Справа №11-420/10 Головуючий у суді у 1 інстанції -
Номер провадження - Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Категорія -
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року серпня 19 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Безверхого О.М.
суддів - Гончарова М.В., Моїсеєнко Т.М.
з участю прокурора - Лавруся В.О. адвоката - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на постанову Кролевецького районного суду Сумської області від 10 липня 2009 року, якою частково задоволено його клопотання про приведення у відповідність з Кримінальним кодексом України 2001 року вироку Кролевецького районного суду Сумської області від 23 вересня 1999 року відносно ОСОБА_3, -
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Кролевецького районного суду Сумської області від 23 вересня 1999 року ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за ст.ст. 148-2 ч. З, 148-5 ч.2, 172 ч.2,42 КК України (1960 року) до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна.
Постановою Кролевецького районного суду Сумської області від 10 липня 2009 року за клопотанням захисника - адвоката ОСОБА_2 вищезазначений вирок суду приведено у відповідність з діючим законодавством. Постановлено вважати ОСОБА_3 засудженим : за ч. З ст. 148-2 КК України із застосуванням ст. 44 КК України 1960 року на три роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на три роки; за ч. 2 ст. 148-5 КК України із застосуванням ст. 44 КК України 1960 року на один рік позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на три роки, за ч. 2 ст. 172 КК України із застосуванням ст. 44 КК України 1960 року на один рік позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на три роки, а на підставі ст. 42 КК України за сукупністю злочинів до остаточного покарання - двох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на три роки.
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_2 щодо перекваліфікації дій ОСОБА_3 на статті Кримінального кодексу України 2001 року відмовлено.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду та задовольнити його клопотання щодо приведення вироку суду від 23 вересня 1999 року відносно ОСОБА_3 у відповідність із КК України 2001 року, а саме: перекваліфікувати його дії зі ст.148-2 ч.З, 148-5 ч.2, 172 ч.2 КК України 1960 року на ст. 212 ч. 1, ст. 222 ч. 2 та ст. 366 ч.2 КК України 2001 року та привести у відповідність призначене йому покарання.
Вислухавши доповідь судді, пояснення адвоката , який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція адвоката ОСОБА_2 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Вирішуючи цю справу, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України 2001 року закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.
З цього слідує, що пом'якшення кримінальної відповідальності полягає як у пом'якшенні караності, так і у пом'якшенні інших кримінально- правових наслідків злочину.
З введенням нового КК України, який набрав чинності з 1 вересня 2001 року, відбулось пом'якшення кримінальної відповідальності за діяння, за які ОСОБА_3 було засуджено та за які він не відбув ще призначене покарання.
Але суд не взяв до уваги й положення ст. 12 КК України та п. 18 Перехідних та прикінцевих положень цього Кодексу щодо визначення класифікації злочинів, вчинених ОСОБА_3, що теж поліпшувало його становище.
Зокрема, у порівнянні з диспозицією ст. 148-2 КК України 1960 року у ст. 212 КК України 2001 року змінився в бік поліпшення становища засудженого критерій визначення розміру ухилення від сплати податків при існуванні незмінності розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
А тому діяння ОСОБА_3, полягаюче в ухиленні від сплати податків на суму, яка у 2225 разів перевищувала встановлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян, підпадали під ознаки ч.1 ст. 212 КК України 2001 року, тобто злочину І невеликої тяжкості, за який передбачено більш м'яке покарання, ніж за санкцією ч.3 ст. 148-2 КК України 1960 року, як тяжкого злочину.
Діяння ОСОБА_3, засудженого за ст. 148-5 ч.2 КК України 1960 року, тобто за тяжкий злочин, підпадали під ознаки ч. 2 ст. 222 КК України 2001 року, як злочину середньої тяжкості, за який у порівнянні теж передбачено більш низькі межі основного і додаткового покарання і не передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Діяння ОСОБА_3, засудженого за ст. 172 ч.2 КК України 1960 року підпадало під ознаки ст. 366 ч.2 КК України 2001 року, як злочину середньої тяжкості, за який у порівнянні передбачено більш низькі межі основного і додаткового покарання.
Таким чином, суд при вирішенні питання про приведення у відповідність з діючим законодавством вироку щодо ОСОБА_3 неправильно застосував кримінальний закон, не здійснивши зміни кваліфікації злочинів на відповідні норми КК України 2001 року, а обмежившись лише коректуванням призначеного покарання. Тому, постанова суду підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 , 377 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію адвоката ОСОБА_2 - задовільнити.
Постанову Кролевецького районного суду Сумської області від 10 липня 2010 року щодо приведення у відповідність з чинним законодавством вироку Кролевецького районного суду від 23 вересня 1999 року відносно засудженого ОСОБА_3 - змінити в частині виключення з неї неправильного застосування кримінального закону та застосування при цьому кримінального закону, який підлягає застосуванню.
Вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 23 вересня 1999 року відносно засудженого ОСОБА_3 привести у відповідність з Кримінальним кодексом 2001 року шляхом зміни кваліфікації злочинів та призначення йому покарання наступним чином:
Перекваліфікувати злочинні дії ОСОБА_3 зі ст.ст. 148-2 ч.3, 148-5 ч.2, 172 ч.2 КК України 1960 року відповідно на ст.ст. 212 ч.1, 222 ч.2, 366 ч.2 КК України 2001 року та призначити йому покарання:
за ст. 212 ч. 1 КК України - у виді штрафу в сумі 8500 гривень;
за ст. 222 ч.2 КК України - у виді позбавлення волі на строк один рік з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно- розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями на строк три роки; за ст. 366 ч.2 КК України - у виді позбавлення волі на строк один рік з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями на строк три роки. На підставі ст. 42 КК України 1960 року за сукупністю вказаних злочинів шляхом складання призначених покарань визначити остаточне покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі на строк два роки та штрафу в сумі 8500 гривень, який виконується самостійно, з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями на строк три роки.
В іншій частині постанову суду залишити без зміни.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_5