ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3760/22 Справа № 196/369/20 Суддя у 1-й інстанції - Руснак А. І. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду області в складі:

головуючого Лаченкової О.В.

суддів Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.

при секретарі Кравченко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2022 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2020 року до Царичанського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі.

27.01.2022 року представник відповідача подав клопотання про призначення по справі додаткової судово-почеркознавчої експертизи.

В обгрунтування заяви відповідач зазначав, що в рамках кримінального провадження №12020040640001602, внесеного за заявою Дніпропетровської обласної організації УТМР до ЄРДР за ч.2 ст.190 КК України, наявний висновок почеркознавчої експертизи №СЕ-19/104-21/29681-ПЧ від 27.09.2021 року, який підтверджує, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідомо ввели в оману керівництво Дніпропетровської обласної організації УТМР, підписавши один за одного заяви на ім`я голови Дніпропетровської обласної організації УТМР Тибана В.Ф. про звільнення за власним бажанням від 25.02.2020р., а потім, використовуючи цю обставину звернулись до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовними заявами до Дніпропетровської обласної організації УТМР про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу. Тому, для з`ясування обставин, що мають значення для справи просив призначити додаткову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання: Чи виконаний підпис в заяві на ім`я голови Дніпропетровської обласної організації УТМР Тибана В.Ф. про звільнення за власним бажанням від 25.02.2020 від імені ОСОБА_2 ОСОБА_1 , чи іншою особою?

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2022 року клопотання Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок про призначення у справі додаткової судово - почеркознавчої експертизи - задоволено.

Призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, додаткову судово - почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлені питання:

- Чи виконаний підпис в заяві на ім`я голови Дніпропетровської обласної організації УТМР Тибана В.Ф. про звільнення за власним бажанням від 25.02.2020 від імені ОСОБА_2 ОСОБА_1 , чи іншою особою?

- Ким виконаний рукописний текст в заяві від імені ОСОБА_1 про звільнення із займаної посади за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, яка адресована голові Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок Тибан В.Ф., тією особою від якої він написаний чи іншою особою?

Провести додаткову судову - почеркознавчу експертизу на підставі експериментальних зразків підпису ОСОБА_1 та вільних зразків підпису ОСОБА_1 , оригіналу заяви на ім`я голови Дніпропетровської обласної організації УТМР Тибана В.Ф. про звільнення за власним бажанням від 25.02.2020 від імені ОСОБА_2 , який представник відповідача зобов`язується надати суду.

Проведення експертизи доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центра МВС України (49000, м.Дніпро, тупик Будівельний, 1).

Витрати по проведенню додаткової судово - почеркознавчої експертизи покладено на відповідача Дніпропетровську обласну організацію Українського товариства мисливців і рибалок.

В апеляційній скарзі на ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2022 року ОСОБА_1 просить ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2022 року про призначення додаткової судової - почеркознавчої експертизи скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотання відповідача про призначення додаткової судової - почеркознавчої експертизи відмовити.

Відзиви на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2022 року від учасників справи до апеляційного суду не надходили.

Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи клопотання представника відповідача Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок про призначення у справі додаткової судово - почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції дійшов висновку, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання у почеркознавчій галузі і від встановлення обставин, на які посилається представник відповідача в своєму клопотанні про призначення додаткової судово - почеркознавчої експертизи в подальшому залежить розгляд справи по суті.

Але з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Царичанського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі.

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2020 року призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу судову почеркознавчу експертизу.

За результатами проведення судової почеркознавчої експертизи надано Висновок №5048-20 від 12.01.2021 відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_1 в заяві про звільнення із займаної посади за власним бажанням від 25.02.2020 року виконаний не ОСОБА_1 (а.с.113).

27.01.2022 року представник відповідача подав через канцелярію суду клопотання про призначення по справі додаткової судово-почеркознавчої експертизи з метою з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій прохав у разі задоволення клопотання про призначення у справі додаткової почеркознавчої експертизи поставити на вирішення експертам питання: Ким виконаний рукописний текст в заяві від імені ОСОБА_1 про звільнення із займаної посади за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, яка адресована голові Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок Тибан В.Ф., тією особою від якої він написаний чи іншою особою?

Відповідно до ч.2 ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

При цьому судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до частини другої статті 103 ЦПК України у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Згідно із пунктом 1.2.13 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» 08.10.1998 № 53/5, з подальшими змінами та доповненнями, експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Додатковою, зокрема, є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріали (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Верховний Суд у постанові від 25 серпня 2021 року в справі №920/639/17 наголосив, що системний аналіз наведених норм свідчить про те, що у справі може бути призначена додаткова експертиза - у випадку, якщо висновок експерта є неповним або неясним. Таким чином, додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.

Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об`єкти або не надано вичерпних відповідей на всі постановлені перед експертом питання.

Також Верховний Суд підкреслив, що висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить неповний, неконкретний характер.

Водночас в ухвалі про призначення додаткової експертизи необхідно чітко зазначити, які саме висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Така судова експертиза може призначатись як з ініціативи суду, так і за клопотанням учасників судового процесу, а її проведення може бути доручено тому ж або іншому експерту.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів не вбачає перелічених вище підстав необхідних для проведення додаткової експертизи, зазначені в попередній ухвалі питання, що поставлені на розгляд експерта, колегія суддів вважає слушними, такими, що повністю охоплюють всі потрібні дані, які будуть необхідні для правильного вирішення судом цього спору.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, як така, що не відповідає вимогам п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.259, 367, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2022 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді В.С.Городнича

М.Ю.Петешенкова