ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2006 р. | № 18/341(31/90) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого | Кочерової Н.О. |
суддів: | Самусенко С.С. Черкащенка М.М. |
розглянув касаційну скаргу | відкритого акціонерного товариства “Маріупольгаз” |
на постанову | від 07.04.2006 Дніпропетровського апеляційного господарського суду |
у справі | № 18/341 (31/90) господарського суду Дніпропетровської області |
за позовом | відкритого акціонерного товариства “Маріупольгаз” |
до | закритого акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” |
про | зобов’язання вчинити дії |
за участю представників сторін:
від позивача Мащенко А.Г. дов. № 04-1883 від 23.02.2005
від відповідача Молодико К.Ю. дов. від 26.11.2004
Юхименко М.П. дов. від 05.10.2005
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2004 року відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Маріупольгаз” пред’явило в суді позов до закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” про визнання недійсним розпорядження № 61-р від 18.01.2001, виданого відповідачем, а також неправомірними дій по закриттю рахунку в балансі Маріупольської філії; зобов’язанні відповідача поновити депозитний рахунок в Маріупольській філії і зарахувати на нього меморіальним ордером з рахунку № 26102189580212 у ТВ ЗАТ КБ “ПриватБанк” у м.Дніпропетровську на суму депозитного вкладу 500000,0 грн. та з рахунку 26188189580292 в ТВЗАТ КБ “ПриватБанк” у м.Дніпропетровську суму процентів 3260,27 грн.
Зобов’язати ЗАТ КБ “ПриватБанк” повернути депозитний вклад в розмірі 500000,0 грн. ВАТ “Маріупольгаз” № 26007900175722 у Маріупольському філіалі ПУМБ, МФО 335742.
В подальшому позивач декілька раз змінював позовні вимоги і остаточно визначив наступним чином: визнати недійсним розпорядження голови Правління ЗАТ КБ “ПриватБанк” Дубілет О.В. № 61-р від 18.01.2004; визнати дії ЗАТ КБ “ПриватБанк” з передавання на його баланс з балансу Маріупольської філії депозиту за договором № 014С-00 від 19.07.2000 в сумі 500000,0 грн. неправомірними; визнати неправомірними дії ЗАТ КБ “ПриватБанк” по поверненню без виконання платіжної вимоги-доручення № 3 від 08.04.2004; визнати платіжну вимогу-доручення № 6 від 27.04.2004 такою, що підлягає виконанню; зобов’язати відповідача виконати дії по перерахуванню грошових коштів з депозитного рахунку позивача № 26102189580212 на його поточний рахунок № 260029801 в Маріупольській філії АКБ “Укрсоцбанк” в триденний термін.
Справа господарськими судами розглядалась неодноразово.
В листопаді 2005 року позивач уточнив позовні вимоги і просив зобов’язати ЗАТ КБ “ПриватБанк” виконати дії по перерахуванню грошових коштів в сумі 500 000 грн. з депозитного рахунка відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Маріупольгаз” № 26102089580212 в Головному банку м. Дніпропетровська на його поточний рахунок № 260029801 в МФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 334185 в триденний термін з дня набуття рішенням законної сили.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2005 року (суддя Петрова В.І.) позовні вимоги задоволено.
Зобов’язано ЗАТ КБ “ПриватБанк” виконати дії по перерахуванню грошових коштів в сумі 500 000 грн. з депозитного рахунка ВАТ по газопостачанню та газифікації “Маріупольгаз” на його поточний рахунок № 260029801 в Маріупольській філії АКБ “Укрсоцбанк” в триденний термін з дня набуття рішенням законної сили.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з обґрунтованості позовних вимог.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2006 (судді: Лотоцька Л.О. –головуючий, Чус О.В., Євстигнеєв О.С.) рішення скасовано.
В задоволені позову відмовлено.
Скасовуючи рішення і відмовляючи в позові, апеляційний господарський суд виходив з помилковості обрання виду розрахункового документу, ініціювання переказу шляхом безпосереднього звернення до банку та невідповідності платіжних документів вимогам законодавства.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство “Маріупольгаз” просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити без змін рішення господарського суду, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2000 року між відкритим акціонерним товариством “Маріупольгаз” та комерційним банком “ПриватБанк” укладено депозитний договір № 014с-00 та додаткові угоди до нього.
Відповідно до п.п. 2.2.2 договору після закінчення строку дії договору (або у разі його дострокового розірвання) або на письмову вимогу клієнта банк зобов’язаний перерахувати грошові кошти клієнта на його розрахунковий рахунок.
Термін дії договору згідно додаткової угоди від 19.07.2001 встановлено до 19.01.2002.
Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, відносини у сфері переказу грошей регулюються Конституцією України, Законами України “Про Національний банк України”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”, нормативно-правовими актами Національного банку України.
Підставою для звернення відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Маріупольгаз” до суду з позовною заявою стало повернення відповідачем без виконання платіжних вимог –доручень № 3 від 08.04.2004 та № 6 від 27.04.2004 .
Згідно ст.7 Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під втрачений процент (дохід) відповідно до умов договору.
Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних) рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками.
Відповідно до п.2.1.2 Інструкції про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті вкладні (депозитні) рахунки відкриваються підприємствам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент відповідно до умов договору.
Кошти на вкладні (депозитні) рахунки підприємств та їх відокремлених підрозділів перераховуються з поточного рахунку і після закінчення строку зберігання повертаються на поточний рахунок.
Нараховані проценти за депозитами підприємств відповідно до умов депозитного договору можуть перераховуватися на поточний рахунок або зараховуватися на поповнення депозиту.
Наведені норми закону та нормативного акту свідчать про те, що саме договором, який укладається між клієнтом та банком визначається порядок перерахування коштів з депозитного рахунку на поточний.
Враховуючи умови договору, укладеного між сторонами та вимоги закону, місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позов відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Маріупольгаз”, зобов’язавши закрите акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк” виконати дії по перерахуванню коштів з депозитного рахунку ВАТ “Маріупольгаз” на його поточний рахунок.
Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення господарського суду, керувався нормами закону, які не регулюють відносини існуючі між сторонами, а тому застосування ст.ст.21, 22, 24 Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” є помилковим, а постанова апеляційної інстанції неправильною.
Матеріали справи свідчать про те, що рішення господарського суду ґрунтується на нормах матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а також на правильній юридичній оцінці фактичних обставин справи і тому є законним та обґрунтованим.
Скасовуючи рішення господарського суду, апеляційна інстанція не врахувала обставин справи і вимог норм процесуального права, а саме ст. 11112 ГПК України, а тому постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Маріупольгаз” задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.06 скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.05 у справі № 18/341 (31/90) залишити без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: С.Самусенко
М.Черкащенко