УХВАЛА

Іменем України

17 травня 2022 року

м. Київ

справа № 343/2422/18

провадження № 61-3253ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 жовтня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року у справі

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Шевченківська сільська рада, про усунення перешкод у користуванні спільним заїздом та визначення порядку користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Долинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому, з урахуванням уточнень, просила визначити порядок користування земельною ділянкою площею 0,25 га, розташованою за адресою:

АДРЕСА_1 відповідно до п`ятого варіанту порядку користування земельною ділянкою земельно-технічної експертизи, проведеної судовим експертом ОСОБА_3 . Виділити їй у користування земельні ділянки № 1 , площею 0,098 га із встановленням на її частину загальною площею 0,0002 га сервітуту з правом встановлення будівельних риштувань

та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд ОСОБА_1 , а також земельну ділянку № 2 , загальною площею 0,0252 га

із встановленням на її частину загальною площею 0,0057 га сервітуту з правом проходу і проїзду ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 виділити у користування земельні ділянки № 1 площею 0,1035 га

та № 2 площею 0,0215 га; на частину земельної ділянки № 2 площею 0,0053 га встановити сервітут з правом проходу та проїзду ОСОБА_2 .

Для забезпечення роздільного користування новоутвореними частинами земельних ділянок та заїзду до них, зобов`язати сторони розібрати внутрішню огорожу та влаштувати ворота зі сторони АДРЕСА_1 .

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2021 року замінено третю особу Шевченківську сільську раду

на її правонаступника Вигодську селищну раду.

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року, позов задоволено. Визначено порядок користування земельною ділянкою, площею 0,25 га, за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до частки в будинковолодінні.Виділено

в користування ОСОБА_2 як власнику Ѕ частини будинковолодіння земельні ділянки (синій колір додаток № 1 до висновку експерта № 99 таблиця № 5):

ділянку № 1 з розмірами по периметру: 31,32; 12,96; 8,85; 2,31; 2,19; 2,52; 5,43; 0,15; 1,55; 1,51; 3,02; 3,67; 3,27; 21,85; 1,70; 10,71; 9,63; 6,21; 11,54; 3,80; 16,13;

1,83 м.п. - загальною площею 998,0 кв.м. (0,098 га);

на частину вищевказаної земельної ділянки, встановлено сервітут з правом встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів

з метою ремонту будівель та споруд ОСОБА_1 (зелений колір, до висновку експерта № 99 таблиця № 5) з розмірами по периметру: 1,0; 1,55; 1,51; 0,54;

3,33 м.п. - загальною площею 2,47 кв.м. (0,0002га);

ділянку № 2 з розмірами по периметру: 4,21; 9,47; 4,31; 10,66; 5,76; 2,69; 4,15; 0,79; 17,61; 13,88; 1,75 м.п. - загальною площею 252,0 кв.м. (0,0252га);

на частину вищевказаної земельної ділянки, встановлено сервітут з правом проходу та проїзду ОСОБА_1 (зелений колір, до висновку експерта № 99 таблиця № 5) з розмірами по периметру: 15,04; 17,74; 1,07; 0,79; 17,61; 13,88;

1,75 м.п. - загальною площею 57 кв. м. (0,0057 га).

Виділено в користування ОСОБА_1 як власнику Ѕ частини будинковолодіння земельні ділянки (жовтий колір додаток № 1 до висновку експерта № 99 таблиця № 5):

ділянку № 1 з розмірами по периметру: 18,26; 10,93; 6,18; 5,94; 18,52; 4,23; 6,97; 10,76; 9,47; 4,21; 15,04; 0,62; 12,96; 31,32; 8,19; 4,07; 2,67 м.п. - загальною площею 1035,0 кв.м. (0,1035 га);

ділянку № 2 з розмірами по периметру: 13,88; 17,61; 3,27; 3,67; 3,02; 1,51; 1,55; 0,15; 5,43; 2,52; 2,19; 2,31; 7,72 м.п. - загальною площею 215,0 кв.м. (0,0215 га);

на частину вказаної земельної ділянки, встановити сервітут з правом проходу

та проїзду ОСОБА_2 (фіолетовий колір, до висновку експерта № 99 таблиця № 5) з розмірами по периметру: 13,88; 17,61; 1,75; 16,68; 12,67; 1,75 м.п. -загальною площею 53 кв. м. (0,0053 га).

Для забезпечення роздільного користування новоутвореними частинами земельних ділянок та заїзду до них, зобов`язано ОСОБА_2

та ОСОБА_1 розібрати внутрішню огорожу та влаштувати ворота зі сторони АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

22 березня 2022 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв`язку

до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 жовтня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року. Повний текст постанови апеляційного суду складено 14 лютого 2022 року.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями

від 07 квітня 2022 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Бурлакова С. Ю.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

У касаційній скарзі Хомин вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і посилається на висновок Верховного Суду України викладений у постанові від 03 вересня 2014 року у справі № 6-84цс14 (підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. від 11 квітня 2022 року залишено без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 та надано строк для усунення недоліків скарги

до 11 травня 2022 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме: для надання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із належними доказами.

У встановлений суддею строк ОСОБА_4 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме - заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень

із відповідними доказами.

Нормами статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до частини 1 статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

У вказаній вище заяві про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ОСОБА_1 посилається на те, що копію повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду отримала 14 березня 2022 року у приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області, що підтверджується копією розписки про отримання судового рішення, на якій міститься печатка канцелярії суду.

Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

З касаційної скарги убачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень.

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_2 є власником Ѕ частини будинковолодіння АДРЕСА_1 .

Також установлено, що ОСОБА_1 є власником іншої частини цього будинковолодіння, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 17 березня 2010 року після смерті ОСОБА_5 .

Рішенням Шевченківської сільської ради від 23 квітня 2008 року № 769-12/08 «Про повторний розгляд заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_5 » надано згоду на передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва

та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд

на АДРЕСА_1 , площею 0,125 га. Надано їй дозвіл на розробку проекту відведення цієї земельної ділянки. Зобов`язано ОСОБА_2 виготовити проект відведення земельної ділянки в ліцензованій землевпорядній організації та подати на розгляд сільській ради у встановленому порядку.

Уточнено площу земельної ділянки у пункті 1 рішення сільської ради

від 21 грудня 1993 року «Про передачу земель у приватну власність» в частині передачі у власність земель ОСОБА_5 . Передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в

АДРЕСА_3 , площею 0,125 га. Зобов`язано ОСОБА_5 виготовити державний акт про право власності на земельну ділянку.

Також рекомендовано ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укласти договір про встановлення земельного сервітуту про право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.

Крім того, судами установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , за життя, державні акти про право власності на вказані земельні ділянки не отримували. Після смерті ОСОБА_5 сторони не домовились щодо порядку користування земельною ділянкою, площею 0,25 га, яка розташована

на АДРЕСА_1 .

Відповідно до висновку експерта від 29 березня 2021 року № 99 провести реальний розподіл земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,25 га, межі якої визначено кадастровим планом, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на дві окремі земельні ділянки таким чином, щоб кожна зі сторін мала окремий заїзд до житлового будинку

та надвірних будівель, які перебувають у користуванні останніх, без ділянок спільного користування та сервітутних обмежень, технічно неможливо.

На розгляд суду експертом запропоновано 5 варіантів порядку користування земельною ділянкою у відповідності до розміру їх ідеальних часток у будівлях

і спорудах.

Як убачається з оскаржуваних судових рішень, після проведення експертизи ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги і просила визначити порядок користування земельною ділянкою відповідно до п`ятого варіанту порядку користування земельною ділянкою земельно-технічної експертизи.

Частиною першою статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох

чи більше осіб з визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

За правилом частини другої статті 120 ЗК України, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває

у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені,

на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною четвертою статті 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право

на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула право власності на будівлю чи споруду стає власником (користувачем) земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Частиною першою статті 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності (законному користуванні - адже права постійних користувачів земельних ділянок підлягають судовому захисту нарівні з правами власника), здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором,

а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 88 ЗК України учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Виходячи з того, що володіння та порядок користування земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності в тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі

та споруди, визначається, насамперед, їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, при застосуванні статті 88 ЗК України при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або жилий будинок необхідно брати до уваги цю угоду. Це правило стосується тих випадків, коли житловий будинок поділено в натурі.

Якщо до вирішення судом спору між співвласниками житлового будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала

у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право

на користування якою має позивач необхідно виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

З урахуванням вказаного суд першої інстанції, з висновком якого погодився

й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про встановлення порядку користування земельною ділянкою згідно з варіантом 5 висновку експерта № 99 за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи

від 29 березня 2021 року, який найбільш наближений до того порядку,

що склався між сторонами та забезпечує можливість проїзду та проходу

до будинку та господарських споруд, що перебувають у власність сторін, оскільки сторони, які є співвласниками житлового будинку, дійти згоди щодо порядку користування земельною ділянкою не можуть.

Зроблені судами попередніх інстанцій висновки відповідають правовим висновкам, зробленим у постановах Великої Палати Верховного Суду

від 20 листопада 2019 року у справі № 368/54/17 (провадження № 14-487цс19), від 06 червня 2020 року у справі № 689/26/17 (провадження № 14-47цс20).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє

у відкритті касаційного провадження у справі у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення свідчить,

що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Ураховуючи наведене, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Правильне застосування норм права

є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування

чи тлумачення.

Керуючись статтею 390, частинами першою, четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 жовтня 2021 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 жовтня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Шевченківська сільська рада, про усунення перешкод у користуванні спільним заїздом та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська