Справа № 175/1099/22

Провадження № 3/175/527/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року смт. Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Заборський В.О., за участю секретаря судового засідання Бабко-Малої В.В., прокурора Мухи Я.І., особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Малик А.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, одруженого, працюючого генеральним директором ПрАТ «Дніпрополімермаш», депутата Дніпропетровської обласної ради, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу №323, складеного 20.05.2022 року оперуповноваженим відділу Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області ДСР Національної поліції України Гімбіцьким М.Ю., Національним агентством з питань запобігання корупції проведено повну перевірку декларації за 2020 рік ОСОБА_1 подану 26.03.2021 року, із змінами від 01.04.2021 року, до Єдиного державного реєстру декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, який 08.12.2020 року обраний депутатом Дніпропетровської обласної ради і на якого відповідно до положень п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон) поширюється дія цього Закону, та за результатами перевірки встановлено, що суб`єкт декларування при складенні та поданні декларації зазначив такі недостовірні відомості:

1. У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації

1.1 Суб`єкт декларування зазначив недостовірні відомості про земельну ділянку загальною площею 848181,00 кв.м, що розташована за адресою: смт. Гвардійське, Сімферопольська область АРК, що належить йому на праві власності, вказавши загальний розмір належних йому земельних ділянок та їх місце розташування.

Зазначені відомості підтверджуються наданими поясненнями суб`єкта декларування та відомостями Державного земельного кадастру.

Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, який є відкритим та загальнодоступним, у суб`єкта декларування перебувають у приватній власності земельні ділянки, розташовані за адресою: смт. Гвардійське, Сімферопольська область АРК, а саме:

- кадастровий номер 0124755300:12:001:0040, загальною площею 32120,00 кв.м, вартістю 11101,00 грн.;

- кадастровий номер 0124755300:12:001:0065, загальною площею 29433,00 кв.м, вартістю 11101,00 грн.;

- кадастровий номер 0124755300:12:001:0063, загальною площею 29588,00 кв.м, вартістю 11101,00 грн.;

- кадастровий номер 0124755300:12:001:0069, загальною площею 34984,00 кв.м, вартістю 11101,00 грн.;

- кадастровий номер 0124755300:12:001:0070, загальною площею 33550,00 кв.м, вартістю 11101,00 грн.;

- кадастровий номер 0124755300:12:001:0071, загальною площею 42933,00 кв.м, вартістю 11101,00 грн;        

- кадастровий номер 0124755300:12:001:0074, загальною площею 33658,00 кв.м, вартістю 11101,00 грн.;

- кадастровий номер 0124755300:12:001:0076, загальною площею 74470,00 кв.м, вартістю 11101,00 грн.;

- кадастровий номер 0124755300:12:001:0085, загальною-площею 26031,00 кв.м, вартістю 48814,15 грн.;

- кадастровий номер 0124755300:12:001:0088, загальною площею 30015,00 кв.м, вартістю 46635,00 грн.;

- кадастровий номер 0124755300:12:001:0067, загальною площею 31326,00 кв.м, вартістю 45 635,00 грн;

- кадастровий номер 0124755300:12:001:0092, загальною площею 24783,00 кв.м, вартістю 45635,00 грн.;

- кадастровий номер 0124755300:12:001:0054, загальною площею 28959,00 кв.м, вартістю 11101,00 грн.;

- кадастровий номер 0124755300:12:001:0109, загальною площею 33966,00 кв.м, вартістю 11101,00 грн.;

- кадастровий номер 0124755300:12:001:0110, загальною площею 42422,00 кв.м, вартістю 11101,00 грн.;

- кадастровий номер 0124755300:12:001:0117, загальною площею 38603,00 кв.м, вартістю 11101,00 грн.;

- кадастровий номер 0124755300:12:001:0107, загальною площею 33424,00 кв.м, вартістю 11101,00 грн.;

- кадастровий номер 0124755300:12:001:095, загальною площею 34878,00 кв.м, вартістю 11101,00 грн.;

- кадастровий номер 0124755300:12:001:0086, загальною площею 33979,00 кв.м, вартістю 70913,21 грн.;

- кадастровий номер 0124755300:12:001:0119, загальною площею 35933,00 кв.м, вартістю 11101,00 грн.;

- кадастровий номер 0124755300:12:001:0115, загальною площею 40110,00 кв.м, вартістю 11101,00 грн.;

- кадастровий номер 0124755300:12:001:0121, загальною площею 34746,00 кв.м, відповідно до відомостей Державного земельного кадастру вартість цієї земельної ділянки відсутня.

Тобто, суб`єкт декларування у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 434 248,36 грн., чим порушив п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону.

2. У розділі 12 «Грошові активи» декларації

2.1 Суб`єкт декларування не зазначив відомостей про розмір залишків грошових активів, розміщених        ним в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на        рахунках:

- №UА753052990000026206872495792 у розмірі - 7206,80 грн.;

- №UА163052990000026209641026913 у розмірі - 5 доларів США, що еквівалентно 141,37 грн. за курсом НБУ станом на 31.12.2020 року;

- №UА943052990000026208640934654 у розмірі 0,53 долара США, що еквівалентно 14,99 грн. за курсом НБУ станом на 31.12.2020 року;

- №UА1513052990000026203756206033 у розмірі 1294,99 грн..

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 8658,15 грн..

2.2 Суб`єкт декларування не зазначив відомостей про розмір залишків грошових активів, розміщених        ним в АТ «АКБ» Конкорд» на рахунку №UА563073500000026201202409202 у розмірі - 5 889,16 грн..

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 5889,16 грн..

Тобто, суб`єкт декларування у розділі 12 декларації зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 14547,31 грн., чим не дотримав вимоги п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 01.04.2021 року, тобто день подання недостовірних відомостей у декларації за 2020 рік, датою виявлення адміністративного правопорушення є дата складання зазначеного протоколу.

Таким чином, ОСОБА_1 , який є суб`єктом декларування подав недостовірні відомості у декларації на загальну суму 448795,67 грн., що становить розмір від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації за 2020 рік, чим порушив вимоги п.п. 2,8 ч. 1 ст. 46 Закону, за що передбачено адміністративну відповідальність ч .4 ст. 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник просили закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та пропуску строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що строк притягнення до адміністративної відповідальності визначеного ст.38 КУпАП не сплив, оскільки його відлік розпочався з часу складання протоколу, а матеріалами справи в повному обсязі доводиться, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухав пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку захисника та висновок прокурора, дослідивши письмові докази, вважаю, що провадження у справі необхідно закрити з таких підстав.

Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

За змістом ч. 4 ст. 172-6 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно примітки до ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Згідно витягу з протоколу Пленарного засідання першої сесії Дніпропетровської обласної ради VІІІ скликання ОСОБА_1 08.12.2020 року набув повноважень депутата Дніпропетровської обласної ради.

Відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в" і "г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону у декларації зазначаються відомості про об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону у декларації зазначаються відомості про наявні у суб`єкта декларування або членів його сім`ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах.

Як зазначено у протоколі, під час проведення перевірки декларації встановлено, що ОСОБА_1 подав недостовірні відомості у декларації на загальну суму 448795,67 грн., що становить розмір від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації за 2020 рік.

Однак, вказані обставини не знайшли свого підтвердження в суді.

Так, у своїх поясненнях ОСОБА_1 заначив, що він відобразив в пункті 2 розділу 3 «Об`єкти нерухомості» щорічної декларації за 2020 рік, що йому на праві власності належать земельні ділянки, розташовані у населеному пункті Гвардійське Сімферопольського району АРК та їх загальну площу, яка складає 848181 кв.м. Умислу приховати інформацію про вартість земельних ділянок він не мав, але не вказав її, так як на час заповнення декларації у нього на руках не було правовстановлюючих документів на земельні ділянки, які він відчужив у 2021 році, а тому всі документи на них передав покупцю. За відсутності інформації про вартість земельних ділянок він скористався альтернативною, яка передбачена в декларації, та вказав, що вартість не відома/не застосовується. Так само, він вказував і в інших розділах декларації, де вартість майна йому була невідома на час заповнення декларації, але чомусь в ході перевірки вибірково заначили лише про недостовірні відомості про земельні ділянки. Що стосується не зазначення ним залишків коштів на рахунках АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 у розмірі 7206,80 грн., № НОМЕР_2 у розмірі 5 доларів США, що еквівалентно 141,37 грн., №UА943052990000026208640934654 у розмірі 0,53 долара США, що еквівалентно 14,99 грн., №UА1513052990000026203756206033 у розмірі 1294,99 грн., та в АТ «АКБ «Конкорд» на рахунку № НОМЕР_3 у розмірі 5889,16 грн., то відповідно до інформації АТ КБ «Приватбанк» від 01.06.2022 року рахунок НОМЕР_4 був закритий у 2013 році, та всі ці кошти є незначними, та зберігалися на них виключно для обслуговування карток з можливістю списання в будь-який час за необхідністю банком щодо оплати послуг по обслуговуванню, а тому і не були взяті ним до уваги.

Таких пояснень ОСОБА_1 в суді не спростовано.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вже було зазначено судом вище, ч. 4 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Однією з конструктивних ознак складу вказаного адміністративного правопорушення є завідомо недостовірне, тобто свідоме зазначення або не зазначення суб`єктом декларування певного майна у декларації або відомостей про його вартість, та не зазначення суб`єктом наявних у нього грошових коштів, які розміщені на банківських рахунках.

В силу ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суб`єктивна сторона правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого умислу, тоді як вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Отже, наданими суду матеріалами має бути доведено, що особа, стосовно якої складений протокол про адміністративне правопорушення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, мала мету внести до декларації завідомо недостовірні відомості.

Окрім того в абзаці 6 пункту 57 Роз`яснень щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларацій та повідомлень про суттєві зміни в майновому стані) (далі Роз`яснення) роз`яснені дії декларанта у разі, якщо не відома вартість об`єкта ні на дату набуття права, ні за його останньою оцінкою (або така оцінка не проводилася), то у відповідному полі форми декларації слід обрати позначку «Не відомо» (крім майна, зазначеного у розділі 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» декларації, право на яке набуто після подання першої декларації).

Вищезазначене Роз`яснення не містить будь-яких вказівок про необхідність з`ясування декларантом даних про вартість належного йому майна із Державних реєстрів або інших джерел, у разі, якщо така вартість декларанту не відома.

Про відсутність умислу у ОСОБА_1 на подання завідомо недостовірних відомостей у щорічній декларації за 2020 рік щодо земельних ділянок, на переконання суду, свідчить сам факт відображення ОСОБА_1 у декларації про належні йому на праві власності земельні ділянки розміром 848181,00 кв.м, розташовані у с. Гвардійське Сімферопольського району АРК. Вартість земельних ділянок не вказана із-за відсутності правовстановлюючих документів у декларанта на час заповнення декларації та наявної можливості альтернативно зазначити відомості про вартість, а саме: невідомо або не застосовується.

Не зазначені ОСОБА_1 у розділі 12 «Грошові активи» декларації відомості про залишки грошових коштів на загальну суму 14547,31 грн. не є суттєвими, а крім того, на переконання суду, відсутній умисел особи на приховування грошових коштів на банківських рахунках у розмірі: 7206,80 грн., 5 доларів США (141,37 грн.), 0,53 долара США (14,99 грн.), 1294,99 грн. та 5889,16 грн., при відображенні в розділі 12 «Грошові активи» наявних інших значних грошових коштів в національній та іноземній валюті.

Встановлене свідчить про недоведеність наміру у ОСОБА_1 приховати чи свідомо внести завідомо неправдиві відомості до декларації, що свідчить про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Зважаючи на те, що законом в диспозиції ч. 4 ст.172-6 КУпАП визначені наслідки порушення вимог фінансового контролю за наявності умислу, логічним є висновок про те, що вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Крім того, даної правової позиції дотримується й судова палата у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка у своєму інформаційному листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією від 22 травня 2017 року, вказала, що суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Також, на умисну форму вини та наявність відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, як на обов`язкові ознаки корупційного правопорушення звертає увагу Конституційний Суд України в рішенні від 06.10.2010 року (справа №1-27/2010).

Суд зазначає, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, але всупереч цим вимогам, відповідного доказового матеріалу у справі на обґрунтування складеного Протоколу не забезпечено.

Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У справі «Барбера, Мессегу і Джабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Суд вважає неспроможними доводи ОСОБА_1 та його захисника Малик А.С., що на час розгляду адміністративної справи закінчився шестимісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності, передбачений ст. 38 КУпАП, оскільки він почав спливати з часу проведення НАЗК відповідної перевірки декларації ОСОБА_1 та складання Обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, затвердженого заступником голови НАЗК 14.01.2022 року. Так само, прокурор Муха Я.І. під час розгляду справи, помилково вважав, що шестимісячний строк, передбачений ст.38 КУпАП, почав спливати з часу складання уповноваженою особою протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.172-6, 247, 283-285 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя                                                                                                   В.О.Заборський