Справа № 216/1520/22

Провадження 2-н/216/454/22

УХВАЛА

іменем України

про відмову у видачі судового наказу

12 травня 2022 року                 м. Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Цимбалістенко О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісяця, починаючи з моменту подачі даної заяви до досягнення дитиною повноліття у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, -

встановив:

Заявник звернулась до суду  з вищевказаною заявою, в якій просила видати судовий наказ щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісяця, починаючи з моменту подачі даної заяви до досягнення дитиною повноліття у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно зі статтею 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, а саме за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування фізичної особи - боржника.

Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. З заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів четвертого, п`ятого частини першої статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, у разі якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Згідно з частинами першої, другої, третьої статті 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Як визначено статтею 181 СК України та Пленумом Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів при відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з частиною п`ятою статті 183 СК України той з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.

Таким чином, право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів має той з батьків дитини, з яким дитина проживає у визначеному Законом порядку.

У заяві ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на свою користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що дитина проживає з нею та знаходиться на її утриманні.

Разом з цим, у доданих до заяви документах відсутні докази, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, а саме: відсутня довідка з місця проживання або інший документ про знаходження неповнолітньої дитини на утриманні ОСОБА_1 , яка пред`явила вимогу про стягнення аліментів.

Крім того, заявником не в повному обсязі викладено вимоги за якими може бути видано судовий наказ, зокрема не зазначено про максимальний розмір аліментів, які можуть бути стягнуто за судовим наказом, як того вимагає п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, а саме: «не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину».

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, вважаю за необхідне відмовити у видачі судового наказу, оскільки заява про видачу судового наказу подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Крім того, ч. 1 ст. 166 ЦПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 161-163, 165, 166, 258-261, 353 суддя, -

постановив:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісяця, починаючи з моменту подачі даної заяви до досягнення дитиною повноліття у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Роз`яснити заявнику, що дана відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому ЦПК України, після усунення її недоліків.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя:                                                            О.В. Цимбалістенко