КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/311/21 Головуючий у І інстанції Хайнацький Є.С.

Провадження №22-ц/824/6905/2022 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача Голуб С.А.,

суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О.,

розглянувши у в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон», про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, які знаходяться на депозитному рахунку,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що між сторонами було укладено договір банківського вкладу на території Автономної Республіки Крим. Позивачем було внесено на депозитний рахунок 15000 доларів США і в подальшому проводилось поповнення рахунку на загальну суму 39073,15 доларів США. Позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення коштів, однак кошти відповідач не повернув.

На підставі викладеного в позові, ОСОБА_1 просив суд першої інстанції стягнути з відповідача на свою користь збитки по депозитному договору на загальну суму тіла депозиту 39 073,15 доларів США та суму нарахованих відсотків 22 165,72 доларів США та заподіяних штрафних санкцій на загальну суму 12186770,90 грн., з яких: пеня становить 11971477,10 грн., 3 % річних 215293,80 грн.

Відповідач заявив клопотання про залучення в якості третьої особи ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» обґрунтовуючи клопотання тим, що залишки коштів за депозитним рахунком позивача були переведені відповідачем до ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» на підставі Договору про переведення боргу № б/н від 17 листопада 2014 року і це клопотання судом було задоволено.

Позивач у відповіді на відзив на позовну заяву заперечував законність переведення боргу відповідача до ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» і вважав таку угоду нікчемною з посилання на практику Верховного Суду у справах із подібними правовідносинами.

Під час судового розгляду справи представник АТ КБ «ПриватБанк» подав до суду першої інстанції клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду передана справі №199/3152/20-ц за позовом вкладників, депозитні договори з якими були укладені Кримською філією ПАТ КБ «Приватбанк» на території АР Крим до лютого 2014 року до АТ КБ «Приватбанк» про стягнення 3% річних та пені за договором банківського вкладу. У зазначеній справі містяться аналогічні вимоги в частині вирішення питання щодо можливості визнання/встановлення судом факту нікчемності правочину (договору про переведення боргу АТ КБ «Приватбанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон»), коли на рівні закону відсутня пряма вказівка про таку нікчемність. На підставі викладеного просив зупинити провадження у справі до розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду №199/3152/20-ц .

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року клопотання ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено і зупинено провадження у даній цивільній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 199/3152/20 за позовом фізичних осіб до АТ КБ «Приватбанк» про стягнення 3% річних та пені.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції не мотивував свого рішення щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі. Суд не обґрунтував, яким чином вирішення касаційним судом спору у цивільній справі №199/3152/17 може вплинути на ухвалення судом рішення у даній справі.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В порядку встановленому цивільним процесуальним законодавством та в межах строку наданого Київським апеляційним судом відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду.

Згідно зі ст. 369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу про зупинення провадження розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 липня 2022 року справу було призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі в судове засідання.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, враховуючи наступне.

Зупиняючи провадження, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини у справі, що знаходиться на перегляді судом касаційної інстанції, мають подібні правовідносини з даною справою, отже від встановлення під час розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі № 199/3152/20 юридичних фактів та обставин залежить вирішення питання правомірності встановлення недійсності (нікчемності) в цілому Договору про переведення боргу від ПАТ КБ «Приватбанк» до ТОВ Фінансова компанія «Фінілон» від 17 листопада 2014 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи таке.

Так, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у праві у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом удового розгляду.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 10 частини першої статті 52 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Під час судового розгляду було з'ясовано, що предметом позову у даній справі є стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 збитків по депозитному договору на загальну суму тіла депозиту за Договором № SAMDN25000726571123 Вклад «Стандарт, 12 мес.» 39073,15 доларів США та суму нарахованих відсотків 22165,72 доларів США та заподіяних штрафних санкцій на загальну суму 12186770,9 грн., з яких: пеня становить 11 971 477,10 грн., 3 % річних 215 293,80 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, договір банківського вкладу укладений між позивачем та відповідачем на території Автономної Республіки Крим та залишки коштів на ньому були переведені відповідачем до ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» на підставі Договору про переведення боргу № б/н від 17 листопада 2014 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 грудня 2021 року передано на розгляд до Великої Палати Верховного Суду цивільну справу № 199/3152/20 за позовом фізичних осіб до АТ КБ «Приватбанк» про стягнення трьох процентів річних та пені. Підставою передачі стало те, що колегія суддів вважалаза необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19), а також для вирішення виключної правової проблеми, що є необхідним для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у спорах про повернення грошових коштів, розміщених за договорами банківського вкладу, щодо нарахування пені за несвоєчасне повернення цих грошових коштів вкладнику (клієнту).

З викладеного випливає, що основне питання, яке буде розглядатися Великою Палатою Верховного Суду у справі №199/3152/20, - формування єдиної правозастосовчої практики у спорах про повернення грошових коштів, розміщених за договорами банківського вкладу, щодо нарахування пені на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за несвоєчасне повернення цих грошових коштів вкладнику (клієнту) та застосування до спірних правовідносин як наведеної правової норми, так і частини третьої статті 551 ЦК України.

Крім того, в ухвалі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 грудня 2021 року було зазначено, що стосується клопотання АТ КБ «ПриватБанк», яке було надіслане до Верховного Суду після подання банком касаційної скарги, про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою вирішення питання щодо можливості визнання/встановлення судом факту нікчемності правочину (в даному випадку - договору про переведення боргу), коли на рівні закону відсутня пряма вказівка про таку нікчемність, то з огляду на передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з інших наведених вище підстав колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду виходить з того, що зазначені в касаційній скарзі доводи заявника щодо вказаного питання застосування норм матеріального права мають бути оцінені судом касаційної інстанції при вирішенні цієї справи по суті.

Отже правовідносини у справі №199/3152/20, що передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а саме нарахування пені на підставі ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за неналежне виконання відповідачем умов депозитного договору та можливість визнання нікчемним договору про переведення боргу є подібними правовідносинам які вирішуються в даній справі, отже сформована Великою Палатою Верховного Суду правова позиція може бути використана судом при розгляді цієї справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у даній цивільні справі до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у цивільній справі №199/3152/20

Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, яка постановлена з дотриманням норм процесуального права, з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі, таким чином апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 251, 367, 369, 374, 375 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон», про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, які знаходяться на депозитному рахунку залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків визначених ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач

Судді: