Справа №173/706/22

Провадження №2/173/485/2022

У Х В А Л А

05 липня 2022 р. м. Верхньодніпровськ

       Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді:                                Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання:        Демяненко С.І.,

представника позивача:                        Серебрякова Е.С.,

представника відповідача:                         ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні матеріали справи

за позовом                 ОСОБА_2

до                        Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача                Приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального

                       округу Бас Яніна Анатоліївна

про                        встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області (далі - Відповідач) про встановлення факту спільного проживання Позивача з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 вітчимом, ОСОБА_3 , не менш як п`ять років однією сім`єю до часу відкриття спадщини.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06.06.2022 відкрито провадження у справі № 173/706/22, на підставі статті 53 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу Бас Яніну Анатоліївну, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.07.2022 року.

У підготовчому засіданні 05.07.2022 року представником позивача заявлені письмові клопотання про:

- виклик та допит свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;

- витребування у Приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу Бас Яніни Анатоліївни копію постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_2 та копію спадкової справи, що відкрита після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- витребування у Верхньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) копію витягу чи дублікату свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , уродженця села Калужено Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, представником позивача заявлено усне клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів.

Представник відповідача у підготовчому засіданні не заперечував проти задоволення заявлених представником позивача клопотань про поновлення пропущеного процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів, а також клопотання про витребування доказів.

У підготовчому засіданні 05.07.2022 року судом розглянуто клопотання позивача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів та вирішено задовольнити його, виходячи з наступного.

Положеннями частини 1 статті 84 ЦПК України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту статті 127 ЦПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено заявником, та чи підлягає він відновленню.

Відтак, при зверненні особи до суду з заявою про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, заявником повинно бути доведено наявність поважних причин пропуску такого строку.

Суд зауважує, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

ЦПК України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

У даному випадку, оцінивши наведені представником позивача в обґрунтування вказаного клопотання обставини, через які він був позбавлений можливості своєчасно подати клопотання про витребування доказів, суд вважає їх поважними, у зв`язку з чим на підставі частини 1 статті 127 ЦПК України клопотання задовольняє та поновлює пропущений процесуальний строк.

При цьому, розглянувши клопотання позивача про витребування доказів в порядку статті 84 ЦПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 5 статті 263 ЦПК України).

Частиною 3 статті 2 ЦПК України визначено, що однією з основних засад цивільного судочинства є змагальність сторін.

Положення частини 1 статті 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 5 статті 81 ЦПК України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Частинами 1, 2 статті 83 ЦПК України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Водночас, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (частини 1-3 статті 84 ЦПК України).

Слід звернути увагу на те, що приписи статті 84 ЦПК України не обмежують суд в праві витребувати необхідні для розгляду справи докази колом учасникiв даного судового процесу, тобто суд наділений правом витребувати такі докази також від iнших підприємств, установ та організацій, державних та інших органів чи посадових осіб, незалежно від їх участі у справі.

Необхідно враховувати, що за змістом системного аналізу приписів статей 89, 263, 376 ЦПК України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на суд покладено обов`язок всебічно та повно з`ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Відповідно до частини 1 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 376 ЦПК України неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни судового рішення.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов`язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.

Слід зазначити, що вказані висновки в тому числі відповідають рекомендаціям Ради Європи, членом якої є Україна.

Так, у Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Крім того, відповідно до пункту 62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, заявлене позивачем клопотання про витребування доказів підлягає задоволенню.

Що стосується клопотання позивача про виклик та допит свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 суд зазначає, що розгляд даного клопотання відкладено до встановлення фактичних обставин справи. Процесуальний закон не містить положень щодо обов`язку суду негайно після подання відповідного клопотання вирішити питання про його задоволення чи відхилення, а суд відповідно, якщо виходячи з суті клопотання та стадії розгляду справи, неможливо визначитись щодо його відповідності обставинам справи, - не позбавлений права відкласти його розгляд до встановлення фактичних обставин, достатніх для з`ясування обґрунтованості клопотання.

За таких обставин, з метою дотримання процесуальних прав сторін, рівності сторін перед законом і судом, змагальності, дотримання принципів диспозитивності та пропорційності, закріплених положеннями статей 7, 13-15 ЦПК України та виконання завдань підготовчого провадження, суд, керуючись пунктом 4 частини 5 статті 198 ЦПК України вважає за необхідне оголосити у підготовчому засіданні перерву.

Керуючись статтями 84, 127, 198, 260, 261 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1.        Оголосити у підготовчому засіданні перерву до 21.07.2022 р. о 13 год. 15 хв. Наступне підготовче засідання відбудеться у приміщенні Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області (Дніпропетровська область, місто Верхньодніпровськ, вул. Яблунева, буд. 47, зал. № 2).

2.        Клопотання позивача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів задовольнити.

3.        Поновити позивачу пропущений процесуальний строк для подання клопотання про витребування доказів.

4.        Клопотання позивача про витребування доказів задовольнити.

5.        В порядку статті 84 ЦПК України витребувати у Приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу Бас Яніни Анатоліївни копію постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_2 та копію спадкової справи, що відкрита після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

6.        В порядку статті 84 ЦПК України витребувати у Верхньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) копію витягу чи дублікату свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , уродженця села Калужено Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

7.        Попередити Приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу Бас Яніну Анатоліївну та Верхньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) що відповідно до частини 7 статті 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

8.        Викликати у підготовче засідання учасників справи, явку яких визнати обов`язковою.

9.        Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

10.        Сторони можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://vd.dp.court.gov.ua/sud0406///.

Повний текст ухвали складено та підписано 06.07.2022 року.

Суддя                                                                                Н.В. Новіченко