Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/31/22

Провадження № 1-кп/553/106/2022

У Х В А Л А

Іменем України

16.06.2022м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинувачених: ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6 ,

захисників – адвокатів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження по обвинуваченню  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.1 ст.306 КК України, ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.1 ст.306 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч. 2 ст.27, ч.3 ст.307, ч.2 ст.310 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Ленінського районного суду м. Полтави надійшли матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.1 ст.306 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч. 3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.1 ст.306 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за ч. 2 ст.27, ч.3 ст.307, ч.2 ст.310 КК України, для розгляду.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження  строку дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою обвинуваченим  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , оскільки підстав для зміни застосованих стосовно них запобіжних заходів на більш м`які, не пов`язані із триманням під вартою, не вбачається, оскільки відповідно до ст. 177 КПК України існують ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачені можуть перешкоджати кримінальному провадженню та інші більш м`які запобіжні заходи неможливо застосувати до них, оскільки у разі застосування до останніх більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, не можливо запобігти ризикам, так як всі вони передбачають перебування на волі, що дає їм можливість негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні. При цьому, звертав увагу на те, що строки застосування запобіжних заходів, обраних обвинуваченим спливають, а також просив суд призначити вказане кримінальне провадження до розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник – адвокат ОСОБА_7 , в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , просили змінити його на домашній арешт, щодо клопотання прокурора про призначення кримінального провадження до розгляду не заперечували.

Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник- адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, щодо клопотання прокурора про призначення кримінального провадження до розгляду не заперечували.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник-адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні також заперечували проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, щодо клопотання прокурора про призначення кримінального провадження до розгляду не заперечували.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотань, дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

При вирішенні питання щодо можливості продовження або зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

22.04.2022 року ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, продовжено на строк 60 (шістдесят) днів, без визначення застави. Строк застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалено рахувати з 22 квітня 2022 року 11 год. 45 хв. по 21 червня 2022 року 11 год. 45 хв. включно. Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою, було продовжено на строк 60 (шістдесят) днів, без визначення застави. Строк застосування запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухвалено рахувати з 22 квітня 2022 року 11 год. 45 хв. по 21 червня 2022 року 11 год. 45 хв. включно. Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді тримання під вартою, було продовжено на строк 60 (шістдесят) днів, без визначення застави. Строк застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ухвалено рахувати з 22 квітня 2022 року 11 год. 45 хв. по 21 червня 2022 року 11 год. 45 хв. включно.

Підстав для зміни застосованого стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою, не вбачається, оскільки відповідно до ст. 177 КПК України існують наступні ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню:

- обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується в скоєнні особливо тяжкого злочину та може переховуватись від суду через побоювання майбутнього покарання;

- обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, показання яких матимуть доказове значення у суді;

- обвинувачений ОСОБА_4 може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Разом з тим, інші більш м`які запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що може дати йому можливість негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Підстав для зміни застосованого стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою, не вбачається, оскільки відповідно до ст. 177 КПК України існують наступні ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачена може перешкоджати кримінальному провадженню:

- обвинувачена ОСОБА_5 обвинувачується в скоєнні особливо тяжкого злочину та може переховуватись від суду через побоювання майбутнього покарання;

- обвинувачена ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, показання яких матимуть доказове значення у суді;

- обвинувачена ОСОБА_5 може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Разом з тим, інші більш м`які запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченої ОСОБА_5 , оскільки застосування до обвинуваченої ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що може дати їй можливість негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Підстав для зміни застосованого стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою, не вбачається, оскільки відповідно до ст. 177 КПК України існують наступні ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню:

- обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину та може переховуватись від суду через побоювання майбутнього покарання;

- обвинувачений ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, показання яких матимуть доказове значення у суді;

- обвинувачений ОСОБА_6 може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Разом з тим, інші більш м`які запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що може дати йому можливість негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених, на які посилається прокурор, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд оцінює сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: можливість переховування від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання їх винуватими у скоєні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вони обвинувачуються, та приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не можливе, а тому, суд продовжує строк тримання під вартою обвинуваченим.

Під час розгляду питання про продовження запобіжного заходу судом вивчалась можливість застосування відносно обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам. Проте, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченими та їх захисниками на їх користь, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинувачених і виконання процесуальних рішень у справі.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов`язок підтримувати публічне обвинувачення в суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, без визначення застави, на підставі п.5 ч.4 ст.183 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

При цьому одним із зобов`язань України, що випливає з її членства в Раді Європи, є, зокрема, обов`язок забезпечувати належне виконання рішень Європейського суду з прав людини.

Згідно з п. 1 ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення Європейського суду є обов`язковими для виконання.

Враховуючи те, що обставини які стали підставою для продовження щодо обвинувачених вищевказаних запобіжних заходів не змінились, з метою запобігання вчиненню ними інших кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку щодо необхідності продовження обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики передбачені ст. 177 КПК України.

Крім того, дане кримінальне провадження підсудне Ленінському районному суду м. Полтави. Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст. 291 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

Відповідно до ч.2 ст. 315 КПК України, з метою підготовки до судового розгляду, суд:

1) визначає дату та місце проведення судового розгляду;

2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд;

3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;

4) розглядає клопотання учасників судового провадження про:

здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту;

витребування певних речей чи документів;

здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.

5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Згідно ч.2 ст. 316 КПК України, судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

А тому, з урахуванням думки учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку щодо можливості призначення судового розгляду матеріалів вказаного кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 197, 314, 315 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

 Клопотання прокурора – задовольнити.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, продовжити на строк 60 (шістдесят) днів, без визначення застави.

Строк застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 16 червня 2022 року 11 год. 55 хв. по 15 серпня 2022 року 11 год. 55 хв. включно.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою, продовжити на строк 60 (шістдесят) днів, без визначення застави.

Строк застосування запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рахувати з 16 червня 2022 року 11 год. 55 хв. по 15 серпня 2022 року 11 год. 55 хв. включно.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді тримання під вартою, продовжити на строк 60 (шістдесят) днів, без визначення застави.

Строк застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рахувати з 16 червня 2022 року 11 год. 55 хв. по 15 серпня 2022 року 11 год. 55 хв. включно.

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.1 ст.306 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.1 ст.306 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч. 2 ст.27, ч.3 ст.307, ч.2 ст.310 КК України призначити до розгляду на 10 год. 30 хв. 24 червня 2022 року.

Судовий розгляд проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання викликати сторони та інших учасників кримінального провадження.

Про день розгляду справи повідомити прокурора.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченими – в той же строк з дня отримання копії ухвали в частині продовження строку запобіжного заходу, в іншій частині – ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1