ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2022 року Справа № 160/5109/22

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

   - визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку його пенсії, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 04 лютого 2022 року №33/24/С-6139 (за листопад 2019 року), яка видана Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області»;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок його пенсії з 01.12.2019 року, на підставі відомостей довідки про розмір грошового забезпечення від 04 лютого 2022 року №33/24/С-6139 (за листопад 2019 року), яка видана Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», а також здійснити виплату перерахованої з 01.12.2019 року пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум.

Також, позивач просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області на його користь судові витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що йому Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» було надано оновлену довідку від 04 лютого 2022 року №33/24/С-6139 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів його грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.12.2019 року перерахунку основного розміру пенсії. Проте, на своє звернення щодо перерахунку пенсії, позивач отримав відповідь, у якій відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії. Вважаючи протиправною відмову відповідача здійснити йому перерахунок пенсії з 01.12.2019 року, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/5109/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Відповідач отримав ухвалу суду 21.04.2022 року, але відзиву на позовну заяву та будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст.243, 257, 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено, що позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII, що не заперечується сторонами, а тому не потребує доказування і вважається встановленим.

Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» позивачу було надано оновлену довідку від 04 лютого 2022 року №33/24/С-6139, яка видана ОСОБА_1 за листопад 2019 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» за прирівняною посадою поліцейського, розмір грошового забезпечення за посадою «Музикант / Молодший склад поліції» становив:

-          посадовий оклад – 1 700,00 грн.,

-          оклад за спеціальне звання старший сержант поліції – 1 000,00 грн.,

-          надбавка за стаж служби в поліції (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальне звання) 50% - 1 350,00 грн.,

-          надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби) 40% - 1 620,00 грн.,

-    премія (відсотків нарахованого грошового забезпечення) 98,85% - 5 604,80 грн.   усього 11 274,80 грн.

09.02.2022 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив провести перерахунок основного розміру його пенсії згідно з довідкою Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 04 лютого 2022 року №33/24/С-6139.

Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області листом від 28.03.2022 року №0400-010202-8/33743 повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії з врахуванням довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 04 лютого 2022 року №33/24/С-6139, оскільки після визнання протиправним та скасування пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року, урядом України не прийнято відповідного рішення щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне Медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 04 лютого 2022 року №33/24/С-6139, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Стосовно питання наявності чи відсутності у позивача права на перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» 09.04.1992 року № 2262-XII (далі – Закон № 2262-XII).

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

21.02.2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, абзацом 1 пункту 3 якої встановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (далі - Постанова №103) передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Згідно з абз.2 п.5 Порядку №45 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 року проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції (далі - Постанова № 988). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту.

При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до частини другої статті 255 КАС України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року в адміністративній справі №826/3858/18 набрало законної сили 05.03.2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року, в адміністративній справі № 826/12704/18 визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Таким чином, зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, зокрема до додатку 2 Порядку № 45, визнані судом протиправними та нечинними, а тому з 05.03.2019 року, тобто з дати набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до вказаних змін.

При цьому, порядок дій, які повинен вчинити, у даному випадку - відповідач, у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.

Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють відповідний орган Пенсійного фонду України.

Такий правовий висновок зробив Верховний Суд, про що зазначив у постанові від 10.10.2019 року у справі №553/3619/16-а.

При цьому, перерахунок може бути здійснено після надходження до органу Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій військовослужбовців.

30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.                    

Зокрема, постановою №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: - надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови №704);                    - надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови №704).

При цьому підпунктом 2 пункту 5 постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

За таких обставин, з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно з Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №20ІІ-ХІІ.

Водночас, посилання відповідача на втрату чинності пунктами 1 і 2 постанови №103, як на підставу для відмову у позові, суд вважає необґрунтованими, оскільки визнання протиправними та нечинними вказаних норм не позбавляє позивача гарантованого законом права на перерахунок його пенсії у зв`язку із зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.

Крім того, безпідставним є твердження відповідача про неприйняття нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно з Законом України   "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/3858/18, оскільки такий порядок встановлений Порядком №45.

Отже, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення.

Щодо дати, з якої необхідно провести перерахунок пенсії позивача.

Позивач просить суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з 01.12.2019 року.

Так, згідно із частинами 2,  3 статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

З 19.11.2019 року, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/12704/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.

Першим числом місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, є 01.12.2019 року, а тому саме з цієї дати позивач має право на перерахунок пенсії.

Відповідно, з моменту отримання оновленої довідки у відповідача виник обов`язок перерахувати пенсію позивача з 01.12.2019 року, виходячи з розміру складових, зазначених у цій довідці та розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.

Такі висновки суду відповідають правовим висновкам Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зазначеним в рішенні від 17.12.2019 року у зразковій справі №160/8324/19, провадження №Пз/9901/20/19, та висновкам Великої Палати Верховного Суду, зазначеним у постанові від 24.06.2020 року.

Отже, перерахунок пенсії позивачу належить провести з 01.12.2019 року.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою повного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача не лише перерахувати, а й виплатити з 01.12.2019 року ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії  від 04 лютого 2022 року №33/24/С-6139, з урахуванням раніше виплачених сум.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовну з викладених вище підстав.

Щодо вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 8 000 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За приписами частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із частиною шостою статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.09.2018 року у справі № 816/416/18.

Суд також зазначає, що на підтвердження витрат на правову допомогу повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).

На підтвердження понесених позивачем судових витрат адвокатом надано договір про надання правової допомоги від 30 березня 2022 року, в якому Клієнт: ОСОБА_1 , з однієї сторони та Виконавець: адвокат Берест Олександр Миколайович, що діє на підставі свідоцтва про право на адвокатську діяльність серія ДП №2888, від 11 лютого 2015 року, з іншої, уклали даний Договір про нижченаведене:

Відповідно до пунктів 1.1-1.2 Договору, Виконавець зобов`язується надати Клієнтові правову (правничу) допомогу щодо підготовки адвокатських запитів, письмової заяви (адміністративного позову), захисту та представництва його інтересів в якості представника позивача в адміністративному провадженні в Дніпропетровському окружному адміністративному суді на підставі ст. 16 КАСУ, а також надання інших видів правової допомоги у відповідності Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Клієнт наділяє Виконавця такими ж правами, якими він користується в судовому процесі, на підставі ст.ст. 55, 59 та 60 чинного КАС України без будь-яких обмежень, в тому числі правом підпису всіх видів процесуальних документів (заяв, відзивів, заперечень, клопотань, скарг, пояснень, та ін.) в інтересах Клієнта.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що за надання адвокатських послуг Клієнт виплачує Виконавцеві авансом гонорар в сумі 8 000 грн. (вісім тисяч гривень), за надання наступної правничої допомоги: - підготовка позовної заяви до суду.

На підтвердження наданих послуг до матеріалів справи також надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Береста О.М., ордер на надання правничої допомоги та опис робіт (наданих послуг) від 04.04.2022 року на суму 8 000,00 грн., в якому зазначено найменування послуги, а саме: підготовка позовної заяви в порядку КАСУ, кількість витраченого часу 01.04.-04.04.2022 року – 8 год.

Крім цього, до матеріалів справи надано акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання юридичних послуг/правничої допомоги від 04.04.2022 року, згідно з яким, адвокат Берест Олександр Миколайович (далі Виконавець) та позивач ОСОБА_1 (далі Клієнт) склали даний Акт прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги від 30.03.2022 року про те, що Виконавець надав, а Клієнт прийняв наступні юридичні послуги/правничу допомогу: підготовка позовної заяви в порядку КАСУ до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання дій відповідача - суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Загальна вартість послуг та виплаченого гонорару Виконавцеві станом на 04 квітня 2022 року складає 8 000 грн. Клієнт підтверджує факт отримання зазначених вище юридичних послуг та відсутності претензій до їх якості.

Також до матеріалів справи було надано копію квитанції №442470 від 01.04.2022 року складену представником позивача Берестом О.М., як доказ оплати наданих послуг.

Частиною дев`ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі №826/15063/18.

Разом з цим, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Зазначені вище висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №420/1109/21.

Суд надаючи оцінку співмірності розміру витрат на правову допомогу, зазначає, що справа про оскарження рішення відповідача, є справою незначної складності, що розглядається у спрощеному порядку без виклику сторін та без проведення судового засідання, про що зазначено в ухвалі від 08.04.2022 р.

Виходячи з зазначеного, відсутні підстави вважати, що позивачем (представником) було витрачено значну кількість часу щодо даної справи.

Водночас, практика розгляду подібних справ, що сформована Верховним Судом та судами апеляційної інстанції надає можливість для значного скорочення часу при складанні/підготовці позовних заяв з подібних категорій справ.

У цьому випадку, оцінивши складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, значення справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 1 500,00 грн. Суд вважає таку суму співмірною зі вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у вказаній справі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 992,40 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України  в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні з 01.12.2019 р. перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області" від 04 лютого 2022 року №33/24/С-6139.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об`єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Дніпропетровській області” від 04 лютого 2022 року №33/24/С-6139, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )  судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 1 500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя                                                     А.В. Савченко