ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі про банкрутство

06.07.2022 Справа № 910/1516/22

За заявою Приватного акціонерного товариства «Газтранзит» з іноземними інвестиціями» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців,26-В, ідентифікаційний номер 25273549)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська нерудна компанія" (03065, м. Київ, вул. Козелецька,24, прим.24, ідентифікаційний номер 38628196)

про банкрутство

Суддя Яковенко А.В.

секретар судового засідання Смігунов В.В.

Представники сторін:

від заявника - Сербінов О.С.,

від боржника - Беніцька В.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2022 року Приватне акціонерне товариство "Газтранзит" з іноземними інвестиціями звернулося до суду з заявою про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська нерудна компанія".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2022 № 910/1516/22 заяву Приватного акціонерного товариства "Газтранзит" з іноземними інвестиціями було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 21.02.2022.

18.02.2022 до суду надійшло клопотання боржника про відкладення підготовчого засідання.

Судове засідання, призначене на 21.02.2022, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.04.2022 призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 20.06.2022.

08.06.2022 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська нерудна компанія» на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.

20.06.2022 до суду надійшло клопотання боржника про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 20.06.2022 судом оголошено перерву до 06.07.2022.

Крім того, у судовому засіданні представником заявника долучено до матеріалів справи додаткові пояснення до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

27.07.2022 до Господарського суду м. Києва надійшла відповідь заявника на відзив.

05.07.2022 до суду надійшли пояснення боржника з урахуванням додаткових пояснень ініціюючого кредитора від 20.06.2022.

06.07.2022 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства «Газтранзит» з іноземними інвестиціями» про долучення доказів до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене на 06.07.2022, з`явилися повноважні представники сторін.

Представник боржника у судовому засіданні заперечував проти відкриття провадження у справі про банкрутство з підстав викладених у відзиві та додаткових поясненнях.

Згідно з приписами ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 Кодексу під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи та дослідивши докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська нерудна компанія» зареєстрована за адресою: 03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24, прим. 24 з присвоєнням ідентифікаційного коду 38628196.

За твердженнями Заявника у Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська нерудна компанія» наявна заборгованість у розмірі 121 787 009,93 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Кодексу, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

На підтвердження своїх посилань, звертаючись до суду про ініціювання процедури банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська нерудна компанія», заявником подано до суду копії договору № 26/03/19 про надання поворотної фінансової допомоги від 26.03.2019, платіжного доручення № 6 від 27.03.2019, журналу-ордеру по дебету рахунку 67-2-1 з 01.01.2019 по 31.12.2019 та виписки з АТ «Банк Альянс», журналу-ордеру по дебету рахунку 67-2-1 з 01.01.2019 по 31.12.2019, виписки з АТ «Банк Альянс» щодо повернення 24.07.2019 частини суми допомоги від боржника, акту звірки розрахунків за період з 01.01.2020 по 31.10.2020.

За наслідками дослідження описаних документів судом встановлено наступне.

26.03.2019 між ПрАТ «Газтранзит з іноземними інвестиціями» (надалі - Позикодавець) з іноземними інвестиціями» та ТОВ «Українська нерудна компанія» (надалі - Позичальник) укладено Договір № 26/03/19 про надання поворотної фінансової допомоги, за яким Позикодавець на умовах та у порядку, визначених даним Договором передає у користування Позичальнику поворотну фінансову допомогу у сумі, встановленій п. 2.1 зазначеного Договору, а Позичальник зобов`язується повернути її Позикодавцю у повному обсязі.

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 Договору Позикодавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, надати Позичальнику поворотну фінансову допомогу в сумі 100 000 000,00 грн., яку Позичальник зобов`язується прийняти та повернути її в обумовлений цим Договором порядок та строк.

Пунктом 1.3 Договору визначено, що поворотна фінансова допомога, яка надається відповідно до умов даного Договору, не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами та є обов`язковою до повернення.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору поворотна фінансова допомога, яка надається Позикодавцем відповідно до умов цього Договору, має бути повернута Позичальником до 22.03.2020. Позичальник зобов`язується повернути суму поворотної фінансової допомоги не пізніше останнього дня строку, встановленого в п. 3.1 цього Договору.

Пунктом 4.4 Договору визначено, що при порушенні встановленого в п.п. 3.1, 3.2 Договору строку повернення поворотної фінансової допомоги Позичальник сплачує штраф у розмірі 0,01 % від суми поворотної фінансової допомоги за кожен день прострочення.

Згідно з платіжним дорученням № 6 від 27.03.2019 АТ «Газтранзит» (код ЄДРПОУ 25273549) перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська нерудна компанія» (код ЄДРПОУ 38628196) кошти у розмірі 100 000 000,00 грн. із призначенням платежу - Поворотна фінансова допомога ДОГ. № 26/03/19 26.03.2019 БЕЗ ПДВ.

Згідно з випискою по особовому рахунку заявника у АТ «Банк Альянс» за період з 24.07.2019 по 24.07.2019 ТОВ «Українська нерудна компанія» 24.07.2019 перераховано на користь ініціюючого кредитора грошові кошти у розмірі 320 000,00 грн. з призначенням платежу - часткове повернення поворотної фінансової допомоги згідно до договору № 26/03/19 від 26.03.2019 без ПДВ.

Згідно з випискою по особовому рахунку заявника у АТ «Банк Альянс» за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 ТОВ «Українська нерудна компанія» 24.07.2019 перераховано 16.06.2020 та 04.08.2020 на користь ініціюючого кредитора грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн. та 53 000,00 грн. відповідно з призначенням платежів - часткове повернення поворотної фінансової допомоги згідно до договору № 26/03/19 від 26.03.2019 без ПДВ.

Відповідно до Акту звірки розрахунків за період з 01.01.2020 по 31.10.2020 між ПрАТ «Газтранзит» з іноземними інвестиціями» та ТОВ «Українська нерудна компанія» станом на 31.10.2020 у боржника наявна заборгованість за Договором № 26/03/19 від 26.03.2019 у розмірі 99 597 000,00 грн. Зазначений акт підписаний та скріплений печатками ініціюючого кредитора та боржника.

У подальшому заявник звернувся до ТОВ «Українська нерудна компанія» із листом-претензією № 164-Р-МЛ/0911 від 09.11.2020, в якій зазначено вимоги повернути ПАТ «Газтранзит» залишок простроченої заборгованості у сумі 99 597 000,00 грн. за Договором № 26/03/16 від 26.03.2019.

Дана претензія була отримана боржником, що підтверджується рекомендованим повідомленням № 0219208219296 про вручення поштового відправлення, однак відповіді на неї отримано не було.

Ініціюючий кредитор звернувся до боржника із повторної претензією № 37-Р-МЛ/1902 від 19.02.2021, в якій у тому числі вимагав від ТОВ «Українська нерудна компанія» повернення заборгованості у сумі 99 597 000,00 грн. за Договором № 26/03/16 від 26.03.2019.

Зазначена претензія також була отримана боржником, що підтверджується рекомендованим повідомленням № 0219208448244 про вручення поштового відправлення, однак відповіді на неї отримано не було.

Приватним акціонерним товариством «Газтранзит» з іноземними інвестиціями» у зв`язку з невиконанням боржником зобов`язань за Договором № 26/03/16 від 26.03.2019 направлено претензію № 2 (вих. № 91-Р-МЛ-0806 від 08.06.2021), в якій зазначено вимогу до боржника повернути заборгованість за вказаним договором з урахуванням штрафних санкцій та нарахованими в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних та інфляційного збільшення заборгованості у загальному розмірі 114 123 627,22 грн.

Заперечуючи проти заявленої заборгованості, боржник у відзиві та поясненнях зазнає наступне.

Відповідно до п. 2.3 Договору № 26/03/19 про надання поворотної фінансової допомоги від 26.03.2019 днем передачі суми поворотної фінансової допомоги вважається дата зарахування визначеної у п. 2.1 Договору суми грошових коштів на банківський рахунок Позичальника.

Згідно з п. 1.30 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача.

У зв`язку з чим, на думку боржника, надане до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство платіжне доручення АТ «Газтранзит» № 6 від 27.03.2019 на переказ 100 000 000,00 грн. отримувачу ТОВ «Українська нерудна компанія» з призначенням платежу: поворотна фінансова допомога ДОГ № 26/03/19 26.03.2019 без ПДВ підтверджує доручення платника здійснити переказ, а не дату зарахування визначеної у п. 2.1 Договору № 26/03/19 про надання поворотної фінансової допомоги від 26.03.2019 суми грошових коштів на банківських рахунок Позичальника.

За таких обставин, боржник вважає, що вимоги ініціюючого кредитора є непідтвердженими.

Крім того, ТОВ «Українська нерудна компанія» зазначає, що ініціюючий кредитор є юридичною особою, пов`язаною із державою-агресором.

Акціонером заявника (власником великого пакету акцій у розмірі 40,2174 %) є ПАТ «Газпром», зареєстроване на території Російської Федерації, на підтвердження чого боржником долучено відомості з відкритих джерел про юридичну особу станом на 04.04.2018.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» встановлено мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або особи, пов`язані з державою-агресором.

У зв`язку з викладеним, боржник просить суд відмовити у задоволенні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська нерудна компанія».

Дослідивши заперечення боржника, викладені у відзиві, суд зазначає наступне.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3242/18, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що «Підпунктом 2.1. пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Безготівкові розрахунки здійснюються їх учасниками відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року, (далі по тексту - Інструкція) (пункт 1.3. Інструкції). Відповідно до визначення термінів, що містяться у пункті 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року, (далі по тексту - Інструкція) розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача. Згідно з пунктом 1.13. Інструкції під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді. Ця Інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів: меморіального ордера; платіжного доручення; платіжної вимоги-доручення; платіжної вимоги; розрахункового чека; інкасового доручення (розпорядження). Отже зазначені платіжні інструменти є за своєю суттю розрахунковими документами, тобто первинними документами, що підтверджують факт оплати товару у певній господарській операції . З огляду на викладене за загальним правилом доказом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку. Доказом підтвердження проведення розрахунків між юридичними особами у їх господарській діяльності, зокрема проведення оплати товару у певній господарській операції, є розрахункові документи, що відповідають встановленим законом вимогам».

Так, судом встановлено, що платіжне доручення № 6 від 27.03.2019 на переказ 100 000 000,00 грн. отримувачу ТОВ «Українська нерудна компанія» з призначенням платежу: «поворотна фінансова допомога ДОГ № 26/03/19 від 26.03.2019 без ПДВ» складене у паперовій та містить такі обов`язкові реквізити, як: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відповідно є первинним документом, який підтверджує факт зарахування коштів на рахунок боржника.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3242/18 Касаційний господарський суд дійшов висновку, що «аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що банківські виписки з особових рахунків клієнтів банку є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку особи (клієнта банку), вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Крім того банківська виписка з особового рахунку особи, яка є учасником спірної господарської операції, є не лише доказом здійснення оплати, а підтверджує також факт проведення такої операції банком, тобто є доказом дійсності цієї операції».

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.10.2021 у справі № 910/19454/20 Касаційний господарський суд дійшов висновку, що «акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу».

Так, судом встановлено, що акт звірки розрахунків за період з 01.01.2020 по 31.10.2020, згідно якого ТОВ «УНК» безпосередньо підтверджує та визнає заборгованість за договором № 26/03/19 про надання поворотної фінансової допомоги від 26.03.2019 у сумі 99 597 000,00 грн. підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

Із долучених пояснень ініціюючого кредитора, судом встановлено, що одним з акціонерів AT «Газтранзит» є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та володіє 40,217391% статутного капіталу AT «Газтранзит», отже, фактично частка статутного капіталу належать державі Україна. Так, згідно інформації наявної на сайті Загальнодоступної інформаційної бази даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку акціонерами Приватного акціонерного товариства «Газтранзит» з іноземними інвестиціями» (код ЄДРПОУ 25273549) є:

- Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (зареєстрована на території України) власник 40,217391% статутного капіталу AT «Газтранзит»;

- «Турусгаз Тааххют Пазарлама Be Тіджарет Анонім Ширкеті» (зареєстроване на території Туреччини), власник 19,565217% статутного капіталу AT «Газтранзит»;

- Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Голдмен» (зареєстроване на території України), власник 40,217391% статутного капіталу AT «Газтранзит».

На підтвердження наведених відомостей ініціюючим кредитором долучено до матеріалів справи реєстр власників іменних цінних паперів № 169605зв від 09.01.2019 та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 179085120030 від 07.06.2022.

Крім того, ініціюючим кредитором долучено до матеріалів справи вимогу № 55-Р-МП/2303 від 23.03.2020 до ТОВ «Українська нерудна компанія» про повернення заборгованості за Договором № 26/03/19 від 26.03.2019 у розмірі 100 000 000,00 грн.

Відповідно до повідомлення ТОВ «Українська нерудна компанія» № 10/04-20/1 від 10.04.2020, підписаного директором боржника та скріплене печаткою, боржником підтверджено і повністю визнано наявну заборгованість у розмірі 100 000 000,00 грн. за Договором № 26/03/19 від 26.03.2019.

Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, заперечення боржника щодо необґрунтованості заявленої заборгованості, а також пов`язаність юридичної особи заявника із державою-агресором спростовані наявними у матеріалах справи доказами.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку.

Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

Таким чином спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. Здійснюючи розгляд спорів про право, суд встановлює наявність чи відсутність певних обставин (юридичних фактів). За відсутності цих елементів не може бути й спору про право.

Ураховуючи викладене, оскільки боржником не доведено наявності спору про право, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Перевіривши заявлений розмір заборгованості, нараховані штрафні санкції за договором, а також нараховані в порядку с. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних та інфляційне збільшення заборгованості, судом встановлено, що матеріалами справи підтверджується обґрунтованість тверджень Приватного акціонерного товариства «Газтранзит» з іноземними інвестиціями» про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська нерудна компанія» заборгованості у розмірі 121 787 009,93 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство або відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 6 ст. 39 Кодексу суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, або якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

06.07.2022 в підготовчому засіданні судом не було встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська нерудна компанія», перелічених у ч. 6 ст. 39 Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14-ти днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Наразі, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази задоволення боржником у повному обсязі вимог кредитора, які містяться у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Зважаючи на викладене, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви Приватного акціонерного товариства «Газтранзит» з іноземними інвестиціями» про визнання боржника банкрутом, суд вважає за доцільне її задовольнити у передбачений діючим законодавством спосіб, шляхом відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська нерудна компанія».

Згідно з ч. 8 ст. 39 Кодексу питання введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати вирішується господарським судом в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Приписами ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. В ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд пропонує трьом визначеним шляхом автоматизованого відбору арбітражним керуючим подати заяву про участь у справі.

Звертаючись з заявою ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі, заявником подано суду пропозицію про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бандолу Олександра Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 853 від 17.07.2013), заяву про участь якого долучено до матеріалів заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до пункту 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

У разі якщо заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених частиною третьою статті 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено розпорядником майна або керуючим реструктуризацією, або заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано боржником - юридичною особою, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.

Частиною 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута встановлено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі:

1) які є заінтересованими особами у цій справі;

2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;

3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом;

4) які мають конфлікт інтересів;

5) які здійснювали раніше повноваження приватного виконавця щодо примусового виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб), у яких боржник був стороною виконавчого провадження;

6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.

Відомостей про те, що арбітражний керуючий Бандола О.О. здійснював управління боржником або ж є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, судом не встановлено, не встановлено також обмежень, визначених ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута, кандидатура арбітражного керуючого не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у вказаній статті.

За таких обставин, суд вирішив призначити розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська нерудна компанія" (03065, м. Київ, вул. Козелецька,24, прим.24, ідентифікаційний номер 38628196) арбітражного керуючого Бандолу Олександра Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 853 від 17.07.2013) з процесуальними наслідками, встановленими Кодексом України з процедур банкрутства.

Заява арбітражного керуючого Перепелиці В.В. про участь у справі про банкрутство судом не розглядалася у зв`язку з наданням ініціюючим кредитором пропозиції кандидатури арбітражного керуючого на призначення розпорядником майна у справі.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12-ть місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

У зв`язку з викладеним вище, суд встановлює розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Бандолі О.О. розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.

Таким чином, встановивши факт загрози неплатоспроможності боржника, а також визначившись з кандидатурою арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна боржника, керуючись ст.ст. 28, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська нерудна компанія" (03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24, прим. 24, ідентифікаційний номер 38628196).

2. Визнати грошові вимоги Приватного акціонерного товариства «Газтранзит» з іноземними інвестиціями» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 26-В, ідентифікаційний номер 25273549) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська нерудна компанія" (03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24, прим. 24, ідентифікаційний номер 38628196) у розмірі 121 787 009,93 грн. (119 937 009,93 грн. - основна заборгованість, 1 850 000,00 грн. - штрафні санкції).

3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

4. Ввести процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська нерудна компанія" (03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24, прим. 24, ідентифікаційний номер 38628196).

5. Оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська нерудна компанія" (03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24, прим. 24, ідентифікаційний номер 38628196), текст якого додається.

6. Призначити розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська нерудна компанія" (03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24, прим. 24, ідентифікаційний номер 38628196) арбітражного керуючого Бандолу Олександра Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 853 від 17.07.2013).

7. Встановити оплату послуг арбітражного керуючого Бандоли О.О. (розпорядника майна) в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.

8. Заборонити боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

9. Встановити розпоряднику майна боржника строк до 25.08.2022 для подачі до Господарського суду м. Києва відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), реєстру вимог кредиторів, а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду.

10. Визначити дату проведення попереднього судового засідання на 19.09.22 о 10:50 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, зал судових засідань № 3.

11. Зобов`язати розпорядника майна у строк до 06.09.2022 провести інвентаризацію майна боржника.

12. Зобов`язати Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації надати суду докази внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

13. Копію ухвали надіслати боржнику, ініціюючому кредитору та засновнику (учаснику) боржника, місцевому загальному суду, органу державної виконавчої служби, органу державної податкової служби за місцезнаходженням боржника та державному реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації для відома та внесення відповідних відомостей про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство.

Повний текст ухвали виготовлено 18.07.2022

Суддя А.В. Яковенко