБА_1 на 1\4 частину, ОСОБА_2 на 1\4 частину спадкового майна, що складається з житлового будинку з  господарсько-побутовими спорудами, який знаходиться в с.Носачевичі по вул. Молодіжна,39, Рожищенського району.

Керуючись ст. ст.10,  60, 88, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.   1217,  1268, 1299 ЦК  України, суд,-

                                  ВИ Р І Ш И В:

ОСОБА_12 Павлівни, ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 сільської ради про визнання права власності на спадковий об’єкт  нерухомого   майна задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частину, ОСОБА_1 на 1\4 частину, ОСОБА_2 на 1\4 частину спадкового майна, що складається з житлового будинку з  господарсько-побутовими спорудами, який знаходиться в с.Носачевичі по вул. Молодіжна,39, Рожищенського району та належав на праві  власності ОСОБА_5, яка померла 16.08.2007 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області  через Рожищенський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.                                                            

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяви про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

               Суддяпідпис                                                                                ОСОБА_13

  Оригіналу відповідає:

       Суддя Рожищенського районного суду                                     І.І.Сіліч