Справа №760/5465/22

1-кс/760/1824/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇН

06 червня 2022 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі представника власника майна ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження №22021101110000189 від 09 вересня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11.10.2021 року, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22021101110000189.

В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_5 отримала грошові кошти у сумі 30 000 дол. США від свого батька для придбання квартири, які він в свою чергу отримав від продажу будинку у м. Одеса. Зазначила, що ОСОБА_5 тривалий час позбавлена права власності на майно, не має можливості використовувати його для подальшого життя, оскільки фактично не працює в аеропорту «Бориспіль» на митниці та не отримує доходів. Вказала, що наразі в даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру. Грошові кошти не мають жодного доказового значення у даному кримінальному провадженні та не відповідають критеріям ст. 98 КПК України щодо речових доказів, а тому вважає, що арешт слід скасувати.

Просила скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.10.2021 року на грошові кошти у сумі 250 євро, 29 006 долларів США, які належать ОСОБА_5 , оскільки вважає, що арешт було накладено необґрунтовано та безпідставно.

Представник особи, в інтересах якої подано клопотання  - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених в мотивувальній частині клопотання.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, послався на те, що грошові кошти є речовими доказами, арешт накладено саме з метою збереження речового доказу, на даний час потреба в застосуванні такого заходу не відпала.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового процесу, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Встановлено, що СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22021101110000189 від 09.09.2021 року за фактами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 11.10.2021 року у кримінальному провадженні № 22021101110000189 від 09 вересня 2021 року, накладено арешт на грошові кошти, які було вилучено 10.09.2021 року під час проведення огляду місця події поблизу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний арешт накладено слідчим суддею з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки слідчим суддею при накладенні арешту встановлено, що майно, на яке просить накласти арешт прокурор, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Отже, такий арешт по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

В ході досудового розслідування слідчими СУ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області встановлено, що 16.08.2021р. на територію України, через митний кордон рейсом PS 0374 сполученням «Дубай-Бориспіль» за авіанакладними 21143496, 21143614 та 15140856 надійшов вантаж загальною масою 3267 кг, який був поданий для митного оформлення як «особисті речі».

В ході обшуку, органом досудового розслідування було встановлено, що вантаж задекларований як «особисті речі громадян» в дійсності є підакцизним товаром – «табак для кальяну» вагою 2067 кг та електронні (одноразові) сигарети вагою 1343 кг. Вартість вказаного товару становить понад 2 млн. грн.

Зазначені речі, після їх вилучення у ході проведення обшуку 17.08.2021 р. були передані на відповідальне зберігання згідно акту прийому-передачі предметів у кримінальному провадженні від 17.08.2021 р. та розписки про прийняття вилученого майна на відповідальне зберігання та забезпечення його належного зберігання прийомоздавальнику складу тимчасового зберігання № 3 ОСОБА_6

07.09.2021 р. до СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області надійшло повідомлення ГУ БКОЗ СБ України про те, що переданий на зберігання вантаж вивезено з території ДП МА «Бориспіль» невстановленими особами за сприяння службових осіб ДП МА «Бориспіль» у невідомому напрямку.

07.09.2021 р. проведено огляд місця події на території СТЗ № 3 ДПМА «Бориспіль», розташованого за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7 у ході якого з`ясовано, що 02.09.2021р. вказані речі, які прибули рейсом PS 0374 сполученням «Дубай-Бориспіль» за авіанакладними 21143496, 21143614 та 15140856, передані отримувачу ОСОБА_7 .

Таким чином, службові особи митного посту «Бориспіль» Київської митниці Державної митної служби України, зловживаючи своїм службовим становищем, усвідомлюючи, що товар є підакцизним здійснили митне оформлення вантажів "табак для кальяну" вагою 2067 кг та електронних (одноразових) сигарет вагою 1343 кг та випустили їх у вільний обіг.

10.09.2021 року, в період часу з 00:50 год. по 02:10 год., прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 у ході проведення огляду місця події поблизу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено грошові кошти.

Постановою слідчого 3 відділу СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 вказані грошові кошти, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 22021101110000189.

Слідчий суддя вважає, що зазначені грошові кошти є речовим доказом у кримінальному провадженні та відповідають ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Частиною 10 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки за встановлених обставин вбачається, що клопотання є безпідставним та таким, що не відповідає фактичним обставинам, які встановлені досудовим розслідуванням та нормам кримінального процесуального законодавства, яким законодавець передбачає чіткі підстави накладення арешту на майно.

За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання за наданими матеріалами, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності ОСОБА_5  обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права.        

Також, слідчим суддею встановлено, що на даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ОСОБА_5  та, відповідно, існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу.

Слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.

Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2021 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде оголошено 08 червня 2022 року о 12 годині 30 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1