Справа № 473/1131/22

РІШЕННЯ

іменем України

"16" червня 2022 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді - Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання - Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення

ВСТАНОВИВ:

30.05.2022 року заявник ОСОБА_1 , який зазначає, що є спадкоємцем за законом першої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 дружини ОСОБА_2 , звернувся в суд з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є його дружиною.

В обґрунтування вимог заявник вказував, що до складу спадщини входить нерухоме майно – квартира АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної сумісної власності йому та ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право власності на житло виданого 06.03.1995року органом приватизації Вознесенської міської ради (прізвища співвласників зазначено російською мовою – ОСОБА_3 , ОСОБА_3 ).

Посилаючись на те, що вирішуючи питання про встановлення даного факту, суд має виходити з положень ч. 1 ст.293 ЦПК України, законодавства України, яким не встановлено вичерпного переліку фактів, які можуть бути встановлені в порядку окремого провадження, в т.ч. справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення; у судовому порядку можуть бути встановлені будь-які факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи - заявника: задоволення заяви про встановлення факту допускається за умови існування прямого зв`язку між виникнення права на спадкування та доведення певного факту, заявник просив заяву задовольнити.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 , його представник – адвокат Вишневський А.В. - не з`явилися, суду надали заяви про розгляд справи за їх відсутності та про підтримання вимог заяви.

Заінтересована особа – ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечень проти заяви про встановлення факту, що має юридичне значення не має.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

Представлена заявником копія повторного свідоцтва про одруження від 15.05.1962 року доводить державну реєстрацію шлюбу між заявником та померлою ОСОБА_2 . Зокрема, зроблено запис №249 від 12.09.1959 року, в якому зазначається, що громадяни ОСОБА_1 1937 року народження та ОСОБА_2 1940 року народження одружилися в м.Вознесенську Миколаївської області. Суд звертає увагу, що вказане свідоцтво видане російською мовою і прізвище подружжя зазначено тотожно « ОСОБА_3 », « ОСОБА_3 ».

Постановою приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Плющ С.В. від 01.02.2022 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії – видачі свідоцтва про право на спадщину за законом – через зазначення прізвища спадкодавця ОСОБА_3 у свідоцтві про смерть, а заявник має прізвище ОСОБА_5 .

Разом з тим, наданий документ – копія будинкової книги підтверджує, що місцем проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

У пунктах 4.1. і 4.2. глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерством юстиції України №282/20595 від 22.02.2012 року вказано, що при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва. Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин. У разі потреби нотаріус не позбавлений можливості витребувати актовий запис про одруження або у встановленому порядку з`ясувати питання ідентичності прізвища « ОСОБА_3 », « ОСОБА_5 », або щодо їх тотожності при написанні.

Відповідно до ст.49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє, якщо: не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії а також в інших випадках, передбачених законом. Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову. Статтею 50 цього Закону передбачено можливість оскарження в судовому порядку нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта.

Отже, встановлення факту, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та заявник - ОСОБА_1 були чоловіком та дружиною процесуальний закон не потребує, тому суд відмовляє у задоволенні заяви, оскільки цей факт було підтверджено під час судового розгляду представленою копією свідоцтва про їх одруження.

Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Миколаївський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

       Суддя:                                           О.Є.Старжинська