ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2006 р. | № 8/760 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддів: | Кочерової Н.О. Самусенко С.С. Черкащенка М.М. |
розглянув касаційну скаргу | товариства з обмеженою відповідальністю “Київська сталева компанія” |
на постанову | від 14.02.2006 Київського апеляційного господарського суду |
у справі | № 8/760 господарського суду м. Києва |
за позовом | товариства з обмеженою відповідальністю “Київська сталева компанія” |
до | Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” |
про | стягнення 11 480 грн. |
за участю представників сторін:
від позивача БігуненкоВ.В. дов. від 10.01.2006
від відповідача Сторожук Ю.В. дов. № 411-НЮ від 04.04.2006
ВСТАНОВИВ:
В липні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю “Київська сталева компанія” пред’явило в суді позов до державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” про стягнення вартості нестачі вантажу у сумі 11 480 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 14.11.2005 (суддя Катрич В.С.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” 11 480 грн. основного боргу, 114,80 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Задовольняючи позов, господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджено правомірність заявлених вимог, а відповідач не довів відсутності своєї вини у недостачі вантажу у вагоні № 67565929.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2006 (судді: Губенко Н.М.- головуючий, Барицька Т.Л., Ропій Л.М.) рішення скасовано.
В позові відмовлено повністю.
Скасовуючи рішення та відмовляючи в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, без ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення, у зв’язку з чим відповідач звільняється від відповідальності за нестачу вантажу під час перевезення.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю “Київська сталева компанія” просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення господарського суду, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, а саме ст. 314 ГК України, ст. 924 ЦК України, ст. 4 ЦК України, ст.ст. 34, 43 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених обставин та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, за залізничною накладною № 50770310 у залізничному напіввагоні № 67565929 ВАТ “Краматорський металургійний комбінат ім. Куйбишева” відвантажило власними засобами навалом сталь сортову, вагою брутто 89600 кг., перевіреною вагою тари 21020 кг та вагою нетто 68580 кг на станцію призначення Київ-Московський Південно-Західна залізниця (гілка ТЕЦ-5), вантажоодержувач ТОВ “Київська сталева компанія”.
В графі 6 вказаної залізничної накладної зазначено про складання комерційного акту № 844224/41 від 20.07.2004.
Судовими інстанціями встановлено, що по прибуттю транзитного поїзду № 2937 на ст. Дарниця та одночасному переважуванні на електронних тензиметричних вагах виявлено, що вага менше ніж зазначено в документі на 5050 кг, про що зазначено в акті загальної форми № 2540п від 16.07.2004.
У комерційному акті серії БК № 844244/41 від 20.07.2004 зазначено, що при переважуванні залізницею вагону № 67565929 було виявлено вантаж –сталь сортова (кутик), вантаж зв’язаний у зв’язки в 4-х місцях 6 мм проволокою в 2 нитки, зв’язки, що проглядаються, цілі, непорушені, мається маркірування фарбою срібного кольору, маркірування не порушене, доступу до вантажу немає; зв’язки навантажені навалом, навантаження правильне, рівномірне, щільне, при переважуванні виявилось вага брутто 84 000 кг, вага тари з бруса 21 000 кг, вага нетто 63 000 кг, тобто менше ніж зазначено в документі на 5 600 кг, які у вагоні уміститися могли. Після повторного переважування нестача 5600 кг підтвердилась.
Відповідно до п. 14 Правил складання актів одержувачу станція повинна видати складений комерційний акт у триденний термін; вимоги про видачу актів можуть пред’являтися протягом шести місяців від дня видачі вантажу.
Як встановлено судом другої інстанції і вбачається з вагонного листа, вагон № 67565929 поданий зі станції Київ-Московський під розвантаження 26.07.2004 о 12 год. 30 хв. розвантажений 26.07.2004 о 17 год. 27.07.2004 позивач звернувся до начальника ст. Київ-Московський Південно-Західної залізниці із заявою № 99 про складання комерційного акту. Згоди на складання комерційного акту від ст. Київ-Московський не одержано.
Пунктом 16 Правил складання актів передбачено, що у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта (акта загальної форми) або оформлення акта з порушенням цих Правил одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях не загального користування –протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагона (контейнера) з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень безпосередньо або через начальника станції.
Апеляційний господарським судом встановлено та позивачем не доведено факту оскарження відмови начальника ст. Київ-Московський від складання та видачі комерційного акту.
Якщо начальник залізничної станції необґрунтовано відмовився скласти комерційний акт або акт загальної форми, вантажоодержувач має право оскаржити таку відмову у порядку, передбаченому пунктом 16 Правил складання актів, і здійснити приймання вантажу відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції (товарі) за якістю та кількістю.
Враховуючи відсутність доказів оскарження відмови начальника станції скласти комерційний акт, апеляційна інстанція правомірно прийшла до висновку, що складені позивачем акти від 26.07.2004 та від 21.12.2005 № 328 без участі представників залізниці не можуть бути підставою для покладення відповідальності на залізницю.
Виходячи з наведеного, комерційний акт серії БК № 844224/41 є документом, який містить відомості щодо стану вантажу, який перевозився у вагоні № 67565929 за залізничною накладною № 50770310.
Відповідно до п. “а” ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за нестачу вантажу, якщо останній прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Висновки апеляційної інстанцій про те, що позивачем не доведено вини залізниці у виникненні виявленої нестачі спірного вантажу (сталь сортова) є обґрунтованими і підтверджуються матеріалами справи.
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови апеляційним господарським судом не порушені норми матеріального та процесуального права, отже підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту не вбачається.
Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу і спростовуються вищевикладеним.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Київська сталева компанія” залишити без задоволення, а постанову від 14.02.2006 Київського апеляційного господарського суду у справі № 8/760 без змін.
Головуючий Н. Кочерова
С у д д і: С.Самусенко
М. Черкащенко