20.08.2015

Провадження № 2/522/6509/15

Справа № 522/9740/15-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2015 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шликова С.П.,

за участю секретаря Бондаренко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Приморський районний відділ Головного управління міграційної служби в Одеській області про усунення перешкод у здійсненні права власності та користування майном шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Приморський районний відділ Головного управління міграційної в Одеській області про усунення перешкод у здійсненні права власності та користування майном шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, мотивуючи свої вимоги наступним:

Позивачу на праві приватної власності на підставі договору купівлі – продажу від 10.05.2007 року належить квартира АДРЕСА_1.

На теперішній час за вказаною адресою також зареєстровані відповідачі у спраі – ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 не проживає з 2006 року, а відповідач ОСОБА_2 – з 2010 року.

Реєстрація відповідачів за вищевказаною адресою, тобто у квартирі, яка належить ОСОБА_1, створює останньому перешкоди у реалізації його права власності на вказану квартиру, а також, як позивач вказує у позовній заяві, він змушений нести додаткові витрати на сплату комунальних послуг, які комунальними службами нараховуються з розрахунку всіх зареєстрованих у квартирі.

Просив суд усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме квартирою № 10 у будинку №54 по вул. Новосельського у м. Одесі, а також шляхом зняття з реєстраційного обліку відповідачів за вказаною адресою.

У судовому засіданні позивач заявлені ним позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, надав суду аналогічні пояснення тим, що викладені у позовній заяві.

До судового засідання відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з’явилися, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, від них не надійшло повідомлення про причини неявки, клопотань про відкладення справи від них до суду не надходило, тому враховуючи, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив, відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.

До судового засідання представник третьої особи не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю на адресу суду не надходило.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що між сторонами виник спір щодо житлових правовідносин.

У відповідності до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.

Статтею 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 386 ЦК України, власник, який має всі підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушення.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності ч. 3 ст. 47 Конституції України ніхто не може бути у примусовому порядку позбавлений житла не інакше як згідно законодавства за рішенням суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно зі ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням унаслідок відсутності особи понад встановлених строків здійснюється у судовому порядку.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі – продажу квартири від 10.05.2007 року, посвідченого Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого у КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості» 24.05.2007 року. (а.с. 15-16,17)

Також, у судовому засіданні встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується наданою суду копією довідки (виписки з домової книги про склад родини та реєстрацію) № 10 від 18.03.2015 року, виданої Комунальним підприємством «Житлово – експлуатаційний сервіс «Порто - Франківський». (а.с. 6)

За відомостями адресно – довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4. (а.с.18,19)

У відповідності до наданої суду відповіді від 10.06.2015 року № 6270/04 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 з 01.04.2014 року перебуває на обліку у УПФУ в Приморському районі м. Одеси, як отримувач пенсії, ОСОБА_2, як отримувач пенсії в управліннях Пенсійного фонду України в одеській області не перебуває. (а.с. 37)

Згідно з наданою суду відповіддю Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 12.06.2015 року №31/17 вх4213, 04.05.2012 року слідчим підрозділом ОМУ ГУ МВС України в Одеській області відносно ОСОБА_2 порушено кримінальну справу за обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, 09.07.2014 року слідчим СВ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області зареєстровано кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 190 КК України, відносно останнього також складалися протоколи про адміністративне правопорушення за порушення правил дорожнього руху України.

Крім того, з відповіді Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області вбачається, що у відношенні ОСОБА_3 будь – яка інформація адміністративного та кримінального характеру відсутня. (а.с. 51)

Крім того, згідно з наданою суду інформацією Виконавчого Комітету Одеської міської ради від 12.06.2015 року № 02.2-13/564, ОСОБА_3, починаючи з 2006 року по теперішній час до районних адміністрації Одеської міської ради не зверталася, за наданою інформацією Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 26.11.2014 року за №1735/01-11 від служби у справах дітей Одеської міської ради надійшло клопотання про розгляд питання органом опіки та піклування щодо встановлення порядку участі ОСОБА_2 у вихованні малолітнього сина. На засідання ради опіки та піклування заявник не з’явився, рішення прийнято не було. (а.с. 52,53)

Як вбачається з наданої суду відповіді Управління державної реєстрації Головного управління територіального управління юстиції в Одеській області від 12.06.2015 року № 1942/08.1-27 за результатами проведеної перевірки по першим примірникам первинних та поновлених актових записів, які зберігаються у відділах державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб територіальних управлінь юстиції м. Одеси та Одеської області актових записів про державну реєстрацію смерті відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не виявлено. (а.с. 55)

Крім того, у відповідності до наданого суду акту Одеської обласної громадської організації «Об’єднання творчої інтелігенції «Ассамблея», яка є на підставі договору оренди з 2014 року орендатором квартири АДРЕСА_4, яка належить ОСОБА_1, а також ОСОБА_1 підтверджують, що у вказаній квартирі не проживають зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 72)

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання останніх такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою №10 у будинку №54 по вул. Новосельського у м. Одесі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ніяких обов’язків по платі за комунальні послуги не несуть, особистих речей відповідачів у квартирі не має, реєстрація відповідачів у спірній квартирі порушує житлові права позивача, які гарантовані ч.ч.1,3 ст. 47 Конституції України, на житлову площу у квартирі АДРЕСА_5 відповідачі не претендують, на теперішній час не ставлять питання про своє вселення у вказану квартиру або усунення перешкод в користуванні житлом.

Щодо позовних вимог позивача про зняття відповідачів з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_2, суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню, оскільки рішення суду щодо визнання відповідачів такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням є відповідною правовою підставою для зняття їх з реєстраційного обліку та додаткового застереження не потребує.

Так, згідно зі ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи      днів на підставі остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою).

Отже, зняття особи з реєстраційного обліку проводиться компетентним (уповноваженим державою) органом та залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового чи цивільного законодавства. Однак спору між позивачем та Приморським районним відділом у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області з приводу зняття відповідачів з реєстраційного обліку немає.

Таким чином, виходячи зі змісту зазначених норм закону, прийняте рішення суду про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, відповідно, є підставою для зняття цієї особи з реєстрації, тому додатково зобов'язувати реєстраційні органи вчинити ці дії немає потреби.

Вирішуючи відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, питання щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 243,60 грн. (а.с. 13) з відповідачів ОСОБА_2Є та ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 по 121,80 грн. з кожного з відповідачів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.. 47 Конституції України, ст..ст. 316,317,318,319,383,391 ЦК України, ст. 72 ЖК УРСР, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 10, 11, 15, 88, 209, 212, 214-215,224-226, 294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою № 10 в будинку № 54 по вул. Новосельського м. Одеси.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою № 10 в будинку № 54 по вул. Новосельського м. Одеси.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок по 121 (сто двадцять одній) гривні 80 копійок з кожного відповідача.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: