ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2022 року                                                                        м. Чернівці

справа № 715/3010/21

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого        Владичан А. І.

суддів: Лисак І.Н., Литвинюк І.М.

секретар: Скрипка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Глибоцької селищної ради про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та виданого на його підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, встановлення факту спільного проживання з спадкодавцем, визнання недійсним заповіту, визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права власності на спадкове нерухоме майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Андрухович Василь Йосипович, на ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 13 травня 2022 року, (головуючий у 1-й інстанції Цуркан В.В.),-

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Глибоцького районного суду Чернівецької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Глибоцької селищної ради про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та виданого на його підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, встановлення факту спільного проживання з спадкодавцем, визнання недійсним заповіту, визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права власності на спадкове нерухоме майно.

Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 13 травня 2022 року клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено, та призначено по справі судову почеркознавчу експертизу.

________________________________________________________________________________

Провадження 22ц/822/482/22

На вирішення експертизи поставлено питання:

  1.Чи однією особою виконані підписи від імені спадкодавця у першому та другому  примірнику заповіту, зареєстрованого секретарем  Черепковецької сільської  15.01.2001 року за  номером № 2  та у  Журналі реєстрації  нотаріальних дій  Черепковецької  сільської ради в графі 7 запису №2 на сторінці 5.

2. Чи ідентичні підписи вчинені від імені ОСОБА_5 у першому та другому примірнику заповіту, зареєстрованого секретарем Черепковецької сільської ради 15.01.2001 року за номером № 2 та у Журналі реєстрації нотаріальних дій в графі №7 запису №2 на сторінці 5.

3.Чи виконані підписи у першому та другому примірнику заповіту, зареєстрованого секретарем Черепковецької сільської ради 15.01.2001 року за номером № 2 та Журналі реєстрації нотаріальних дій в графі № 7 запису №2 на сторінці 5 - ОСОБА_5 , чи іншою особою (особами).

Проведення експертизи доручено експертам Чернівецького НДЄКЦ МВС України (вул. Героїв Майдану, 77-Д, м. Чернівці, 58013).

Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ч.1 ст.384, ч.1 ст.385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Витрати по оплаті вартості проведення експертизи покладено на позивача – ОСОБА_1 .

Зупинено провадження по справі на час  проведення експертизи.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Андрухович Василь Йосипович, подав апеляційну скаргу, в якій вважає її незаконною та необґрунтованою, а також такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не заслухавши пояснення сторін, не встановивши та не з`ясувавши їх правові позиції щодо предмету спору, обґрунтованість позовних вимог, не з`ясувавши чи є позивачка особою, яка прийняла спадщину, чи порушуються її спадкові права без прийняття нею спадщини, а без прийняття спадщини позивачка права на оскарження заповіту немає.

Посилається на те, що позивачкою не вчинено жодних дій щодо прийняття спадщини, а тому у неї відсутня юридична заінтересованість у встановленні заповіту, складеного спадкодавцем на користь її рідного брата (відповідача по справі), недійсним, оскільки право на спадкування позивачці не належить внаслідок спливу строку на його реалізацію.

Вказує, що позивачка є особою, яка не прийняла спадщину після смерті матері та батька, і оскаржуваний заповіт на її спадкові права не впливає, тому відсутні правові підстави для призначення у цивільній справі судової почеркознавчої експертизи. Позивачка у спосіб, який не передбачений законом, намагається поставити під сумнів дійсність заповіту, а відтак і дійсність правовстановлюючих документів на спадкове майно, і такі дії позивачки є незаконними та протиправними, а суд першої інстанції всупереч вимогам закону призначив судову почеркознавчу експертизу по справі.

Зазначає, що при винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не надав експертній установі почерковий матеріал, як це передбачено абз.1 п.1.3. Рекомендацій чим грубо порушив вимоги статті 107 ЦПК України. В оскаржуваній ухвалі не зазначено документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку або підпису особи (спадкодавця).

Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 посилається на те, що вимоги відповідача ОСОБА_2 викладені в апеляційній скарзі нею визнаються повністю, оскільки після смерті їхніх батьків, ОСОБА_1 спадщину не прийняла, до суду із заявою про надання їй додаткового строку для прийняття спадщини не зверталася, а тому її спадкові права не порушені і в неї відсутні правові підстави для оскарження заповіту та документів, що підтверджують право власності ОСОБА_2 на спадкове майно.

Просить апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати, як таку, що ухвалена із грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга

підлягає відхиленню, з наступних підстав.

Згідно ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України  суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Глибоцької селищної ради про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та виданого на його підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, встановлення факту спільного проживання з спадкодавцем, визнання недійсним заповіту, визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права власності на спадкове нерухоме майно.

До початку з`ясувань обставин справи та дослідження доказів, позивач подала до суду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи посилаючись на те, що підписи в оригіналах заповітів та у книзі реєстрації заповітів зроблено не спадкодавцем ОСОБА_5 , а іншою особою.

Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, виходив з того, що у позовній заяві позивач ставить під сумнів, що підпис в оскаржуваному заповіті зроблений її покійним батьком, тому для повного та об`єктивного з`ясування обставин, що мають значення для справи, і для яких необхідні спеціальні знання, клопотання позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи є обґрунтованим.

Колегія судів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Приписами частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України, суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Порядок призначення експертизи судом регулюється §6глави 5 розділу І ЦПК України.

Так, відповідно до частини першої статті 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Частиною другою статті 102 ЦПК України встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з ч. 1 ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Отже, судова експертиза призначається у разі потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Відповідно до п.1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки до призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису під впливом будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів; у незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи; визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01 червня 2006 року, яке відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строки для їх отримання.

Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленого ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів вважає, що встановлення ідентичності підписів у першому та другому примірниках заповіту, а також підпису заповідача в журналі реєстрації нотаріальних дій в графі №7 запису №2 на сторінці 5, які виконані ОСОБА_5 чи іншою особою входить до предмета  доказування та потребує наявних у експерта спеціальних знань, тому суд першої інстанції, з урахуванням вимог ст.13 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення клопотання позивачки.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачкою не вчинено жодних дій щодо прийняття спадщини після смерті батьків, а тому у неї відсутня юридична заінтересованість у встановленні заповіту недійсним, оскільки право на спадкування позивачці не належить внаслідок спливу строку на його реалізацію, тому оскаржуваний заповіт на її спадкові права не впливає, у зв`язку із чим відсутні правові підстави для призначення у цивільній справі судової почеркознавчої експертизи.

Однак колегія суддів не погоджується із такими доводами апеляційної скарги, та на їхнє спростування зазначає наступне.

Згідно з нормами ст. ст. 102, 106 ЦПК України, а також положень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 1997 року "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" висновок експерта є доказом в цивільному процесі. Він не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, висновками експертів.

  Звертаючись до суду із даним позовом,  ОСОБА_1 , зокрема просила про визнання недійсним заповіту, тому з огляду на заявлені позовні вимоги, до предмету доказування у даній справі входить питання достовірності підпису вчиненого заповідачем  ОСОБА_5 чи іншою особою, тому для з`ясування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування позову, необхідні спеціальні знання експертів, і суд першої інстанції дійшов вірного висновку про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Відтак, питання, на яке позивач бажає отримати відповідь, має безпосередній зв`язок з вказаною підставою позову, і на нього можна отримати відповідь лише експертним шляхом, призначивши судову експертизу.

Постановляючи ухвалу про призначення судової психологічної експертизи, суд першої інстанції вірно виходив з того, що поставлені на вирішення експерта питання стосуються предмета доказування та потребують спеціальних знань.

Колегія суддів зауважує, що такі доводи апеляційної скарги стосуються розгляду справи по суті, що суперечить загальним принципам цивільного судочинства, оскільки судом першої інстанції розглядалось лише клопотання про забезпечення доказів по справі шляхом призначення судової експертизи.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що ухвала суду про призначення експертизи напряму стосується предмета позову, та не являється остаточним рішенням, апелянтом не наведено жодного аргументу на користь того, що призначення та проведення судової експертизи будь-яким чином порушить його права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання щодо призначення експертизи та зупинення провадження у справі.

Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування ухвали суду, колегією суддів не встановлено.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дотримуючись принципу змагальності сторін і не створюючи їм перешкод у процесі доказування обставин, суд першої інстанції з урахуванням вимог ст.12 ЦПК України на переконання колегії суддів призначив експертизу з дотриманням вимог процесуального закону.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому цю ухвалу відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.    

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Андрухович Василь Йосипович, залишити без задоволення.

      Ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 13 травня 2022 року,  залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та в силу ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Дата виготовлення повного тексту постанови 30 червня 2022 року

Головуючий А.І. Владичан

 Судді: І.Н. Лисак

І.М. Литвинюк