№2-1539/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          15 квітня 2009    року   Печерський  районний суд м. Києва в складі :

головуючого   -          судді Кафідової О.В.,

при секретарі  -                    Нечаєвій Ю.Ю.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м.Києві  цивільну справу за позовом ОСОБА_1     до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Дельта"   про стягнення суми  вкладу, відсотків, пені , матеріальної та моральної шкоди   ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просить суд постановити рішення, яким стягнути з останнього суму депозитного вкладу з нарахованими відсотками в розмірі 36 422,44 гривень, суму матеріальної шкоди – 915,60 гривень, пеню, пов”язану з простроченням виконання послуги – 18 274,34 гривень та моральну шкоду в сумі 600,00 гривень, посилаючись на те, що відповідач відмовився виплатити на його вимогу суму грошей за договорами банківських вкладів, чим порушив чинне законодавство України та його права як споживача банківських послуг. Крім того, причиною дострокового розірвання Договорів банківських вкладів було швидке знецінення гривні по відношенню до долару США, але через порушення банком своїх зобов”язань щодо своєчасного повернення коштів, він не зміг обміняти вкладені гроші на долари, чим останньому були завдані матеріальні збитки.

В судовому засіданні позивач змінив позовні вимоги, а саме просив стягнути з останнього суму депозитного вкладу з нарахованими відсотками в розмірі 36 422,44 гривень,  пеню, пов”язану з простроченням виконання послуги – 18 274,34 гривень та моральну шкоду в сумі 600,00 гривень, а позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди не підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, а саме  не заперечувала проти стягнення  суми депозитних вкладів - 35130 гривень, суми процентів, нарахованих на зазначені депозитні вклади у розмірі 1843,79 гривень, а всього на загальну суму 36973,79 гривень, а позовні вимоги в частині стягнення пені, матеріальної та моральної шкоди вважає безпідставними та необґрунтованими, а  тому просила відмовити в їх задоволенні.

    Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, що 09.06.2008 року між сторонами по справі був укладений Договір банківського вкладу № 2630/09/37286 (на суму 5 430,00 гривень) строком з 09.06.2008 року по 14.06.2009 року.

 25.07.2008 року між сторонами по справі був укладений Договір банківського вкладу № 2630/09/46641 ( на суму 3 100,00 гривень) строком з 25.07.2008 року по 30.07.2009 року.

16.10.2008 року між сторонами по справі був укладений Договір банківського вкладу № 2630/09/75757 (на суму 4000,00 гривень) строком  по 21.10.2009 року включно.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про дострокове розірвання договорів банківського вкладу та повернення коштів за договорами, але  Листом позивачу було відмовлено, посилаючись на те, що відповідач не може повернути позивачу вклад, оскільки Постановою НБУ “Про окремі питання діяльності банків” № 413 від 04.12.2008 року та згідно Листа НБУ № 22-310/946-17250 від 06.12.2008 року банкам заборонено робити дострокове повернення депозитів, так як вони вкладені у довгострокові кредити та інші активи.

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особам на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Як вбачається зі змісту ст. 4 ЦК України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України, а тому  відповідач безпідставно відмовив позивачу у достроковому повернення банківських вкладів, посилаючись на постанову Правління НБУ № 413 від 04.12.008 року та Лист Голови НБУ.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі вищевикладеного,  вирішуючи позовні вимоги позивача, суд приймає до уваги пояснення та докази, надані сторонами по справі, та вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення  суми депозитних вкладів - 35130 гривень та суми процентів, нарахованих на зазначені депозитні вклади у розмірі 1843,79 , а позовні вимоги щодо стягнення пені, матеріальної та моральної шкоди не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, і тому не підлягають задоволенню.

Суд вважає, що позивачем було надано достатньо доказів та обґрунтувань на підтвердження позовних вимог щодо повернення банківських вкладів, а позовні вимоги в частині стягнення пені, матеріальної та моральної шкоди, суд вважає недоведеними та не обґрунтованими.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що  відповідачем порушені права позивача, і суд приходить до висновку , що  позовні  вимоги  підлягають  частковому задоволенню.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, не сплачена сума державного мита підлягає відшкодуванню на користь держави з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 169, 212, 213,  214, 215 ЦПК України;  ст. ст. 4, 1060, 1074, 1075  ЦК України суд,-  

ВИРІШИВ:

Позовну  заяву ОСОБА_1     до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Дельта"   про стягнення суми  вкладу, відсотків, пені , матеріальної та моральної шкоди  –  задовольнити частково .

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Дельта" на користь ОСОБА_1     грошові кошти банківських вкладів з відсотками    в сумі 36 973 грн. 79  коп.  та судові витрати в сумі 30 грн. 00 коп. .

В іншій частині позовних вимог – відмовити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Дельта"    на користь держави державне  мито в сумі 369 грн. 73 коп.

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного  суду  м. Києва  через Печерський  районний   суд м. Києва .

Заяву про  апеляційне  оскарження рішення  суду   може  бути подано  протягом 10  днів  з  дня  проголошення  рішення  .

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається  протягом  20 днів після  подання заяви про апеляційне оскарження .

    СУДДЯ: