Справа № 461/2495/22

Провадження № 1-м/461/21/22

      УХВАЛА

про продовження строку дії запобіжного заходу

27.05.2022 року                                                                        м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), затриманого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), перекладача ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 про продовження строку запобіжного заходу у виді триманням під вартою громадянину Російської Федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для забезпечення видачі особи,-

в с т а н о в и в :

Заступник керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді триманням під вартою для забезечення видачі особи (екстрадиційний арешт) відносно громадянина Російської Федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вирішення питання про його видачу компетентним органам Російської Федерації.

В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що постановою Офісу Генерального прокурора від 02.12.2021р. задоволено запит Генеральної прокуратури Російської Федерації про видачу громадянина Російської Федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.210.1 КК Російської Федерації, водночас відмовлено у видачі для притягнення його до кримінальної відповідальності за п.п. «а», «б» ч.2 ст.172 КК Російської Федерації.

За результатами екстрадиційної перевірки обставин, що можуть перешкоджати видачі до Російської Федерації громадянина цієї ж держави ОСОБА_5 , проведеної Тернопільською обласною прокуратурою за дорученням Офісу Генерального прокурора, встановлено наступе.

У провадженні слідчого управління Слідчого комітету Російської Федерації в Ульяновській області перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 210.1 (зайняття вищого положення в злочинній ієрархії), п.п. «а», «б» ч. 2 ст. 172 (здійснення банківської діяльності (банківських операцій) без реєстрації і без спеціального дозволу (ліцензії) у випадках, коли такий дозвіл (ліцензія) є обов`язковим, організованою групою, поєднане з отриманням доходу в особливо великому розмірі) КК Російської Федерації.

Органом досудового розслідування 30.08.2019р. винесено постанову про притягнення ОСОБА_5 в якості обвинуваченого за п.п. «а», «б» ч. 2 ст. 172 КК Російської Федерації та у зв`язку з ухиленням від слідства 06.11.2019 оголошено його розшук.

Постановою від 09.09.2021р. ОСОБА_5 пред`явлено остаточне обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ст. 210.1, п.п. «а», «б» ч. 2 ст. 172 КК Російської Федерації

22.11.2019р. Ленінським районним судом м. Ульяновськ ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Запит російської сторони та інші документи про видачу відповідають вимогам Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року (ETS 024), Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року, якими врегульовано відносини між Україною та Російською Федерацією з питань екстрадиції.

Згідно із запитом ОСОБА_5 є громадянином Російської Федерації.

09.09.2021р. ОСОБА_5 затримано на території Тернопільської області у зв`язку з розшуком російськими правоохоронними органами.

18.10.2021р. ухвалою слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області, відповідно до вимог ст.584 КПК України, до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) до вирішення питання про його видачу та фактичну передачу до Російської Федерації, строк якого неодноразово продовжувався, востаннє до 05.06.2022р. – ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 07.04.2022р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 18.04.2022р., до 11.04.2022 року.

Діяння, передбачені ст. 210.1 КК Російської Федерації, не належать до військових злочинів, не мають політичного характеру, відповідають ч. 3 ст. 255-1 КК України і є екстрадиційними, оскільки санкцією цієї частини передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не менше 12 років.

Строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за це кримінальне правопорушення згідно зі ст. 49 КК України не закінчився.

Інкримінований ОСОБА_5 злочин за п.п. «а», «б» ч. 2 ст. 172 КК Російської Федерації відповідає адміністративному правопорушенню, передбаченому ст. 164 КУпАП, а тому є неекстрадиційним.

Під час екстрадиційної перевірки, проведеної Тернопільською обласною прокуратурою за дорученням Офісу Генерального прокурора не встановлено обставин, які перешкоджають видачі згаданої особи до Російської Федерації.

За інформацією уповноважених органів України ОСОБА_5 не є громадянином України, статусу біженця не має, на території України до кримінальної відповідальності не притягується.

Відповідно до інформації ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» 22.02.2022р. зазначена особа плановою залізничною вартою Чортків – Львів прибула з ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№26)», як особа, яка транзитом прямує для направлення до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» з метою передачі компетентним органам Російської Федерації.

Офісом Генерального прокурора 30.03.2022р. за №19/2/1-29282-21 доручено Львівській обласній прокуратурі вжити заходів з метою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) для забезпечення видачі вказаної особи на запит іноземної держави.

Указом Президента України від 24.02.2022р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022р. №2102-ІХ у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 24.02.2022 року.

У зв`язку із наведеним, на цей час немає достатніх можливостей здійснити фактичну передачу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , компетентним органам Російської Федерації.

Враховуючи те, що обвинувачений згідно з обліками Генерального секретаріату Інтерполу перебуває в міжнародному розшуку, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі засудження, а також ті обставини, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , переховується від органів слідства Російської Федерації, його вік та стан здоров`я, який не перешкоджає екстрадиції, відсутністю обставин, які гарантують запобігання втечі особи, існує реальний ризик того, що перебуваючи на волі особа намагатиметься уникнути видачі та в подальшому притягнення його до кримінальної відповідальності на території Російської Федерації, що в свою чергу перешкодить виконанню Україною запиту про його екстрадицію (ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Підстав для звільнення ОСОБА_5 з-під варти на даний час не встановлено, оскільки фактична передача особи на запит компетентного органу іноземної держави не здійснена.

З огляду на закінчення двомісячного строку, встановленого ч. 11 ст. 584 КПК України для перевірки наявності підстав для подальшого тримання під вартою, враховуючи те, що ОСОБА_5 перебуває в міжнародному розшуку з метою екстрадиції для притягнення до кримінальної відповідальності, а перебуваючи на волі може продовжувати переховуватись від правоохоронних органів, та для забезпечення подальшої його екстрадиції до Російської Федерації,просить клопотання задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала, надала пояснення аналогічні його доводам.

Затриманий ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечили щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, надали пояснення аналогічні викладеним в письмових запереченнях захисника. Захисник вказує на те, що КПК не наділяє ані прокурора, ані суд правом продовжувати строк дії запобіжного заходу для видачі особи (екстрадицій ний арешт). Наголошує, що порядок застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи регламентований ст. 584 КПК України. Екстрадиційний арешт застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше 12 місяців. У межах цього строку слідчий суддя, в межах територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою, за клопотанням прокурора не рідше одного разу на два місяці перевіряє наявність підстав для подальшого тримання особи під вартою або її звільнення. Акцентує, що згідно ч.2 ст. 593 КПК України, передача особи має бути здійснена протягом п`ятнадцяти днів з дати, встановленої для її передачі, крім випадку, передбаченого ст. 588 КПК України. Цей строк може бути продовжено центральним органом України до тридцяти днів, після чого особа підлягає звільненню з-під варти. Вважає, що вищевказані строки сплили, видача особи здійснена не була з вини України, а тому ОСОБА_5 підлягає негайному звільненню з-під варти. Звертає увагу, що згідно ст. 3 Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, жодна держава сторона не повинна висилати, повертати чи видавати будь-яку особу іншій державі, якщо є серйозні підстави вважати, що їй там може загрожувати застосування катувань. Зазначає, що враховуючи, що ОСОБА_5 уродженець м. Кременець (Україна) та є повнокровним українцем за національністю, перебуваючи на території України протягом останнього року неодноразово публічно засуджував злочинні дії російської влади, звернувся із заявою про надання йому додаткового захисту, фізично внаслідок тримання під вартою не може реалізувати своє право на отримання громадянства України. Вважає, що етнічному українцю на території РФ може загрожувати застосування катувань, оскільки РФ розв`язала геноцид українського народу.

Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступного.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до вирішення питання про її видачу (екстрадиційного арешту) та порядок застосування такого запобіжного заходу регламентований ст.584 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.584 КПК України після надходження запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи за дорученням або зверненням центрального органу України прокурор звертається з клопотанням про її екстрадиційний арешт до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою.

Відповідно до змісту ст.584 КПК України, при вирішенні питання про застосування екстрадиційного арешту слідчий суддя керується положеннями КПК України та міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 7 ст.584 КПК України, після одержання клопотання слідчий суддя встановлює особу, пропонує їй зробити заяву, перевіряє запит про видачу та наявні матеріали екстрадиційної перевірки, вислуховує думку прокурора, інших учасників.

У відповідності до ч.8 ст.584 КПК України, при розгляді клопотання слідчий суддя не досліджує питання про винуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про видачу.

Частинами 10 та 11 статті 584 КПК України визначено, що екстрадиційний арешт застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти місяців. У межах цього строку слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою, за клопотанням прокурора не рідше одного разу на два місяці перевіряє наявність підстав для подальшого тримання особи під вартою або її звільнення.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Статтею 5 Європейської конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: f) законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

Відповідно до ст. 60 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року «після одержання вимоги запитувана Договірна Сторона негайно вживає заходи до взяття під варту особи, видача якої вимагається, за винятком тих випадків, коли видача не може бути здійснена». Вищезазначені міжнародні договори не денонсовані.

Згідно з вимогами ст. 63 Віденської конвенції про право міжнародних договорів розрив дипломатичних або консульських відносин між учасниками договору не впливає на правові відносини, встановлені між ними договором, за винятком випадків, коли наявність дипломатичних або консульських відносин потрібна для виконання договору.

Слідчим суддею встановлено, що постановою Офісу Генерального прокурора від 02.12.2021р. задоволено запит Генеральної прокуратури Російської Федерації про видачу громадянина Російської Федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.210.1 КК Російської Федерації, водночас відмовлено у видачі для притягнення його до кримінальної відповідальності за п.п. «а», «б» ч.2 ст.172 КК Російської Федерації.02.12.2021 року зазначена постанова Офісу Генерального прокурора набула чинності.

За результатами екстрадиційної перевірки обставин, що можуть перешкоджати видачі до Російської Федерації громадянина цієї ж держави ОСОБА_5 не встановлено.

У провадженні слідчого управління слідчого комітету Російської Федерації в Ульяновській області перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ст. 210.1 (зайняття вищого положення в злочинній ієрархії), п.п. «а», «б» ч. 2 ст. 172 (здійснення банківської діяльності (банківських операцій) без реєстрації і без спеціального дозволу (ліцензії) у випадках, коли такий дозвіл (ліцензія) є обов`язковим, організованою групою, поєднане з отриманням доходу в особливо великому розмірі) КК Російської Федерації.

30.08.2019 року органом досудового розслідування винесено постанову про притягнення ОСОБА_5 в якості обвинуваченого за п.п. «а», «б» ч. 2 ст. 172 КК Російської Федерації та у зв`язку з ухиленням від слідства 06.11.2019р. оголошено його розшук.

Постановою від 09.09.2021р. ОСОБА_5 пред`явлено остаточне обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ст. 210.1, п.п. «а», «б» ч. 2 ст. 172 КК Російської Федерації

22.11.2019р. Ленінським районним судом м. Ульяновськ ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Запит російської сторони та інші документи про видачу відповідають вимогам Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року (ETS 024), Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року, якими врегульовано відносини між Україною та Російською Федерацією з питань екстрадиції.

Згідно із запитом ОСОБА_5 є громадянином Російської Федерації.

09.09.2021 року ОСОБА_5 затримано на території Тернопільської області у зв`язку з розшуком російськими правоохоронними органами.

Діяння, передбачені ст. 210.1 КК Російської Федерації, не належать до військових злочинів, не мають політичного характеру, відповідають ч. 3 ст. 255-1 КК України і є екстрадиційними, оскільки санкцією цієї частини передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не менше 12 років.

Строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за це кримінальне правопорушення згідно зі ст. 49 КК України не закінчився.

Інкримінований ОСОБА_5 злочин за п.п. «а», «б» ч. 2 ст. 172 КК Російської Федерації відповідає адміністративному правопорушенню, передбаченому ст. 164 КУпАП, а тому є неекстрадиційним.

Під час екстрадиційної перевірки, проведеної Тернопільською обласною прокуратурою за дорученням Офісу Генерального прокурора не встановлено обставин, які перешкоджають видачі згаданої особи до Російської Федерації.

За інформацією уповноважених органів України ОСОБА_5 не є громадянином України, статусу біженця не має, на території України до кримінальної відповідальності не притягується.

18.10.2021р. ухвалою слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області, відповідно до вимог ст.584 КПК України, до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) до вирішення питання про його видачу та фактичну передачу до Російської Федерації. Зазначено, що термін екстрадиційного арешту не може перевищувати дванадцяти місяців.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року відмовлено в задоволенні скарги захисника ОСОБА_8 про скасування постанови начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора від 02 грудня 2021 року про видачу (екстрадицію) ОСОБА_5

11.02.2022р. ухвалою слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області визнано наявність підстав для подальшого тримання під вартою громадянина Російської Федерації ОСОБА_5 до фактичної передачі його до Російської Федерації.

Відповідно до інформації ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» 22.02.2022р. зазначена особа плановою залізничною вартою Чортків – Львів прибула з ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№26)», як особа, яка транзитом прямує для направлення до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» з метою передачі компетентним органам Російської Федерації.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 24.02.2022 року.

У зв`язку із наведеним, на даний час немає достатніх можливостей здійснити фактичну передачу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , компетентним органам Російської Федерації.

Офісом Генерального прокурора 30.03.2022р. за №19/2/1-29282-21 доручено Львівській обласній прокуратурі вжити заходів з метою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) для забезпечення видачі вказаної особи на запит іноземної держави.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 07.04.2022р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 18.04.2022р., задоволено клопотання заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 та продовжено громадянину Російської Федерації  ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою на два місяці, тобто до 05.06.2022 року включно, до вирішення питання про його видачу компетентним органам Російської Федерації.

Слідчим суддею встановлено, що затриманим є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець (протягом останніх двох років) м. Кременець Тернопільської області, не є громадянином України, починаючи з 1992-1993 року проживав в Російській Федерації та є громадянином Російської Федерації, де і залишились проживати його цивільна дружина та діти, з незакінченою вищою освітою, яку здобував в Російській Федерації, стан здоров`я затриманого задовільний, статусу біженця у нього немає, та на території України до кримінальної відповідальності не притягується.

Від компетентних органів Російської Федерації інформація про зміну відносно затриманого міри запобіжного заходу на непов`язану з триманням під вартою або про закриття кримінального переслідування не надходила.

Враховуючи наведене, з огляду на закінчення двомісячного строку з часу продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також враховуючи те, що він згідно з обліками Генерального секретаріату Інтерполу перебуває в міжнародному розшуку, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі засудження, а також ті обставини, що ОСОБА_5 переховується від органів слідства Російської Федерації, його вік та стан здоров`я, який не перешкоджає екстрадиції, наявністю достатніх підстав для застосування запобіжного заходу, які не відпали на даний час, оскільки ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшився, перебуваючи на волі він може продовжувати переховуватись від правоохоронних органів, фактична передача іноземній державі на даний час не здійснена, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки особи, а також запобіганню втечі та для забезпечення в подальшому її фактичної передачі Російській Ф, приходжу до висновку, що клопотання є підставним та підлягає до задоволення.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_5 є особою яка потребує додаткового захисту через те, що є українцем за національністю, оскільки народився в м. Кременець (Україна) заслуговують на увагу, проте, на даний час такі обставини не можуть бути самостійною підставою для прийняття рішення про відмову в продовженні екстрадиційного арешту.

Разом з тим, зважаючи на доводи ОСОБА_5 та його захисника щодо невиконання процедури екстрадиції, вважаю за необхідне звернути увагу прокурора на необхідність вжиття максимальних заходів для якнайшвидшого виконання та дотримання даної процедури.

Таким чином, з огляду на закінчення двомісячного строку, передбаченого ч.11 ст. 584 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для подальшого тримання особи під вартою та необхідність продовження застосування до ОСОБА_5 екстрадиційного арешту, що є необхідним для забезпечення видачі особи (екстрадиції), у зв`язку з чим клопотання прокурора є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 197, 199, 584 КПК України, ст.ст. 56, 58, 60, 66, 80 Конвенції про правову допомогу у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року,  ст.ст.1, 2 Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 року, слідчий суддя,-      

п о с т а н о в и в:

Клопотання заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 - задовольнити.

Продовжити громадянину Російської Федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою на строк  60 днів, тобто до 25 липня 2022 року включно, до вирішення питання про його видачу компетентним органам Російської Федерації.

Продовжити утримання ОСОБА_5 в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» до 25 липня 2022 року, але не пізніше вирішення питання про видачу (екстрадицію) особи та її фактичної передачі.

Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 .

Повний текст ухвали буде складено 27.05.2022 року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області на протязі п`яти діб з дня її проголошення.

Слідчий суддя                                                                 ОСОБА_1