16.05.2022

Ленінський районний суд м. Полтави

Справа № 553/516/22

Провадження № 1-кп/553/131/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2022 року                                                                м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220000001815 від 02.12.2021 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

в с т а н о в и в :

Харківською обласною прокуратурою до Ленінського районного суду м. Полтави скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220000001815 від 02.12.2021 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

В межах даного кримінального провадження до обвинувачених застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає.

Прокурором на розгляд суду подані клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо кожного з обвинувачених, які вручені останнім, та вмотивовані наявністю ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які продовжують існувати, та неможливістю застосування інших більш м`яких запобіжних заходів.

Ухвалою суду від 06.05.2022 було вирішено питання про проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та про залучення захисників для здійснення захисту обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 з числа адвокатів Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області для проведення окремої процесуальної дії. Одночасно за вказаною ухвалою було задоволено клопотання захисника ОСОБА_10 – адвоката ОСОБА_12 про участь в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

09.05.2022 на адресу суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_6 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та клопотання про зміну запобіжного заходу.

За ухвалою суду від 13.05.2022 у зв`язку із відсутністю технічної можливості брати участь в судовому засіданні дистанційно, судом було вирішено питання про надання доручення Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначити захисника обвинуваченому ОСОБА_10 для проведення окремої процесуальної дії.

У зв`язку із відновленням технічної можливості та залученням захисника за домовленістю, захист обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судовому засіданні 16.05.2022 здійснювався адвокатами ОСОБА_12 та ОСОБА_6 відповідно, що виключило участь захисників за призначенням ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

Водночас відеоконференцзв`язок зі слідчим ізолятором встановити не вдалось та за повідомленням ДУ «Харківський слідчий ізолятор», станом на 09.05.2022, 13.05.2022 та 16.06.2022 в державній установі доступ до глобальної мережі інтернет відсутній у зв`язку із пошкодженням кабельної мережі, з огляду на що проведення судових засідань в режимі відеоконференції з установою наразі є неможливим.

       Вирішуючи питання щодо можливості розгляду внесених учасниками судового провадження клопотань, суд вказує про наступне.

у відповідності до ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Розгляд таких клопотань здійснюється судом з дотриманням правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

       При цьому, виходячи зі змісту статей 177, 178, 194, 196, 199 КПК України терміни «обрання запобіжного заходу» та «продовження запобіжного заходу» використовуються як синонімічні, за своїм правовим значенням. Крім того, обрання є первинним при застосуванні запобіжного заходу, який обирається на певний строк, а продовження вторинна стадія, яка наступає за певних умов, коли строк тримання під вартою закінчується. Вказана позиція висловлена в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 505/2898/19 від 23.01.2020.

       Між тим, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з ЗУ «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан.

ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 19.04.2022 № 7300, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

У зв`язку з введенням на території України воєнного стану та відсутністю технічної можливості відеоконференцзв`язку з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» забезпечити участь обвинувачених в судовому засіданні як безпосередньо так і дистанційно не вдалось.

       Враховуючи вищевикладене, положення ст.2 КПК України, згідно якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, положення ст.315,331 КПК України щодо обов`язку суду розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу або зміни запобіжного заходу, введений на території воєнний стан, думку присутніх в судовому засіданні учасників процесу, суд доходить висновку про можливість розгляду питання доцільності продовження строків тримання під вартою обвинувачених та питання про можливість зміни запобіжного заходу, які вимагають невідкладного вирішення, беручи до уваги виключні обставини відсутності обвинувачених в судовому засіданні.

       При цьому суд звертає увагу на тому, що в умовах воєнного стану судом було вжито всіх об`єктивно можливих заходів для дотримання прав всіх учасників процесу щодо участі у судовому засіданні, клопотання були вручені обвинуваченим, їх захисникам, обвинуваченим забезпечено право на захист, позиція сторони захисту доведена суду та враховується при прийнятті рішення. Окрім того, учасники процесу не позбавлені права на звернення із клопотанням про зміну чи скасування запобіжного заходу впродовж його дії та не позбавлені можливості реалізувати право на оскарження ухвали суду.

У підготовчому судовому засіданні прокурор внесені на розгляд суду клопотання щодо обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 та ОСОБА_10 підтримав повністю.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 – адвокат ОСОБА_5 в суді зазначив, що не мав можливості конфіденційного побачення з підзахисним та з урахуванням попередньої позиції захисту, заперечив проти задоволення клопотання прокурора за недоведеністю ризиків.

Інші захисники думку захисника ОСОБА_5 підтримали.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 – адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що ним було вжито заходів для з`ясування позиції з захисником ОСОБА_16 , який здійснює захист обвинуваченого в межах кримінального провадження, та посилаючись на приєднані до справи письмові заперечення, прохав відмовити у задоволенні клопотання прокурора та розглянути можливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Інші захисники думку захисника ОСОБА_4 підтримали.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 – адвокат ОСОБА_12 , беручи участь дистанційно, проти задоволення клопотання прокурора заперечила, наголошуючи про недоведеність стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України та прохала змінити запобіжний захід на будь-який не пов`язаний з триманням обвинуваченого під вартою. Зазначила, що обвинувачений раніше не судимий та докази про вчинення ним насильницьких дій відсутні.

Інші захисники думку захисника ОСОБА_12 підтримали.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 – адвокат ОСОБА_6 , беручи участь дистанційно, проти задоволення клопотання прокурора заперечив, зазначив, що тяжкість можливого покарання не може бути єдиною підставою для застосування запобіжного заходу, окрім того скоєння його підзахисним насильницьких дій не підтверджено.

Одночасно захисник ОСОБА_6 прохав задовольнити подане ним клопотання про зміну запобіжного заходу та прохав змінити застосований до ОСОБА_11 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання.

Так, 09.05.2022 захисником ОСОБА_6 з посиланням на ст.616 КПК України було внесено на розгляд суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому порушено питання про призначення ОСОБА_11 військово-лікарської комісії про придатність проходження військової служби та передачу обвинуваченого до військовослужбовців ЗСУ для участі у бойових діях.

Клопотання вмотивоване тим, що обвинувачений ОСОБА_11 має досвід у бойових діях, проходив службу з 1993 по 1995 роки у військовій частині №  НОМЕР_1 Республіки Азербайджан, був прийнятий на службу у званні матрос, згідно військового квитка серії НОМЕР_2 .

Інші захисники думку захисника ОСОБА_6 підтримали.

Прокурор, проти задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу заперечив за передчасністю та не наданням об`єктивних відомостей про участь обвинуваченого в бойових діях, чого не відображають записи у військовому квитку.

Захисник ОСОБА_6 , підтримуючи клопотання вказав, що дійсно наразі до клопотання приєднані всі наявні документи, а процедура отримання довідки про участь у бойових діях є ускладненою, але ним вживаються заходи.

З`ясувавши позиції учасників судового провадження, суд зазначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який відповідно до ст.183 КПК України може бути застосований, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а також до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

       Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення тощо.

       Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

       Згідно положень п."С" ст.5 вказаної Конвенції, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

       Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

       Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

       Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.

Як встановлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою, суд, вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшились та продовжують існувати. У відповідності до ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який не офіційного джерела доходу, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, має зареєстроване місця проживання в Україні у м. Балаклія Харківської області, на момент затримання фактично проживав у м. Харкові; відомості про особу ОСОБА_9 , який не працює, має зареєстроване місце проживання в с. Слатіно Харківської області, раніше судимий 12.10.2021 Харківським апеляційним судом за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, на момент затримання перебував у розшуку (ухвала Ленінського районного суду м. Харкова від 22.10.2021 про дозвіл на затримання); відомості про особу ОСОБА_10 , який не працює та не має постійного джерела доходу, не має зареєстрованого місця проживання в Україні, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, до затримання фактично мешкав у м. Харкові; відомості про особу ОСОБА_11 , який не працює та не має постійного джерела доходу, не має зареєстрованого місця проживання в Україні, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, до затримання фактично мешкав у м. Харкові.

Також суд враховує ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке пов`язане із застосуванням насильства щодо особи похилого віку, та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі доведення винуватості, їх вік, соціальні зв`язки, майновий стан та оцінюючи встановлені обставини у сукупності вважає, що ризики можливого переховування, здійснення незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження та вчинення іншого кримінального правопорушення не зникли та продовжують існувати.

Водночас, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності. При цьому, суд не ігнорує доходів сторони захисту та вказує, що відомостей, які б підтверджували суттєве зменшення або зникнення ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою суду надано не було.

       Вирішуючи клопотання захисника ОСОБА_6 , суд вказує, що у відповідності до ст.616 КПК України, у разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

       Разом із тим, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право, зокрема, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. 

       Прохаючи змінити застосований до обвинуваченого ОСОБА_11 запобіжний захід на особисте зобов`язання, захисник обвинуваченого посилався на бажання обвинуваченого вступити до лав Збройних Сил України, оскільки він має військовий досвід. Разом із тим, приєднані до клопотання матеріали не підтверджують вказаних обставин, з огляду на що суд залишає клопотання захисту без задоволення.

        Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

       З огляду на ч.4 ст.183 КПК України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визначення застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

       На підставі викладеного та керуючись ст.ст.314,315 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

       Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу застосованого до обвинуваченого ОСОБА_8 – задовольнити.

       Продовжити застосований до обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят днів, до 14.07.2022 включно, без визначення застави.

       Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу застосованого до обвинуваченого ОСОБА_9 – задовольнити.

       Продовжити застосований до обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят днів, до 14.07.2022 включно, без визначення застави.

       Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу застосованого до обвинуваченого ОСОБА_11 – задовольнити.

       Продовжити застосований до обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят днів, до 14.07.2022 включно, без визначення застави.

       У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відмовити.

       Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу застосованого до обвинуваченого ОСОБА_10 – задовольнити.

       Продовжити застосований до обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят днів, до 14.07.2022 включно, без визначення застави.

       Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення, а обвинуваченими, які утримуються під вартою, в той самий строк з моменту вручення їм копії судового рішення.

Суддя

Ленінського районного суду м. Полтави                                         ОСОБА_1